9.1. Методичні поради до вивчення теми 106

Вивчаючи цю тему, необхідно зрозуміти, що структурні зміни, які обумовлюють якісне перетворення характеристик економічної системи, що відображені в кількісних показниках, в економічній літературі називають структурними зрушеннями в економіці. 106

Необхідність упровадження структурних зрушень пояснюється, насамперед, неможливістю функціонування старих елементів системи та заміною їх на нові, що або ведуть до виправлення негативних тенденцій, або спричиняють зростання кризових явищ. 106

Вплив структурних змін в економіці на динаміку макроекономічних показників називається структурним ефектом. Він позитивний, якщо структурні зміни супроводжуються високими темпами зростання економіки. Він від’ємний, якщо індекс структурних змін має невелику величину, при цьому економічні пропорції консервативні, має місце застій або зменшення обсягів виробництва. 107

Таким чином, структурні зрушення економіки – це економічні трансформації позитивного або негативного характеру, що перетворюють елементи економічної системи на якісному рівні та мають основною метою досягнення прогресу. 107

Регулювання структурних змін в економіці є завданням структурної політики. 107

В широкому розумінні структурна політика держави – це обґрунтування цілей та характеру структурних перетворень, визначення комплексу заходів щодо підтримки розвитку тих елементів економічної системи, які забезпечують економічне зростання та вирішення актуальних проблем сьогодення. 107

Існує два типи структурної політики: пасивна та активна. 107

При пасивній структурній політиці держава створює правову базу для вільного переливання капіталу та праці з одних галузей в інші, але безпосередньо не втручається в інвестиційні процеси. 107

Активна структурна політика передбачає широке застосування державою різноманітних важелів для прискорення прогресивних структурних зрушень. При цьому розробляється та реалізується комплекс заходів: 107

стимулювання перетікання капіталу у пріоритетні галузі; 107

стимулювання розвитку галузей, які прискорюють запровадження досягнень НТП; 107

захист і надання фінансової допомоги галузям, які перебувають у стані занепаду і потребують докорінної реконструкції виробничого апарату; згортання частини виробництв у депресивних галузях; 107

розроблення на державному рівні довгострокових планів, цільових програм, національних проектів для розв’язання актуальних проблем структурної перебудови, а також програм підготовки та перепідготовки робочої сили, створення робочих місць тощо. 107

Концепція активної структурної політики визначає напрями здійснюється політика пріоритетів. Найважливіша роль в політиці державних пріоритетів належить напрямам удосконалення галузевої структури економіки. 107

Для визначення пріоритетної галузі використовують наступні критерії: 108

експортний потенціал галузі; 108

перспективи попиту на продукцію галузі на внутрішньому ринку; 108

досягнення вищої індустріальної стадії розвитку; 108

мінімізація залежності від імпорту сировини, енергії та мінімізація ресурсомісткості виробництва в цілому; 108

мінімізація дефіциту торговельного балансу країни; 108

розв’язання проблем зайнятості населення; 108

вирішення екологічних проблем та ін. 108

Крім того, найвагомішим фактором структурних змін в економіці є інвестиції. Інвестиційна привабливість національної економіки визначається сукупністю умов: 108

політико-правовими - політична стабільність суспільства, наявність і стабільність нормативної бази, підприємницької і інвестиційної діяльності, гарантії рівності усіх форм власності тощо; 108

економічне середовище - стабільність національної валюти, темпи інфляції, режим оподаткування і валютного регулювання, розвиток фондового ринку й фінансово-кредитної системи, ємність і платоспроможність внутрішнього ринку; 108

ресурси й інфраструктура, соціально-культурне середовище, екологічний стан. 108

9.2. Термінологічний словник 108

9.3. План практичного заняття 110

1. Структура та структурні зрушення в національній економіці. 110

2. Сутність і механізм реалізації структурної політики. 110

3. Інвестиції як фактор структурних зрушень в економіці. 110

4. Основні принципи інвестиційної політики держави. 110

9.4. Завдання для самостійного виконання 110

Завдання 1. За даними таблиці 9.1. проведіть розрахунки частки кожної країни в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в економіку України. Використовуючи матеріали офіційного сайту Державної служби статистики України //www.ukrstat.gov.ua, заповніть 4 колонку таблиці 9.1. Визначте динаміку обсягів прямих іноземних інвестицій в поточному році в порівнянні з 2009 роком (колонка 5). Зробіть висновки. 110

Таблиця 9.1. 110

Обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку України 110

Обсяги прямих 110

інвестицій в 2009 році 110

(млн. дол. США) 110

У % до підсумку 110

Обсяги прямих 110

інвестицій в поточному році 110

млн.. дол.. США 110

Приріст (+) 110

скорочення(-), обсягів прямих іноземних інвестицій до 2009 року 110

1 110

2 110

3 110

4 110

5 110

Усього 110

35723,4 110

100% 110

Кіпр 110

7682,9 110

Німеччина 110

6393,8 110

Нідерланди 110

3180,8 110

Австрія 110

2445,6 110

Сполучене Королівство 110

2273,5 110

Російська Федерація 110

1851,6 110

Сполучені Штати Америки 110

1471,5 110

Вiрґiнськi Острови 110

1316,1 110

Британські 110

1263,0 110

Швеція 110

1226,1 110

Франція 110

914,3 110

Італія 110

715,6 110

Швейцарія 110

694,7 110

Польща 111

595,5 111

Угорщина 111

3698,4 111

Інші країни 111

35723,4 111

Завдання 2. Використовуючи матеріали офіційного сайту Державної служби статистики України //www.ukrstat.gov.ua, заповніть 4 колонку таблиці 9.2. «Прямі інвестиції з України в економіку країн світу». Визначте динаміку обсягів прямих іноземних інвестицій в поточному році в порівнянні з 2009 роком (колонка 5). Зробіть висновки. 111

