4.3.3 Проста почасова оплата праці

При простій почасовій системі оплата праці (Зп) робітника залежить від встановленого йому тарифного розряду і відпрацьованого часу (в годинах, днях). При годинній тарифній ставці маємо:

Зп = Тг Ф, (4.6)

де Тг - годинна тарифна ставка; Ф - кількість відпрацьованих годин.

Для окремих видів робіт встановлюється місячна тарифна ставка (наприклад, комірник). У цьому випадку місячна заробітна плата розраховується за формулою:

Зп = Тм Фд / Фм, (4.7)

де Тм - місячна тарифна ставка; Фм - кількість робочих днів у місяці;

Фд - кількість фактично відпрацьованих днів за місяць.

4.3.4 Безтарифна система оплати праці

За умови оплати праці за тарифами і окладами дуже важко позбутися зрівнялівки, подолати протиріччя, між інтересами одного працівника і всього колективу. В умовах переходу до ринкової економіки широке розповсюдження одержала безтарифна система оплати праці.

За даною системою заробітна плата усіх працівників підприємства від директора до робітника - це частка працівника у фонді оплати праці усього підприємства або окремого підрозділу. За цих умов заробітна плата кожного працівника залежить від таких факторів:

- кваліфікаційного рівня працівника;

- коефіцієнта трудової участі;

- фактично відпрацьованого часу.

Кваліфікаційний рівень працівника підприємства встановлюється усім членам трудовою колективу і визначається діленням фактичної заробітної плати працівника за минулий період до її мінімального рівня за цей же період.

Усі працівники підприємства розподіляються, наприклад, на десять кваліфікаційних груп, для кожної з яких встановлюється свій кваліфікаційний рівень.

Система кваліфікаційних рівнів створює більше можливостей для стимулювання висококваліфікованої праці, ніж система тарифних розрядів, при якій робітник, який має 5 чи 6 розряди, і не має перспективи росту заробітної плати.

Кваліфікаційний рівень працівника може підвищуватися протягом усієї його трудової діяльності. Питання про включення спеціалістів або робітника у відповідну кваліфікаційну групу вирішує рада трудового колективу з врахуванням індивідуальних характеристик працівника.

Коефіцієнт трудової участі (КТУ) виставляється усім працівникам підприємства, включаючи директора, і затверджується радою трудового колективу, яка сама затверджує періодичність визначення КТУ (місяць, квартал і т.п.) та показники для розрахунку КТУ.

Розрахунок заробітної плати при безтарифній системі оплати праці виконується в такій порядку:

- визначається кількість балів, зароблених працівниками підприємства або підрозділу:

Б = Σ Кі Фі КТУі , (4.8)

де Кі – кваліфікаційний рівень і-го працівника; Фі - кількість відпрацьованих годин і-тим працівником; КТУі - коефіцієнт трудової участі і-го працівника;

- визначається частка оплати прац, яка припадає на 1 бал:

Д = ФОП / Б, (4.9)

де ФОП - фонд оплати праці;

- визначається заробітна плата одного працівника:

Зі = Бі Д. (4.10)

Така система змінює пропорції розподілу фонду оплати праці при однаковому рівні кваліфікації, розряді. Заробіток одних робітників може збільшуватися, а інших - зменшуватися. У результаті забезпечується більша соціальна справедливість у розподілі заробітку між працівниками, що неможливо досягти при тарифній системі.