- •6.030601 «Менеджмент»,
- •6.030601. «Менеджмент організацій»;
- •6.030601.. «Менеджмент туристичного бізнесу»
- •1. Навчальна програма дисципліни 66
- •Тема 1. Об'єктивна необхідність і теоретичні основи державного регулювання економіки (дре) 66
- •2. Тематичний план дисципліни 73
- •3. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни 76
- •Тема 1. Об'єктивна необхідність і теоретичні основи державного регулювання економіки (дре) 76
- •1.1. Методичні поради до вивчення теми 76
- •2.2. Термінологічний словник 79
- •3.2. Термінологічний словник 82
- •4.2. Термінологічний словник 87
- •7.2. Термінологічний словник 101
- •9.1. Методичні поради до вивчення теми 106
- •11.2. Термінологічний словник 116
- •13.2. Термінологічний словник 123
- •Тема 9. Державне регулювання структурних зрушень та інвестиційної діяльності. 134
- •Передмова
- •1. Навчальна програма дисципліни
- •Змістовий модуль 1
- •Державне регулювання як метод управління економікою
- •Тема 1. Об'єктивна необхідність і теоретичні основи державного регулювання економіки (дре)
- •Тема 2. Органи державного управління України в системі державного регулювання економіки
- •Тема 3. Правові та адміністративні методи державного регулювання економіки
- •Тема 4. Методологічні основи соціально-економічного прогнозування
- •Тема 5. Методологічні основи макроекономічного планування
- •Тема 6. Програмування у системі державного регулювання економіки.
- •Тема 7. Фінансово-бюджетне та грошово-кредитне регулювання економіки
- •Змістовий модуль іі
- •Тема 8. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 9. Державне регулювання структурних зрушень та інвестиційної діяльності.
- •Тема 10. Підприємництво як об’єкт державного регулювання економіки
- •Тема 11. Державне регулювання розвитку науки і техніки
- •Тема 12. Державне регулювання основних сфер господарської діяльності
- •Тема 13. Державне регулювання праці, рівня життя населення та розвитку соціальної сфери
- •Тема 14. Державне регулювання розвитку регіонів
- •Тема 15. Державне регулювання природоохоронної діяльності
- •2. Тематичний план дисципліни
- •3. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни змістовий модуль і державне регулювання як метод управління економікою
- •Тема 1. Об'єктивна необхідність і теоретичні основи державного регулювання економіки (дре)
- •1.1. Методичні поради до вивчення теми
- •1.2. Термінологічний словник
- •Тема 2. Органи державного управління України в системі державного регулювання економіки.
- •2.1. Методичні поради до вивчення теми
- •2.2. Термінологічний словник
- •Тема 3. Методи державного регулювання економіки
- •3.2. Термінологічний словник
- •Тема 4. Методологічні основи соціально-економічного прогнозування.
- •4.2. Термінологічний словник
- •4.3. План практичного заняття
- •4.4. Завдання для самостійного виконання
- •4.5. Питання для самостійного вивчення
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Методологічні основи макроекономічного планування
- •5.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Тема 6. Програмування у системі державного регулювання економіки.
- •Тема 7. Фінансово-бюджетне та грошово-кредитне регулювання економіки
- •7.1. Методичні поради до вивчення теми
- •7.2. Термінологічний словник
- •7.3. План практичного заняття
- •7.4. Завдання для самостійного виконання
- •Тема 8. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •8.2. Термінологічний словник
- •Тема 9. Державне регулювання структурних зрушень та інвестиційної діяльності
- •9.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •9.3. План практичного заняття
- •9.4. Завдання для самостійного виконання
- •Тема 10. Підприємництво як об’єкт державного регулювання економіки
- •10.6. Рекомендована література
- •Тема 11. Державне регулювання розвитку науки і техніки
- •11.1. Методичні поради до вивчення теми
- •11.2. Термінологічний словник
- •11.3. План практичного заняття
- •11.4. Завдання для самостійного виконання
- •11.5. Питання для самостійного вивчення
- •11.6. Рекомендована література
- •Тема 12. Державне регулювання основних сфер господарської діяльності
- •12.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Тема 13. Державне регулювання праці, рівня життя населення та розвитку соціальної сфери
- •13.2. Термінологічний словник
- •13.3. План практичного заняття
- •13.4. Завдання для самостійного виконання
- •13.5. Питання для самостійного вивчення
- •13.6. Рекомендована література
- •Тема 14. Державне регулювання розвитку регіонів
- •14.1. Методичні поради до вивчення теми
- •14.6. Рекомендована література
- •Тема 15. Державне регулювання природоохоронної діяльності
- •15.1. Методичні поради до вивчення теми
- •15.2. Термінологічний словник
- •15.3. План практичного заняття
- •15.4. Завдання для самостійного виконання
- •Методичні рекомендації до виконання завдання:
- •15.5. Питання для самостійного вивчення
- •15.6. Рекомендована література
- •4. Індивідуальні завдання змістовий модуль 1
- •Тема 4. Методологічні основи соціально-економічного прогнозування.
