- •Передмова
- •Організація і керівництво практикою
- •Права та обов’язки студентів при проходженні практики
- •Підведення підсумків педагогічної практики
- •Навчальна педагогічна практика
- •Цілі і завдання практики
- •Організація практики
- •Зміст практики
- •Система контролю
- •Підсумки та оцінювання результатів практики
- •При виставленні загальної оцінки враховуються:
- •Шкала оцінювання навчальної діяльності студентів у період педагогічної практики Змістовний модуль 1: Виховна робота
- •Змістовний модуль 3: Психолого-педагогічний аналіз уроку
- •Основні завдання практики
- •Завдання та зміст позашкільної виховної роботи
- •Організація і керівництво педагогічною практикою
- •Звітна документація
- •Шкала оцінювання навчальної діяльності студентів у період педагогічної практики
- •Виробнича практика (IV курс)
- •В той же час педагогічна практика – форма професійного навчання у вузі, мета якої:
- •Зміст педагогічної практики Студенти цього курсу проходять педагогічну практику в 5-9 класах міських та сільських загальноосвітніх шкіл. Вона передбачає:
- •Форми і методи контролю, підсумки практики
- •Шкала оцінювання навчальної діяльності у період педагогічної практики
- •Змістовний модуль 2: Виховна робота
- •Змістовний модуль 3: Психолого педагогічний аналіз особистості
- •Виробнича педагогічна практика (V курс)
- •Зміст педагогічної практики
- •Форми і методи контролю, підсумки практики
- •Шкала оцінювання навчальної діяльності у період педагогічної практики
- •Змістовний модуль 2: Виховна робота
- •Змістовний модуль 3: Психолого педагогічний аналіз класного колективу
- •Магістерська педагогічна практика Мета та задачі педагогічної практики
- •Організація педагогічної практики
- •Зміст педагогічної практики
- •Форми і методи контролю, підсумки практики
- •Шкала оцінювання навчальної діяльності магістрантів у період педагогічної практики Змістовний модуль 1. Навчально-методична робота
- •Змістовний модуль 2: Виховна робота із учнями та студентами.
- •Змістовний модуль 3. Психолого-педагогічний аналіз властивостей і особливостей академічної студентської групи
- •Додаток 1 Рекомендації до оформлення щоденника студента-практиканта
- •Щоденник
- •3. Список учнів класу
- •Індивідуальний план роботи
- •Навчально-методична робота
- •Позакласна робота
- •Виховна робота
- •Додаток 2
- •Фотографії уроку
- •Орієнтовна схема складання фотографії уроку
- •Орієнтовна схема №1 аналізу уроку
- •Фактори, що спостерігаються або аналізуються
- •I Організаційні фактори
- •II Дидактичні фактори
- •III Психологічні фактори
- •IV Санітарно-гігієнічні та матеріально-технічні умови.
- •V Висновки Орієнтовна схема №2 психолого-педагогічного аналізу уроку
- •Аналіз діяльності школярів.
- •Аналіз діяльності вчителя
- •Загальні висновки і рекомендації про взаємодію вчителя і учнів
- •Пропозиції щодо удосконалення уроку
- •Приклад плану-схеми уроку фізики « Вага тіла. Невагомість»
- •Додаток 8
- •1. Організаційний етап.
- •3. Вивчення нового матеріалу:
- •4. Закріплення нового матеріалу:
- •5. Загальнi висновки до уроку:
- •Орієнтовна схема №2 психолого-педагогічного аналізу уроку
- •Висновки і пропозиції:
- •Дослідження мотивів пізнавальної діяльності учнів
- •Обробка результатів: одержані дані заносяться в таблицю
- •Аналізу особистості учня
- •Орієнтовна схема складання психолого-педагогічної характеристики шкільного колективу
- •Основні групові ціннісні орієнтації і цільові настанови
- •Додаток 13 Рекомендації до написання сценарію виховного заходу
- •Орієнтовні виховні завдання та напрямки виховної роботи в 5-6 класах
- •Орієнтовна тематика виховних годин:
- •Рольові ігри
- •Конкурси, змагання, свята
- •Інші заходи
- •Орієнтовні виховні завдання та напрямки виховної роботи в 7-8 класах
- •Виховні години
- •Інші форми роботи
- •Орієнтовані виховні завдання та напрямки виховної роботи у 9-11 класах
- •Завдання та рекомендації до виконання самостійної роботи з шкільної гігієни
- •Зміна працездатності учнів протягом тижня
- •Примітка. Оцінка нормальної працездатності прийнята за 100 балів.
