6. Детальний аналіз чинників ризику й оцінка ступеня їхньо­ го впливу.

Розробка і виведення на ринок інновацій завжди пов'язана зі значним ризиком, основними причинами якого є:

• різкі зміни економічної, політичної, соціальної, екологічної й інших складових середовища господарювання в процесі розроб­ ки інновації та її просування на ринку;

• зміни споживчого попиту;

• неприйняття інновацій споживачами;

• непередбачуваність дій конкурентів;

• неадекватна оцінка власних можливостей виробництва і збуту;

• прискорення темпів науково-технічного прогресу, технологічні і технічні прориви і т. ін.

За цих умов необхідно особливо ретельно прогнозувати і кіль­кісно оцінювати ризик інноваційної діяльності (на різних етапах її проведення) з урахуванням усього комплексу чинників ризику для розробки комплексу заходів, спрямованих на зниження, компенса­цію чи запобігання можливих негативних наслідків. Причому цю оцінку неминуче доводиться вести в умовах дефіциту інформації, що вимагає специфічних методів оцінки ризику.

7. Ретельний добір методів і джерел фінансування інновацій, включаючи детальний аналіз альтернативних варіантів.

Високий ризик інноваційної діяльності зумовлює певні усклад­нення з пошуком джерел фінансування і, відповідно, специфіку її фінансування. Зовнішні інвестори неохоче йдуть на фінансування інноваційних проектів, а фінансування за рахунок власних коштів для багатьох вітчизняних підприємств практично неможливе. За умов перманентного бюджетного дефіциту сподіватися на державне фінансування також нереально.

Тому перспективним є використання венчурного фінансування, яке в Україні тільки-но зароджується за підтримки міжнародних фі­нансових організацій.

Можливе також використання багатоканального інвестування, залучення портфельних інвесторів, які включають ризикові проекти у свої диверсифіковані пакети в надії одержати високий прибуток в разі вдалої реалізації цих проектів.

У будь-якому разі, аби зацікавити інвесторів, необхідні деталь­ний аналіз інноваційного проекту, аналіз можливих сценаріїв розви­тку подій, оцінка ризику.

Оскільки розвиток подій вже в ході реалізації інноваційного проекту може піти кількома напрямами (через вплив чинників зов­нішнього і внутрішнього середовища господарювання), інноваційна стратегія задля мінімізації ризику повинна передбачати поетапне фінансування й можливість модифікації структури джерел інвесту­вання у випадку зміни умов реалізації проекту, а також зміни умов фінансування. Ця модифікація (відмова від одних попередньо визна­чених джерел і залучення інших і/чи зміна пропорцій ресурсів, які мобілізуються з різних джерел) має бути адекватною новій ситуації, новому сценарію розвитку подій.

Поетапне фінансування дає змогу не ризикувати всіма коштами відразу, забезпечує певну гнучкість у формуванні структури джерел фінансування інновацій. Проте тут необхідно підтримувати певний компроміс між перевагами й недоліками гнучкого управління форму­ванням структури інноваційних ресурсів та перевагами й недоліками фінансування, наприклад, на умовах довготермінового кредитування.