- •Змістовий модуль іі
- •Тема 9. Державне регулювання структурних зрушень та інвестиційної діяльності.
- •Типове завдання
- •5. Тестові завдання
- •Фонди охорони навколишнього природного середовища утворюють для:
- •6. Карта самостійної роботи студента
- •Карта самостійної роботи студента
- •7. Порядок і критерії оцінювання знань студентів
- •8. Перелік питань, що виносяться на модульний контроль
- •Приклад побудови завдань для поточного модульного контролю
- •9. Перелік питань, що виносяться на екзамен
- •6.030601 «Менеджмент»,
- •6.030601. «Менеджмент організацій»;
- •6.030601.. «Менеджмент туристичного бізнесу»
- •11. Шкала оцінювання знань за темами та видами завдань
- •Список використаних джерел
- •Додаткова
4.2. Термінологічний словник 87
Прогноз (грец. —передбачення) – науково обґрунтоване судження про можливий стан об’єкта в майбутньому, а також про альтернативні шляхи і строки досягнення такого стану. 87
Прогнозування – процес розробки прогнозів. 87
Ретроспекція (лат. — погляд в минуле) – етап прогнозування, на якому досліджується історія розвитку об’єкта для одержання його систематизованого опису. 87
Діагноз (грец. – розпізнання, визначення) – етап прогнозування, на якому досліджується об’єкт з метою виявлення тенденцій його розвитку і вибору методів і моделей прогнозування. 87
Проекція (лат. – погляд в майбутнє) – етап прогнозування, на якому за даними діагнозу розробляється прогноз об’єкта, здійснюється оцінка вірогідності, точності або обґрунтованості прогнозу. 87
4.3. План практичного заняття 88
1. Сутність і призначення економічних і соціальних прогнозів. 88
2. Місце соціально-економічних прогнозів у системі ДРЕ. 88
3. Основні принципи прогнозування. 88
4. Класифікація соціально-економічних прогнозів та методи прогнозування. 88
4.4. Завдання для самостійного виконання 88
Використовуючи метод статистичної екстраполяції (аналітичного вирівнювання тренду), а також наведені нижче методичні рекомендації, виконайте наступні завдання. 88
Завдання 1. Скласти прогноз видобування сирої нафти на липень, якщо в попередні місяці видобування становило: в січні – 206 тис. т, в лютому – 185 тис. т., в березні – 210 тис. т, в квітні – 205 тис. т, в травні – 210, в червні – 202 тис. т. 88
Завдання 2. Скласти прогноз експорту вина на наступний рік, якщо в попередні роки експорт становив: 200 тис. дал., 400 тис. дал., 300 тис. дал., 500 тис. дал., 400 тис. дал. 88
Завдання 3.Скласти прогноз виробництва зерна на наступний рік, якщо в попередні роки виробництво становило: 90 млн. т, 60 млн. т, 80 млн. т, 50 млн. т, 70 млн. т. 88
Завдання 4. Скласти прогноз експорту цукру на наступний рік. Вихідні дані за попередні 5 років: 400 тис. т, 350 тис. т, 380 тис. т, 300 тис. т, 360 тис. т. 88
Методичні рекомендації до виконання завдання: 88
При формуванні прогнозів за допомогою екстраполяції звичайно виходять із тенденцій зміни тих чи інших кількісних характеристик об'єкта, що статистично склались. Екстраполюються оціночні функціональні, системні і структурні характеристики. Екстраполяційні методи є одними з найпоширеніших і найбільш розроблених серед усієї сукупності методів прогнозування. 88
Екстраполяція методом аналітичного вирівнювання тренду побудована на зміні фактичних рівнів ряду динаміки теоретичними, які мають значно менші коливання, ніж вихідні дані. Процес аналітичного вирівнювання включає три основні етапи: 88
Для цього складають систему нормальних рівнянь, яка вирішується одним з відомих методів – методом Гауса, Жордана-Гауса та ін (табл.4.1). 89
