Звільнення за прогул (у тому числі за відсутність на роботі біль­ше 3 годин протягом робочого дня без поважної причини)

Прогулом вважається нез'явлення на роботу протягом усього ро­бочого дня або відсутність на роботі більше 3 годин протягом робочого дня без поважних причин.

Він розцінюється як один із найбільш тяжких дисциплінарних проступків.

З огляду на ступінь тяжкості наслідків прогулу власник або упов­новажений ним орган мають право звільнити працівника і за однора­зовий прогул, однак тільки за згодою профспілкового органу. На практиці бувають такі форми прогулу:

— використання відпустки або відгулів без дозволу власника або уповноваженого ним органу;

— залишення роботи працівником до закінчення 2-тижневого тер­міну при розірванні трудового договору, укладеного на невизначний термін, без дозволу власника або уповноваженого ним органу;

— розірвання трудового договору особою, направленою на робо­ту по закінченні навчального закладу, без згоди власника або упов­новаженого ним органу;

— ігнорування працівником без поважних причин роботи у ви­хідний день, якщо цей день відповідно до наказу власника або упов­новаженого ним органу за погодженням із профспілковим органом було оголошено робочим днем і наказ доведено до працівника під розписку;

— направлення у медвитверезник та ін. Не можуть бути прогулом такі порушення:

— відмова працівника від переведення на іншу роботу в разі вироб­ничої необхідності або простою, якщо така робота протипоказана йому за станом здоров'я;

— нез'явлення на роботу з поважних причин (за згодою власника або уповноваженого ним органу, у разі захворювання, при догляді за хворим членом сім'ї, що підтверджується медичною довідкою або лі­карняним листком);

— відмова працівника від переведення на іншу роботу, що потре­бує укладення з ним договору про матеріальну відповідальність;

— відмова працівника від переведення на легшу роботу, яку слід надати йому відповідно до медичного висновку, та ін.

При звільненні за прогул власник або уповноважений ним орган зобов'язані взяти від працівника письмове пояснення причини неви­ходу на роботу. У разі відмови працівника пояснити причини прогулу складається акт. Для звільнення працівника за п. 4 ст. 40 КЗпП Укра­їни власник або уповноважений ним орган має попередньо дістати згоду профспілкового органу.

Працівник, звільнений за прогул без поважних причин, втрачає стаж безперервної роботи.

Звільнення у разі тривалого нез'явлення на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності

Власник або уповноважений ним орган має право звільнити пра­цівника у разі нез'явлення його на роботі більше 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами.

Разом із тим законодавством України при певних захворюваннях установлено більш тривалий термін збереження місця роботи (поса­ди) працівника.

Забороняється звільняти працівни­ка, якщо він:

— утратив працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або про­фесійним захворюванням до поновлення працездатності або встанов­лення йому групи інвалідності;

— утратив працездатність у зв'язку із захворюванням на туберку­льоз. У такому разі місце роботи (посада) зберігається за ним до 10 місяців;

— вилікувався, незважаючи на те, що хворів більше 4 місяців.

На практиці звільнення працівника, який занедужав на трива­лий час, провадиться тільки в тому разі, якщо його не можна замі­нити іншим або перерозподілити його роботу серед працівників.

Тобто при звільненні працівника на цій підставі вирішальне зна­чення має не тривалість захворювання працівника, а необхідність у ньому на виробництві і конкретні обставини.

Звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП України має здійснюватися після одержання попередньої згоди профспілкового органу.

Звільнення у зв'язку із з'явленням на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп'яніння

Звільнення з роботи на цій підставі допускається, якщо працівник у такому стані перебував:

— у робочий час;

— на місці виконання своїх трудових обов'язків;

— не на своєму робочому місці, однак на тій самій території, де йому доручено виконувати трудові обов'язки.

Для працівників із ненормованим робочим днем час перебування на роботі понад установлену загальну тривалість також вважається робочим.

Розірвання з працівником трудового договору на цій підставі по­требує від власника або уповноваженого ним органу одержання по­передньої згоди профспілкового органу.

Звільнення за вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника

Для звільнення працівника на цих підставах необхідно, щоб:

— мав місце конкретний факт розкрадання;

— розкрадання було вчинено на тому самому підприємстві, в уста­нові, організації, де він працює, або на іншому, з яким він не має трудових відносин, але з якихось причин виконує там трудові обов'язки, незалежно від того, в робочий чи неробочий час вчинено розкрадання;

— украдене майно мало власника в особі держави, громадської організації або іншої юридичної особи;

— факт розкрадання майна було підтверджено вироком суду або ухваленою постановою про накладення адміністративного стягнення чи вжиття заходів суспільного впливу.

Одержання попередньої згоди профспілкового органу на звільнен­ня з цих мотивів законом не передбачено.