- •Гігієнічна шкала важкості предметів для учнів 5-11 класів (%)
- •1. Умови зовнішнього середовища в класі:
- •2. Організація уроку:
- •3. Висновки.
- •4. Педагогічні та гігієнічні рекомендації.
- •Приблизна схема режиму дня школярів 5-8 класів, які навчаються у першу зміну
- •Приблизна схема режиму дня для школярів 5-8 класів, які навчаються у другу зміну
- •Показники зросту і маси тіла у старшокласників
- •Норматив: для класу, майстерень, кабінетів – 0,25
- •Основні розміри парт, столів та стільців
- •Орієнтовна схема звіту про педагогічну практику
- •Методичні рекомендації до створення системи задач з фізики.
- •Рекомендована література
Орієнтовна схема звіту про педагогічну практику
Коротка характеристика школи і навчально-матеріальної бази з математики чи фізики, інформатики.
Коротка характеристика класу, за яким був закріплений: кількість учнів (хлопців і дівчат), актив класу, успішність, дисципліна та ін.
Кількість відвіданих занять у вчителів школи, в тому числі з математики чи фізики, основ інформатики чи основ економіки. Що запозичене з їх досвіду і що було використане вже в період педпрактики?
Кількість проведених занять з математики чи фізики, основ інформатики чи основ економіки. Які наочні посібники чи інші дидактичні засоби були виготовлені самостійно для використання на заняттях?
Які дидактичні засоби були виготовлені за завданням учителя. Яка робота була виконана для обладнання навчальних майстерень та кабінетів?
Яка позакласна робота проводилася з учнями?
Які ускладнення зустрічались під час підготовки та проведення уроків та позакласних занять?
Яка робота проводилась з відстаючими на заняттях та в позаурочний час та який її наслідок?
Наукові дослідження, проведені в школі за час педпрактики.
Пропозиції щодо покращення педпрактики фізико-математичного факультету в наступні роки.
Додаток 17
Табель обліку проведеної роботи
Дата |
Зміст виконаної роботи |
Оцінка (за окремі види роботи) |
Підпис вчителя або методиста |
|
|
|
|
Додаток 20
Методичні рекомендації до створення системи задач з фізики.
Система задач з фізики – оптимальна сукупність навчальних задач з визначеними видами і типами, яка дає можливість учню засвоїти програмний матеріал систематичного курсу фізики (10-й і 11-й класи). Дослідженням встановлена загальна кількість задач – біля 1800. З них майже половина якісні задачі, більше 50 задач експериментальних, біля 30 задач з історичним змістом, стільки ж задач-парадоксів, цікавих за змістом задач, задач із символічною наочністю та інші.
В кожній темі будуються підсистеми ланцюжків конкретних задач. Важливою вимогою до побудови ланцюжків задач є вимога: кожна наступна задача повинна спиратися на попередню і мати елемент новизни (приклад ланцюжків абстрактних задач наводиться нижче з динаміки). Звичайно, можна підбирати конкретні задачі із збірників задач, але краще складати їх самостійно, використовуючи абстрактні задачі («тіло масою m знаходиться на горизонтальній площині L…»). В конкретній же задачі називається конкретне фізичне тіло (автобус, погода тощо). Бажано фізичні тіла брати з реального життя з врахуванням інтересів школярів, щоб задачі були цікавими для них.