Таблиця 9.2. 111

Обсяги прямих інвестицій з України в економіку країн світу 111

Обсяги прямих 111

інвестицій в поточному році 111

млн.. дол.. США 111

Приріст (+) 111

скорочення(-), обсягів прямих іноземних інвестицій до 2009 року 111

9.5. Теми рефератів 112

9.6. Питання для самостійного вивчення 112

9.7 Рекомендована література 112

Мета вивчення теми: зрозуміти значення підприємництва у національному господарстві країни та роль держави у процесі становлення підприємницького середовища; познайомитись з особливостями підприємництва сучасного типу; визначити напрями державної підприємницької політики. 112

10.1. Методичні поради до вивчення теми 112

Досвід індустріально розвинутих країн показує, що розвиток підприємництва – необхідна умова економічного зростання. 112

Підприємництво відіграє особливу роль у національному господарстві країни, створюючи інноваційне середовище, руйнуючи традиційні структури і відкриваючи шляхи до структурних перетворень. 112

Підприємництво здійснюється на основі таких принципів: 113

вільний вибір видів діяльності; 113

залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян; 113

самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства; 113

вільний найм працівників; 113

залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством; 113

вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством; самостійне здійснення підприємцем – юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд. 113

Метою державної підтримки малого підприємництва є: 113

створення умов для позитивних структурних змін в економіці України; 113

сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства; 113

підтримка вітчизняних виробників; 113

формування умов для забезпечення зайнятості населення України, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць. 113

Держава повинна створити умови нормального функціонування підприємництва. Серед них: 113

стабільна національна грошово-кредитна система; 113

пільгова системи оподаткування; 113

активно діюча система інфраструктурної підтримки підприємницької діяльності; 113

державна фінансова та матеріально-технічна підтримка підприємництва; 113

ефективний захист інтелектуальної власності; 113

спрощена процедура регулювання підприємницької діяльності з боку державних органів; 113

правовий захист підприємництва; 114

формування в суспільстві привабливого іміджу підприємництва. 114

Тому державна підприємницька політика має включати такі складові: 114

державне регулювання роздержавлення та приватизації, 114

антимонопольну політику; 114

інститут банкрутства суб’єктів підприємництва тощо; 114

державну систему підтримки підприємництва. 114

Держава здійснює підтримку малого підприємництва за такими напрямами: 114

надає земельні ділянки, передає підприємцю державне майно необхідні для здійснення підприємницької діяльності; 114

сприяє організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування підприємців, підготовці і перепідготовці кадрів; 114

здійснює первісне облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх у кредит підприємцям; 114

стимулює за допомогою економічних важелів модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння нових видів продукції та послуг; 114

надає підприємцям цільові кредити; 114

подає підприємцям інші види допомоги. 114

10.2. Термінологічний словник 114

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. 114

10.3. План практичного заняття 114

1. Підприємництво як об’єкт державного регулювання. 114

2. Роль держави у процесі становлення підприємницького середовища в Україні. 114

3. Механізм державного регулювання підприємництва. 114

4. Фінансова основа державної підтримки підприємництва. 114

10.4. Теми рефератів 114

1. Державна підтримка розвитку підприємництва в Україні. 115

2. Світовий досвід підтримки малого та середнього бізнесу. 115

3. Новий Податком Кодекс та підприємництво. 115

10.5. Питання для самостійного вивчення 115

5. Механізм банкрутства підприємств. 115

6. Мета, порядок і способи проведення санації державних підприємств. 115

10.6. Рекомендована література 115

Мета вивчення теми: зрозуміти значення розвитку науки і техніки у національному господарстві країни, цілі та напрями державної політики в науковій і науково-технічній діяльності; познайомитись з державним регулюванням інноваційних процесів; визначити форми та методи реалізації науково-технічної політики. 115

11.1. Методичні поради до вивчення теми 115

Науково-технічний прогрес є внутрішнім фактором розвитку економіки і характеризується органічним впливом науки і техніки на розвиток виробництва. НТП має вирішальний вплив на економічний і соціальний розвиток через: 115

використання у виробництві нової техніки, технології та інформаційних систем; 115

зменшення у складі витрат на виробництво питомої ваги живої праці і збільшення питомої ваги засобів і предметів праці; 115

застосування новітньої техніки і технології виробництва, що забезпечує підвищення якості продукції (послуг). 115

Держава визначає основні цілі державної політики у науковій і науково-технічній діяльності, серед яких: 115

зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень; 116

забезпечення вільного розвитку наукової та науково-технічної творчості. 116

В науково-технічної політиці чітко визначаються наступні напрями: 116

створення соціально-економічних організаційних і правових умов для формування та ефективного використання науково-технічного потенціалу; 116

розвиток пріоритетних напрямів науки і техніки та концентрація ресурсів для їх реалізації; 116

розроблення та реалізація довгострокових державних науково-технічних програм. 116

В Україні існує розгалуження структура державних органів, що здійснюють науково-технічну політику. До її складу увійшли: 116

Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, 116

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, 116

Міністерство фінансів, 116

Національна академія наук України, 116

галузеві академії наук. 116