Вагітність і лактація.

Застосування препарату можливо лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

У період лікування Пантопразолом слід припинити годування груддю.

Досвіду застосування пантопразолу у дітей до 14 років не має.

Вплив на керування автотранспортними засобами або іншими складними механізмами.

При застосуванні препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Пантопразол впливає на рН-залежну абсорбцію,уповільнюючи її для слабких кислот і прискорюючи для луг.

Сумісний з препаратами, які метаболізуються за участі ферментної системи цитохрому Р450. Не виявлено клінічно значущої взаємодії Пантопразолу при одночасному призначенні з карбамазепіном, кофеїном, діазепамом, диклофенаком, дигоксином, етанолом, глібенкламідом, метопрололом, ніфедипіном, фенітоїном, теофіліном, варфарином, пероральними контрацептивами.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому,захищеному від світла місці при температурі від 15°С до 25°С.

Термін придатності – 3 роки.

НЕКСІУМ

(NEXIUM)

міжнародна та хімічна назви: езомепразол;ди-(S)-5-метокси-2-[[(4-метокси-3,5-диметил-2-піридиніл)-метил]сульфініл]-lН-бензимідазолумагнієвої солі тригідрат;

основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 20 мг: світло-рожеві, овальні,двоопуклі, вкриті оболонкою таблетки з відбитком “20 mg” з одного боку та“A/EH”- з іншого;

таблетки по 40 мг: рожеві,овальні, двоопуклі, вкриті оболонкою таблетки з відбитком “40 mg” з одного боку та “A/EI” - з іншого;

склад: 1 таблетка містить езомепразолу 20 мг або 40 мг (у формі магнію тригідрату);

допоміжні речовини: гліцерил моностеарат 40-55,гідроксипропілцелюлоза, гіпромелоза, заліза оксид (червоно-коричневий, жовтий)(Е 172), магнію стеарат, кислота метакрилова - етилакрилату кополімер (1:1),целюлоза мікрокристалічна, парафін синтетичний, макрогол 6000, полісорбат 80,кросповідон, натрію стеарилфумарат, цукор сферичної форми, тальк, титану діоксид (E 171), триетилу цитрат.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори “протонного насосу”.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Езомепразол є S-ізомером омепразолу, який знижує секрецію шлункового соку завдяки специфічно направленому механізму дії. Він є специфічним інгібітором протонного насосу в парієтальній клітині. R- таS-ізомери омепразолу мають однакову фармакодинамічну активність.

Езомепразол є слабкою основою, він концентрується та переходить доактивної форми у висококислотному середовищі секреторних канальців парієнтальної клітини, де він інгібує фермент Н+К+-АТФази – кислотного насосу, а також інгібує секрецію кислоти.

Вплив на секрецію шлункового соку

Після перорального прийому 20 мг і 40 мг езомепразолу дія настає протягом години. Після повторного прийому 20 мг езомепразолу 1 раз на добу протягом 5 днів середній пік викиду кислоти після стимуляції пентагастрину знижується на 90 % при вимірюваннях цього показника через 6-7 годин після прийому дози на 5-й день.