Роботу зі складанням задач потрібно починати із з'ясування мети задачі і змісту навчального матеріалу. Установивши мету задачі, потрібно розробити її логічну структуру і намітити можливі вимоги. Після цього можна зробити кілька пробних формулювань і перевірити їхню відповідність меті і вимогам, пропонованим до навчальних задач, та вибрати краще формулювання. Наступним етапом складання задачі є редагування її тексту. Після цього задачу потрібно розв’язати всіма можливими варіантами і внести корективу в її формулювання, якщо це потрібно.
Наприклад, при вивченні руху тіла по колу природно виникло запитання: "Чому не виливається вода з бідона, якщо його обертати у вертикальній площині?", "Чому на повороті поверхня траси нахилена усередину?". Якщо в класі більшість хлопців спортсмени, то можна зупинитися на формулюванні другої задачі в наступній редакції: "На деякій ділянці шляху сани бобслею рухаються зі швидкістю 75 км/годину по траєкторії, що є дугою кола радіуса 15м. Визначити, яким повинний бути на такому віражі кут нахилу поверхні дороги до обрію, щоб сани не зійшли з її траєкторії. Ця задача стала попередньою до наступної задачі: "Потяг рухається по кривій радіусом 800м зі швидкістю 72 км/годину. Визначити, на скільки зовнішня рейка повинна бути піднята над внутрішньою. Відстань між рейками прийняти рівною 1,5 м".
Для системи задач дуже важливо зв'язати всі задачі логічно. Наведемо приклад логічного розв'язування ряду задач з динаміки. У цьому ланцюжку ми формулюємо задачі в абстрактному виді. Пропоновані абстрактні задачі завжди можна переформулювати в конкретні в залежності від навчально-виховних цілей уроків.
Наведемо приклад побудови ланцюжків задач з динаміки
Задача 1. Тіло масою m1 знаходиться на гладкій горизонтальній площині, зв’язане з іншим тілом масою m2 ниткою, що перекинута через нерухомий блок (мал.1). Визначити прискорення цих тіл і силу натягу нитки.
Мал. 1
Задача 2. Тіло масою m1 знаходиться на горизонтальній площині, зв’язане з іншим тілом масою m2 ниткою, що перекинута через нерухомий блок (мал.1). Визначити прискорення цих тіл і силу натягу нитки.
Мал. 2
Задача 3. Тіло масою m1 знаходиться на похилій площині з кутом нахилу α зв’язане з іншим тілом масою m2 ниткою, перекинутій через нерухомий блок (мал.2). Визначити прискорення цих тіл і силу натягу нитки, якщо коефіцієнт тертя μ.
Задача 4. Тіла масою m1 та m2 зв’язані ниткою 1, знаходиться на похилій площині з кутом нахилу α. Тіло масою m3 з’єднане з тілом масою m2 ниткою 2, що перекинута через нерухомий блок (мал.3). Визначити прискорення тіл і силу натягу ниток, якщо коефіцієнт тертя μ.
Мал. 3
Задача 5. Два тіла масами m1 та m2 зв’язані ниткою 1, знаходиться на горизонтальній поверхні. Тіло масою m3 зв’язане з тілом масою m2 ниткою 2, що перекинута через нерухомий блок 1, знаходиться на похилій площині з кутом α. До тіла масою m3 прив’язане тіло масою m4 ниткою 3, що перекинута через нерухомий блок 2. Визначити прискорення тіл і силу натягу ниток, якщо коефіцієнт тертя μ.
Мал. 4
Радимо студентам-практикантам попрацювати над створенням своєї конкретної системи задач, яку потім будете кожного року вдосконалювати і з часом привчати і учнів формулювати свої задачі. Щоб допомогти студентам у цьому питанні ми рекомендуємо краще познайомитися з закладеною нами системою задач в кінематиці. Проходячи педагогічну практику студент-практикант отримує завдання: «Побудувати ланцюжки задач з тем, які вивчаються в школі під час проходження практики і погодити їх з учителем фізики та математики». При поданні документації з педпрактики необхідно представити виконану роботу.