- •Філософія: коло проблем та місце в культурі
- •Історичні типи філософії. Особливості філософської думки Сходу, античності та середньовіччя. План
- •Передумови виникнення філософії:
- •Причини виникнення філософії:
- •Відмінності Східного типу філософування від Західного:
- •Головні риси Східної філософії
- •Головні риси китайської філософії
- •Антична філософія
- •Головні риси античної філософії
- •Пошук першооснов буття
- •Філософія Середньовіччя
- •Філософія Відродження, Нового часу та німецька класична філософія
- •Відродження(14-16 ст.)
- •Філософія Нового часу (кін 16-17ст)
- •Головні проблеми:
- •Просвітництво
- •Головні риси:
- •Німецька класична філософія
- •Головні риси:
- •Діалектико-матеріалістична філософія марксизму
- •Філософія хх ст як плюралізм філософськіх пошуків
- •Філософські напрямки хх ст.
Філософія Відродження, Нового часу та німецька класична філософія
План:
1.Антропоцентричний характер філософії Відродження.
2.Основні риси філософії Нового часу та Просвітництва.
3.Німецька класична філософія.
Відродження(14-16 ст.)
Головні риси:
1.Антропоцентризм – людина розглядається в основі всього сущого, уявлення про вільну і сильну індивідуальність.
2.Гуманізм – віра в людину та її можливості.(Бокаччо, Петрарка, Данте)
3.Пантеїзм – ототожнення бога і природи. Пантеїзм є містичний(первинність бога щодо природи) Микола Кузанський.
Натуралістичний пантеїзм – первинність природи.(Джордано Бруно)
4.Натурфілософія – осмислення світу на засадах природознавства(Джордано Бруно, Микола Кузанський)
5.Космологічні теорії – відкриття в астрономії(Бруно, Галілео Галілей, Коперник)
Ідея множинності світів.
Перехід від геоцентризму до геліоцентризму.
Ідея безкінечності світу.
Посилений інтерес до соціальних проблем(утопічні проекти ідеальних держав(Томас Мор, Томазо Компанелла )).
IV- лекція
Філософія Нового часу (кін 16-17ст)
Філософія пов’язана з розвитком буржуазного суспільства, науки і техніки, коли головним предметом дослідження буде виступати природа, її пізнання і практичне застосування.
Головні проблеми:
Гносеологічні
Методологічні
Онтологічні
Гносеологічні проблеми
Філософія розглядається з одного боку як метафізика, а з іншого – як наука. Головною наукою проголошується механіка. Абсолютизація законів механіки в людському бутті має назву матеріалістичний матеріалізм.
Формується два головних напрямки пізнання: емпіризм і раціоналізм.
Емпіризм – пізнання, яке базується на чуттєвому досвіді. (Бекон, Локк, Гоббс)
Раціоналізм – такий напрям у філософії, згідно якого основою пізнання виступає розум. (Рене Декарт, Спіноза, Лейбніц)
Методологічні проблеми
Розробляється два методи:
Емпірико-індуктивний (метод індукції) (Бекон)
Раціонально-дедуктивний (метод дедукції) (Декарт)
Метод індукції полягає на основі емпіричних даних (чуттєві) через аналогії та порівняння прийти до загальних висновків. Ці ідеї розробив в праці «Новий органон» Бекон.
Бекон розрізняє ідоли (привиди), які спотворюють пізнання і приводять до помилок. Є вроджені (ідоли роду, печери) і набуті (ідоли ринку) – помилки, пов’язані з людським спілкуванням, ідоли театру – некритичне сприйняття вчених.
Метод дедукції – полягає на основі достовірного знання, використовуючи логічні прийоми можна приходити до нових висновків.
Декарт основою буття і пізнання вважає розум і намагається логічно вивести первинність розуму:
Вважає, що багато речей є незрозумілі для людини
Абсолютним в кожній речі є те, що можна в ній сумніватися
Сумнів – це властивість думки, і людина, коли сумнівається – мислить.
Мислити може конкретна людина, тому мислення є основою буття і пізнання.
Онтологічні проблеми
Розглядаються через осмислення субстанції (основи)
Підходи:
Матеріалістичний – субстанцією є матерія, яка складається з атомів, характеризується вічністю і механічним рухом з позиції кількісних змін. (Бекон, Гоббс)
Дуалізм – є два первоначала – духовне і матеріальне, що існує одночасно. (Декарт)
Монізм спінози – вчення про єдину субстанцію, що поєднує і матеріальне, і духовне. Єдиності їм надає рух. Якщо рух лежить в основі субстанції, то вона є причиною самої себе.
Плюралізм – Основою всього є монада – субстанція виникнення всього. (Лейбніц)