Таблиця 4.1 89
№п/п 89
Функція 89
Нормальні рівняння 89
1 89
89
89
2 89
89
89
3 89
89
89
3) розрахунок теоретичних значень рівнів ряду динаміки і визначення прогнозного рівня. 89
Типове завдання. Скласти прогноз обсягів виробництва товару на червень методом екстраполяції (аналітичного вирівнювання тренду), якщо є дані за січень – 80 т, лютий – 100 т, березень 90 т, квітень – 120 т, травень – 100 т. Визначити довірчі інтервали при α=0,1. 89
Порядок виконання: 89
1. Побудуємо графік обсягів виробництва товару за період січень – травень. 90
2. Припустимо, що емпіричний тренд виробництва продукції за п’ять місяців може бути описаний за допомогою полінома першого ступеня, або лінійною функцією 90
(4.1) 90
3. За таблицею 4.1 обираємо відповідно до визначеної лінійної функції систему нормальних рівнянь, а саме – 90
(4.2) 90
4. Визначяємо параметри прогнозної функції.. Для цього складаємо допоміжну таблицю 90
1 90
2 90
3 90
4 90
5 90
Σ 90
6 90
у 90
80 90
100 90
90 90
120 90
100 90
490 90
y t 90
80 90
200 90
270 90
480 90
500 90
1530 90
t2 90
1 90
4 90
9 90
16 90
25 90
55 90
y* 90
86 90
92 90
98 90
104 90
110 90
490 90
116 90
5. Розв’язуємо систему двох рівнянь з двома невідомими а0 та а1. 90
90
90
Помножимо перше рівняння на (-3) і додамо до другого: 90
90
6. Підставляємо значення а0 та а1 в рівняння прямої. Прогнозна функція має вигляд - . 90
7. Визначаємо теоретичні значення обсягів виробництва у* і прогнозне значення при t=6 – y6*=80+36=116 (останній рядок допоміжної таблиці). 90
8. Таким чином, прогноз виробництва товару на червень становить 116 т. 90
9. На основі крапкового прогнозу розрахуємо інтервальний прогноз за формулою: 90
(4.3) 90
де - час від середнього періоду до моменту прогнозу; 90
– табличне значення критерію Стьюдента з (n – 2) ступенями свободи і рівнем ймовірності q (α=1 – q) (табл. 4.2.); 90
n – кількість спостережень; 90
– середня квадратична помилка ряду динаміки, розраховується за формулою: 91
(4.4) 91
Таблиця 4.2 91
Квантилі розподілу Стьюдента (t) 91
N 91
1-α 91
N 91
1-α 91
N 91
1-α 91
0,9 91
0,95 91
0,975 91
0,9 91
0,95 91
0,975 91
0,9 91
0,95 91
0,975 91
3 91
1,64 91
2,35 91
3,18 91
9 91
1,38 91
1,83 91
2,26 91
15 91
1,33 91
1,73 91
2,1 91
4 91
1,53 91
2,13 91
2,78 91
10 91
1,37 91
1,81 91
2,23 91
16 91
1,33 91
1,72 91
2,09 91
5 91
1,48 91
2,02 91
2,57 91
11 91
1,36 91
1,8 91
2,2 91
17 91
1,32 91
1,72 91
2,07 91
6 91
1,44 91
1,94 91
2,45 91
12 91
1,36 91
1,78 91
2,18 91
18 91
1,32 91
1,71 91
2,06 91
7 91
1,41 91
1,89 91
2,36 91
13 91
1,35 91
1,76 91
2,14 91
19 91
1,31 91
1,7 91
2,05 91
8 91
1,4 91
1,86 91
2,31 91
14 91
1,34 91
1,75 91
2,12 91
20 91
1,28 91
1,64 91
1,96 91
4.5. Питання для самостійного вивчення 91
1. Зміст методу прогнозної екстраполяції та межи його ефективного використання. 91
2. Зміст простих методів екстраполяції на основі середніх характеристик рядів динаміки. 91
3. Сутність методів індивідуальних та колективних експертних оцінок. 91
4.6. Рекомендована література 91
Мета вивчення теми: зрозуміти сутність макроекономічного планування; ознайомитись з методологічними та методичними підходами планування; визначити необхідність застосування різноманітних методів планування в сучасних умовах розвитку суб’єктів регулювання. 91
5.1. Методичні поради до вивчення теми 91
де: Рi — ресурси i-го виду; 94
Пj — потреби j-го виду. 94
Нормативний метод – засновано на використанні прогресивної, науково обґрунтованої системи норм і нормативів. 94
