- •Використана література:
- •Вступ. Характер сучасних війн.
- •І. Аеромобільні війська в умовах незалежної держави. Етапи створення, розвиток та перспективи.
- •Іі. Форми дій аеромобільних підрозділів
- •Ііі. Призначення, організація та озброєння повітрянодесантної бригади.
- •122Мм самохідна артилерійська установка 2с9"Нона-с" – 54од.
- •23Мм зенітних установок зу-23 – 8од.
- •5,45Мм рпкс-74 – 29 од.
- •Призначення, організація та озброєння аеромобільної бригади (полку).
- •82Мм міномет 2б14 "Поднос" – 6од.
- •12,7Мм нсв (дшкм) – 6од.
- •Іv. Організація артилерійських підрозділів аеромобільних військ і основи їх бойового застосування в сучасному загальновійськовому бою.
- •Види вогню артилерії і їх характеристика.
- •Послідовне зосередження вогню.
- •Вогневий вал.
- •Загороджувальний вогонь.
- •V. Організація підрозділів ппо аеромобільних військ і основи їх бойового застосування в сучасному загальновійськовому бою.
- •Vі. Організація підрозділів армійської авіації і основи їх
- •До вогневих задач відносяться:
- •До десантно-транспортних задач відносяться:
- •До спеціальних задач відносяться:
- •Основними способами бойових дій підрозділів армійської авіації є:
- •Можливості по поразці наземних цілей авіаційними бомбами.
- •Вірогідність ураження цілей та математичне очікування
- •Можливості по терміну виконання завдань.
- •Можливості по постановці мінно-вибухових загороджень.
- •Бойові можливості по мінуванню
- •Можливості по десантуванню і перевозі військ.
- •Можливості Мі-8 по десантуванню
- •Можливості Мі-26 по десантуванню
- •Варіанти завантаження на вертоліт Мі-8
- •Основні ттх вертольотів зс України
- •Vіі. Основні зразки озброєння, техніки, засобів десантування аеромобільних військ.
- •Ттх засобів радіозв’язку ланки рота-батальйон
- •Ттх засобів провідного зв’язку ланки рота-батальйон
- •Ттх людських десантних парашутів
- •Ттх стрілецької зброї
- •Обов’язки посадових осіб аеромобільного (парашутно-десантного) взводу Кожен сержант і солдат зобов'язаний:
- •Командир відділення зобов'язаний:
- •Навідник-оператор зобов'язаний:
- •Гранатометник, кулеметник і автоматник зобов'язані:
- •Механік-водій зобов'язаний:
- •Стрілець-зенітник зобов'язаний:
- •Імітаційні і димові засоби, їх призначення та загальний устрій.
- •Рюкзак десантника рд-54
- •Рюкзак десантника рд-54 рд-54 в положенні у похідному положенні „ під-парашут ” спорядження десантника сд-1
Вогневий вал.
Вогнева підтримка наступу вогневим валом здійснюється при наступі на противника. що обороняється, коли в обороні противника маються траншеї або коли його оборона недостатньо розвідана і неможна точно визначити положення опорних пунктів. Вогнева підтримка методом вогневого валу проводиться на глибину до 4км..
Вогневий вал ґрунтується на створенні суцільної вогневої завіси, послідовно переносимої по рубежам попереду танкових і механізованих підрозділів, що наступають для подавлення вогнем артилерії живої сили і вогневих засобів противника. Вогневий вал звичайно застосовується в сполученні з зосередженим вогнем по найбільш важливим опорним пунктам противника в смузі наступу і на флангах. Нарізні гармати залучаються до ведення вогню по рубежам вогневого валу, а міномети використовують тільки для ведення зосередженого вогню по опорним пунктам.
При веденні вогневого валу призначають основні і проміжні рубежі.
Відстань між основними рубежами вогневого валу може бути в межах 300- 600м і залежить не тільки від шикування оборони противника, а і від умов місцевості і швидкості руху підрозділів, що атакують. Перший основний рубіж вогневого валу призначають, як правило, по передньому краю оборони противника. Однак він може бути призначений і за переднім краєм. По кожному рубежу вогневого валу вогонь ведуть до підходу підрозділів, щ атакують на безпечне віддалення від розривів своїх снарядів, тобто на 200- 400м.
Між основними рубежами вогневого валу призначаються проміжні рубежі через 150- 200м в залежності від темпу атаки підрозділів.
Термін ведення вогню по основним рубежам вогневого валу залежить від швидкості руху підрозділів. Що атакують, терміну стрільби по проміжним рубежам і відстані між ними. В свою чергу відстань між проміжними рубежами і час ведення вогню залежать від відстані між основними рубежами і темпу атаки.
Основним рубежам вогневого валу надають номери, починаючи з ближнього, і умовні найменування за назвами хижих звірів, наприклад “Барс” (перший основний рубіж), “Лисиця” (другий основний рубіж) і ін.
Проміжні рубежі нумерують окремо від основних, починаючи з ближнього, та іменують: 1-й проміжний, 2-й проміжний і ін.
На рубежі вогневого валу дивізіону призначають одну ділянку. Дивізіонні ділянки на основних рубежах нумерують (в смузі з’єднання) тризначними номерами, перша цифра яких значить номер основного рубежу, а друга і третя - номер ділянки на рубежі (справа наліво).
Дивізіонну ділянку вогневого валу ділять на батарейні ділянки з наступного розрахунку.
Ширину ділянки призначають з розрахунку на одну гармату:
для гармат калібру до100мм включно і мінометів - 15м;
для гармат калібру більше 100мм - 25м.
Виходячи з цього ширина батарейної ділянки для гармат калібру до 100мм і мінометів рівна 90м, а для гармат калібру більше 100мм- 150м.
Ширина дивізіонної ділянки вогневого валу:
для гармат калібру до 100мм- 270
для гармат калібру більше 100мм- 450м
На основних рубежах вогонь ведуть до команди (сигналу) на перенесення вогню. Якщо після закінчення встановленого часу ведення вогню по основному рубежу команди (сигналу) на перенесення вогню не отримано, то продовжують методичний вогонь встановленого темпу до отримання команди (сигналу).
На проміжних рубежах вогонь ведуть протягом встановленого часу (2-3хв); вогонь з проміжних рубежів переносять за командами командирів (старших офіцерів) батарей.
Під час ведення вогневого валу стрільбу ведуть осколочно-фугасними снарядами.