- •Філософія: коло проблем та місце в культурі
- •Історичні типи філософії. Особливості філософської думки Сходу, античності та середньовіччя. План
- •Передумови виникнення філософії:
- •Причини виникнення філософії:
- •Відмінності Східного типу філософування від Західного:
- •Головні риси Східної філософії
- •Головні риси китайської філософії
- •Антична філософія
- •Головні риси античної філософії
- •Пошук першооснов буття
- •Філософія Середньовіччя
- •Філософія Відродження, Нового часу та німецька класична філософія
- •Відродження(14-16 ст.)
- •Філософія Нового часу (кін 16-17ст)
- •Головні проблеми:
- •Просвітництво
- •Головні риси:
- •Німецька класична філософія
- •Головні риси:
- •Діалектико-матеріалістична філософія марксизму
- •Філософія хх ст як плюралізм філософськіх пошуків
- •Філософські напрямки хх ст.
Історичні типи філософії. Особливості філософської думки Сходу, античності та середньовіччя. План
Зародження філософської думки та її культурно-історичні передумови.
Своєрідність філософської думки Сходу (Індія, Китай).
Космоцентричний характер античної філософії.
Філософська думка середньовіччя.
Виникнення філософії – це закономірне явище в 6 столітті до н.е. в 3-х культурних центрах: Індія, Китай, Середземномор’я (Греція). Цей період називають стрижневою добою (Карл Ясперс).
Стрижневі зміни – руйнація міфології, виникнення релігій спасіння, виникнення теоретичних знань.
Існує 2 точки зору походження філософії:
Міфогенна (походить від міфології)
Гносогенна (основа філософії – знання)
Передумови виникнення філософії:
Психологічні – подив, здивування
Соціальні – розвиток держави, демократія
Причини виникнення філософії:
Поява писемності – дає можливість нагромадити знання.
Екзотеричні знання.
Розвинута міфологія (стародавня Греція) – критика та аналіз богів.
Трагедія і лірика в стародавній Греції
Мудрість в Індії та Китаї (екзотеричні)Це таке знання, яке сприймається, як досконале і здатне впорядковувати і виправляти звичайне життя людей.
Відмінності Східного типу філософування від Західного:
Зх. Філософія є екстра вершиною (спрямована на зовнішній світ, пізнання), а сх..філософія – інтровершина (самозаглиблення)
Зх.філософія – орієнтація на ідею прогресу; сх..філософія – на традиції (консерватизм)
За способом філософування:
Зх..філософія – аналітична, раціональна, категорійно-понятійний характер;
Сх..філософія – емоційно-образний характер, базування на канонічних джерелах;
За суб’єктом філософування:
Зх.філософ як особистість;
Сх.філософ - розмитість особистості, школи.
Зх.філософія – пошук причин, прешоначала.
Сх.філософія - за основу береться пустота.
ІІІ - лекція
Головні риси Східної філософії
Всі філософські системи носять релігійний характер(Буддизм, Джайнізм, Брахманізм)
Головною метою є не пізнання світу, а гармонійне узгодження людини і природи.
Головною проблемою постає людина та питання морального вдосконалення.
Філософія носить образно-інтуїтивний характер і художню форму виразу.
Веди, священне знання, збірка релігійних творів.
Брахманізм – вчення про брахмана.
Веди та брахманізм закріплювали кастову систему, проти якої виступили такі вчення як джайнізм і буддизм.
Основоположником буддизму є індійський принц.
Життя – це страждання.
Причиною всіх страждань є бажання.
Щоб звільнитися від страждань потрібно звільнитися від бажань.
Лише шляхом дотримання восьмирічного шляху (8 головних вимог).
Для східної філософії характерне вчення про перевтілення душі:закон карми.
Сансара – потік перевтілень.
Головні риси китайської філософії
Деміфологізація етики:місце міфологічних богів та героїв займають правителі, велич яких залежить від доброчесностей.
Живі боги витісняються деякими символами, зокрема символ неба (натуралістичне, безособове, символізує порядок).
Етична проблематика тісно пов’язана з соціальною.
Головне місце займає не особистість, а суспільство.
Конфуціанство, даосизм.