Історичні типи філософії. Особливості філософської думки Сходу, античності та середньовіччя. План

1. Зародження філософської думки та її культурно-історичні передумови.

2. Своєрідність філософської думки Сходу (Індія, Китай).

3. Космоцентричний характер античної філософії.

4. Філософська думка середньовіччя.

Виникнення філософії – це закономірне явище в 6 столітті до н.е. в 3-х культурних центрах: Індія, Китай, Середземномор’я (Греція). Цей період називають стрижневою добою (Карл Ясперс).

Стрижневі зміни – руйнація міфології, виникнення релігій спасіння, виникнення теоретичних знань.

Існує 2 точки зору походження філософії:

1. Міфогенна (походить від міфології)

2. Гносогенна (основа філософії – знання)

Передумови виникнення філософії:

1. Психологічні – подив, здивування

2. Соціальні – розвиток держави, демократія

Причини виникнення філософії:

1. Поява писемності – дає можливість нагромадити знання.

2. Екзотеричні знання.

3. Розвинута міфологія (стародавня Греція) – критика та аналіз богів.

4. Трагедія і лірика в стародавній Греції

5. Мудрість в Індії та Китаї (екзотеричні)Це таке знання, яке сприймається, як досконале і здатне впорядковувати і виправляти звичайне життя людей.

Відмінності Східного типу філософування від Західного:

1. Зх. Філософія є екстра вершиною (спрямована на зовнішній світ, пізнання), а сх..філософія – інтровершина (самозаглиблення)

2. Зх.філософія – орієнтація на ідею прогресу; сх..філософія – на традиції (консерватизм)

3. За способом філософування:

Зх..філософія – аналітична, раціональна, категорійно-понятійний характер;

Сх..філософія – емоційно-образний характер, базування на канонічних джерелах;

4. За суб’єктом філософування:

Зх.філософ як особистість;

Сх.філософ - розмитість особистості, школи.

5. Зх.філософія – пошук причин, прешоначала.

Сх.філософія - за основу береться пустота.

ІІІ - лекція

Головні риси Східної філософії

1. Всі філософські системи носять релігійний характер(Буддизм, Джайнізм, Брахманізм)

2. Головною метою є не пізнання світу, а гармонійне узгодження людини і природи.

3. Головною проблемою постає людина та питання морального вдосконалення.

4. Філософія носить образно-інтуїтивний характер і художню форму виразу.

Веди, священне знання, збірка релігійних творів.

Брахманізм – вчення про брахмана.

Веди та брахманізм закріплювали кастову систему, проти якої виступили такі вчення як джайнізм і буддизм.

Основоположником буддизму є індійський принц.

1. Життя – це страждання.

2. Причиною всіх страждань є бажання.

3. Щоб звільнитися від страждань потрібно звільнитися від бажань.

4. Лише шляхом дотримання восьмирічного шляху (8 головних вимог).

Для східної філософії характерне вчення про перевтілення душі:закон карми.

Сансара – потік перевтілень.

Головні риси китайської філософії

1. Деміфологізація етики:місце міфологічних богів та героїв займають правителі, велич яких залежить від доброчесностей.

2. Живі боги витісняються деякими символами, зокрема символ неба (натуралістичне, безособове, символізує порядок).

3. Етична проблематика тісно пов’язана з соціальною.

4. Головне місце займає не особистість, а суспільство.

Конфуціанство, даосизм.