Тема 6. Програмування у системі державного регулювання економіки.

Мета вивчення теми: зрозуміти сутність програмування у системі державного регулювання економіки; ознайомитись з класифікацією цільових комплексних програм, структурою Державної програми економічного та соціального розвитку України .

6.1. Методичні поради до вивчення теми

Програмування є другим етапом у процедурі стратегічного планування. Воно базується на прогнозних розробках і має на меті складання проектів цільових комплексних програм вирішення найважливіших проблем розвитку національної економіки країни, міжгалузевих, галузевих, регіональних і локальних проблем.

Під програмою в макроекономічному стратегічному плануванні розуміють наукове передбачення стану якогось локального об'єкта управління у визначений термін (через 5, 15 і більше років), що базується на чіткому визначенні мети і системи заходів, які забезпечують досягнення цієї мети, погоджених між собою в питаннях ресурсів, термінів виконання і виконавців.

Програми, розроблені на будь-якому рівні управлінської ієрархії, повинні містити:

• перелік основних розв'язуваних задач;

• сукупність і послідовність заходів, за допомогою яких вона реалізується;

• розрахунок прямих і непрямих витрат всіх основних видів ресурсів, які використовуються при здійсненні цих заходів;

• розподіл завдань за термінами і виконавцями.

Особливе місце в системі програм, які розробляються у рамках стратегічного планування, займають цільові (стратегічні) комплекси.

Стрижнем цільової комплексної програми є мета, навколо якої групується комплекс різноманітних заходів, що складають основний зміст програми.

Класифікація ЦКП здійснюється за такими основними ознаками:

за рівнем, складом, сферою впливу та реалізації

• міждержавні,

• державні,

• міжгалузеві,

• галузеві,

• міжрегіональні,

• регіональні,

• локальні.

за термінами виконання

• довгострокові (розраховані на період 5-10 років),

• середньострокові (1-5 років)

• короткострокові (до 1 року).

за характером і специфікою проблем та цілей

• економічні, що спрямовані на вирішення комплексних галузевих і міжгалузевих проблем виробництва, підвищення його ефективності та якісних характеристик, забезпечення ресурсозбереження, створення нових виробництв, розвиток виробничої кооперації;

• наукові, метою яких е забезпечення виконання фундаментальних досліджень у галузі природничих, суспільних і технічних наук;

• науково-технічні, що розробляються для вирішення найважливіших науково-технічних проблем, створення принципово нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, іншої наукоємної та конкурентоспроможної продукції;

• соціальні, що передбачають вирішення проблем підвищення рівня та якості життя, посилення соціального захисту населення, поліпшення умов праці, розвиток охорони здоров'я та освіти;

• національно-культурні, що спрямовані на розв'язання проблем національно-культурного розвитку, збереження національно-культурної спадщини» задоволення інтелектуальних та духовних потреб людини;

• екологічні, метою яких є здійснення загальнодержавних природоохоронних заходів, запобігання катастрофам екологічного характеру та ліквідація їх наслідків;

• оборонні, що розробляються з метою посилення обороноздатності держави;

• правоохоронні, спрямовані на забезпечення правоохоронної діяльності, боротьби із злочинністю та державної безпеки.

Розроблення державних цільових програм здійснюється відповідно до Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», інших нормативно-правових актів та Тимчасових методичних рекомендацій.

Ініціаторами розроблення державної цільової програми можуть бути центральні органи виконавчої влади, Національна академія наук України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

У Державній програмі економічного та соціального розвитку (ДПЕСР)України мають бути відображені:

• аналіз соціально-економічного розвитку країни за минулий та поточний роки і характеристика головних проблем розвитку економіки та соціальної сфери;

• вплив очікуваних змін зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуації на економіку країни;

• цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку в наступному році;

• система заходів щодо реалізації державної політики з визначенням термінів виконання та виконавців;

• основні макроекономічні показники, обсяги капітальних вкладень, показники державного замовлення та інші необхідні показники й баланси економічного та соціального розвитку, в тому числі в розрізі галузей економіки, АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

• перелік державних цільових програм, що фінансуються в наступному році за рахунок коштів державного бюджету;

• показники розвитку державного сектору економіки, зокрема отримання та використання доходів від розпорядження державним майном, ефективності використання об’єктів права державної власності, розвитку казенних підприємств.

6.2. Термінологічний словник

Стратегічні програми – це адресний, різного ступеня директивності документ, що містить систему погоджених за термінами, ресурсами і виконавцями соціально-економічних, виробничих, фінансових, науково-дослідних, організаційно-господарських та інших заходів, які забезпечують досягнення поставленої мети, вирішення завдань найбільш ефективними шляхами і у встановлений термін.

6.3. План практичного заняття

1. Місце програмування у системі державного регулювання економіки.

2. Організація розробки програм

3. Структура та зміст розділів цільової комплексної програми.

4. Контроль за виконанням комплексної програми.

6.4. Завдання для самостійного виконання

Використовуючи матеріали офіційного сайту Полтавської обласної державної адміністрації http://www.adm-pl.gov.ua/main/2694.htm, ознайомтесь с Програмою економічного та соціального розвитку Полтавської області на плановий період. Запропонуйте власну схематичну структуру даної Програми.

6.5. Питання для самостійного вивчення

1. Досвід використання програм у світовій практиці.

2. Життєвий цикл та етапи цільової комплексної програми, їх зміст.

3. Організація розробки програм.

4. Обґрунтування заходів програми ресурсами.

5. Ефективність цільової комплексної програми.

6.6. Рекомендована література

1. с.61-64, 68-73; 2. с.95-131; 8. с.23-27; 12. с.97-106.