Клінічні ознаки і симптоми.

Діагностика загострення захворювання не викликає утруднень, оскільки в більшості випадків симптоматика ти­пова. При локалізації виразки в дванадцятипалій кишці характерні позні (через 1-1/2 г. після їжі), нічні, "голодні" болі в епігастральній облас­ті або правому підребер'ї, які про­ходять після їжі, прийому антацидних ЛЗ, ранітидина, омепразола. Можливе виникнення блювання кис­лим вмістом шлунку; після блювоти пацієнти відчувають полегшення (деякі з них самостійно викликають блювоту для зменшення болів). Переважні прояви хвороби - нудота, печія, відрижка. Але зустрічаються випадки з нетиповими симптомами: відсутність характерного больового синд­рому, відсутність сезон­них загострень. Проте ці прояви не виключають даного діагнозу. Складно виявити і правильно розпізнати так звані “німі” загострення захворювання, а, за даними деяких авторів, безсимптомні рецеди­ви зустрічаються майже у 50% пацієнтів з виразкою шлунку і дванадцятипалої кишки, підтвердженими при інструментальном обстеженні.

Ускладнення

Важливо відзначити, що можливі різні серйозні ускладнення виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки:

Можливі ускладнення:

• Кровотеча

• Перфорація

• Часте виникнення виразки

• Клінічна картина

• Стеноз дванадцятипалої кишки 10-15%

• Блювота з домішкою яскраво-червоної крові до блювотних масам або у вигляді авової гущі

• Симптоми гострої крововтрати 6-20%

Клінічна картина залежить від глибини проникнення виразки і органу, залученого в процес.

У міру декомпенсації стенозу іде наростання блювоти (у тому числі з'їденої напередодні їжею), відрижка тухлим, виснаження. Частота цих ускладнень останніми роками мало вивчена.

Ризик злоякісної трансформації при цьому захворюванні невеликий. При першому виявленні виразки в шлунку принципове значення має ретельна морфологічна верифікація діагнозу для виключення первинно-виразкової форми раку шлунку.

Основні групи ЛЗ які використовують для лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.

1. Антибактеріальні ЛЗ:

• Амоксицилін

• Кларитроміцин

• Фромілід

• Метронідазол

• Тетрациклін

• Тінідазол

2. Блокатори Н2-гістамінових рецепторів:

• Ранітидин

• Фамотидин

3. Інгібітори протонної помпи:

• Лансопразол

• Ланзап

• Омепразол

• Омез

• Ромесек

• Ультоп

• Пантопразол

• Нексіум

4. Комплексні ЛС:

• Омепразол + кларитроміцин + тінідазол

• Пілобакт

Діагноз і клінічні дослідження, що рекомендуються.

Симптоматика захворювання достатньо яскрава і поставити діагноз не представляє за­труднеь в типовому випадку. Дані, отримані при огляді пацієнта з неускладненою виразковою хворобою мізерні: визначаються біль та неприємні відчуття при пальпа­ції в епігастральній області позитивнийсимптом Менделя (біль при битті в епігастральній об­ласти). Поява шуму плескоту при поштовхоподібному натисканні на черевну стінку через 7-8 г. після їди свідчить про порушення евакуації їжі з шлунку При­знаки перитоніту з'являються при перфо­рації виразки шлунку і дванадцятипалої кишки. Показники загального і біохімічного аналізу крові при неускладненій виразковій хворобі, як правило, в межах норми. Залізодефіцитна анемія мо­жет свідчити про гостру крововтрату або хронічної крововтрати. Лейкоцитоз можливий при перфорації або пенентрації виразки. Гіперамілаземія у пацієнта з вираженими болями в епігастральній області і анамнезом виразки часто свідчить про пенен­трацію виразки в підшлункову залозу.

Позитивна реакція калу на скри­ту кров нерідко спостерігається при загостренні.

Широке розповсюдження гастроскопії полешшело діагностику виразкової хвороби, дало можливість точно оприділити локалізацію виразки та взяти пробу тканиноболонки шлунку і дванадцятипалої кишки або у фазу ремісії виявити деформацію рубцю, здійснити контроль загоєння виразки провести забір матеріалу для цитологі­чного або гістологічного дослідже­ния, лікувати ускладнення захворювання.

Рентгенологічне дослідження шлунку і дванадцятипалого кишкн останнім часом застосовується рідше, оскільки ендоскопічному методу надається перевага. Прямою рентге­нологічною ознакою загострення виразковії хвороби є виявлення "ніші" (дефекту заповнення) шлунку або дванадцятипалого киш­ки. Даний метод дозволяє оцінити мо­торну функцію цих органів. Повний діагноз виразкової хвороби повинен включати об'єктивні відомості про наявність інфекції Н. Руlori.