- •Філософія: коло проблем та місце в культурі
- •Історичні типи філософії. Особливості філософської думки Сходу, античності та середньовіччя. План
- •Передумови виникнення філософії:
- •Причини виникнення філософії:
- •Відмінності Східного типу філософування від Західного:
- •Головні риси Східної філософії
- •Головні риси китайської філософії
- •Антична філософія
- •Головні риси античної філософії
- •Пошук першооснов буття
- •Філософія Середньовіччя
- •Філософія Відродження, Нового часу та німецька класична філософія
- •Відродження(14-16 ст.)
- •Філософія Нового часу (кін 16-17ст)
- •Головні проблеми:
- •Просвітництво
- •Головні риси:
- •Німецька класична філософія
- •Головні риси:
- •Діалектико-матеріалістична філософія марксизму
- •Філософія хх ст як плюралізм філософськіх пошуків
- •Філософські напрямки хх ст.
Антична філософія
Антична філософія включає наступні етапи:
Становлення давньо-грецької філософії (6-5 ст. до н.е.)
Класична грецька філософія (5-4 ст. до н.е.) (Сократ, Платон, Арістотель)
Елліністичний (4-1 ст. до н.е.)
Греко-римський (1 ст. до н.е. – 4,5ст. н.е.)
Головні риси античної філософії
Космоцентризм – орієнтація на космос як організаційно-впорядковану цілісність, в якій панує розум.
Пошук першооснов буття
А) Мілетська школа – натуралістична фаза розвитку філософії, оскільки першооснову шукали в речовинній формі.(Фалес – основу всього складає вода, Анаксімандр – первоначалом вважав айперон – невизначена матерія без кількісних і якісних характеристик, Анаксімен – в основі всього лежить повітря).
Б) Геракліт з Ефесу – основою всього вбачав вогонь.
В) Елейська школа (Парменіт, Зенон Елейський) – основою всього сущого вважали буття(те , що охоплюється думкою і мислиться без суперечностей, тому буття є , а небуття немає.) Основні властивості буття: вічне, єдине і ціле, нерухоме.
В) Атомістичне вчення (Демокріт, Левкіп) – основою всього існуючого є атоми, вони вічні, рухомі і в процесі їх руху виникають речі.
Г) Вчення Платона:основою всього вбачав ідеї – вічні незмінні ейдоси, ідея охоплюється розумом.
Д) Вчення Арістотеля: первоначалами будуть 4 причини.
Арістотель – основоположник метафізики – вчення про суще, першопричини і начала.
Форма – сутність речі, вічна незмінна метафізична сутність.
Матерія – пасивна, безформенна на відміну від форми.
Ентелехія – реалізація закладених можливостей.
Форма форм (бог) – першопричина.
Проблема людини і моралі (Сократ):людина я моральна істота, сутність якої полягає в душі.
Вирішення етичних і соціально-політичних проблем: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.
Філософія Середньовіччя
Головні риси Середньовічної філософії:
1.Теоцентризм – Бог в основі всього сущого.
2.Теїзм – первинність Бога щодо світу.
3.Креаціонізм – Бог створює світ з нічого, одним Своїм словом.
4.Людина виділяється з світу природи і проголошується Божим творінням.
5.Догматизм – положення віровчення, які не потребують доведення.
6.Проголошується принцип свободи людини.
7.Можливість пізнання світу через пізнання Бога.
Середньовіччя включає в себе 2 періоди:
1.Патристика(включає апологетику – захист свого віровчення(Оріген, Дертуліан)(2,3-8 ст.)) – сукупність релігійно-філософських поглядів отців церкви, спрямованих на обґрунтування християнського віровчення(Василій Великий, Григорій Богослов, Григорій Нісський, Августин Блаженний(розгляд розвитку суспільства як боротьби двох градів – земного і небесного; лінійне розуміння історії від створення світу до його завершення); особливе положення людини як богоподібної істоти; роль каяття і сповіді в житті людини; підпорядкування розуму вірі)).
2.Схоластика(11-14 ст.) – тип філософування, де засобами людського розуму намагаються обґрунтувати прийняті на віру ідеї; характерна певна дискусія між реалізмом і номіналізмом. Реалісти вважають, що реальним існуванням володіють не реальні речі, а універсалії. До реалістів відноситься Фома Аквінський, який продовжує вчення Арістотеля і вважає, що універсалії – це форма одиничного, сутність речі, реальність загальних понять. Номіналізм – представники вважають, що реальністю володіють одиничні речі, а універсалії – це лише назви, імена.