Аналітичний метод – ґрунтується на проведенні техніко-економічного аналізу ефективності використання ресурсів, виявлення невиправданих їх витрат і втрат, наднормативного їх використання, розроблення заходів щодо раціонального та економного використання ресурсів. 94
Метод економіко-математичного моделювання – метод оптимального планування, передбачає розробку численних варіантів соціально-економічного розвитку і вибір з них найкращого. 94
Метод експертних оцінок – використовується на стадіях розроблення проектних рішень в умовах недостатньої інформації. Базується на використанні досвіду інших країн, регіонів, підприємств, аналогічних проектів з урахуванням сучасних вимог науки і техніки. 94
Програмно-цільовий метод – розробка та впровадження цільових комплексних програм (ЦКП). 94
5.2. Термінологічний словник 94
Макроекономічне планування – це особливий вид діяльності держави щодо визначення стратегічних, тактичних та оперативних цілей планового періоду, а також способів досягнення таких цілей. 94
План – це сукупність обґрунтувань цілей і рішень, необхідних для досягнення їх. 94
5.3. План практичного заняття 94
1. Сутність макроекономічного планування. 94
2. Об’єктивна необхідність макроекономічного планування. 94
3. Методи макроекономічного планування. 94
5.4. Питання для самостійного вивчення 94
5.5. Рекомендована література 95
1. с.60-81; 2. с.131-182; 3. с.132-143; 5. с.61-72; 8. с.27-35; 11. с.43-51; 12. с.107-132. 95
Мета вивчення теми: зрозуміти сутність програмування у системі державного регулювання економіки; ознайомитись з класифікацією цільових комплексних програм, структурою Державної програми економічного та соціального розвитку України . 95
6.1. Методичні поради до вивчення теми 95
Особливе місце в системі програм, які розробляються у рамках стратегічного планування, займають цільові (стратегічні) комплекси. 96
Стрижнем цільової комплексної програми є мета, навколо якої групується комплекс різноманітних заходів, що складають основний зміст програми. 96
економічні, що спрямовані на вирішення комплексних галузевих і міжгалузевих проблем виробництва, підвищення його ефективності та якісних характеристик, забезпечення ресурсозбереження, створення нових виробництв, розвиток виробничої кооперації; 96
Ініціаторами розроблення державної цільової програми можуть бути центральні органи виконавчої влади, Національна академія наук України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. 97
У Державній програмі економічного та соціального розвитку (ДПЕСР)України мають бути відображені: 97
аналіз соціально-економічного розвитку країни за минулий та поточний роки і характеристика головних проблем розвитку економіки та соціальної сфери; 97
вплив очікуваних змін зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуації на економіку країни; 97
цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку в наступному році; 97
система заходів щодо реалізації державної політики з визначенням термінів виконання та виконавців; 97
основні макроекономічні показники, обсяги капітальних вкладень, показники державного замовлення та інші необхідні показники й баланси економічного та соціального розвитку, в тому числі в розрізі галузей економіки, АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя; 97
перелік державних цільових програм, що фінансуються в наступному році за рахунок коштів державного бюджету; 97
показники розвитку державного сектору економіки, зокрема отримання та використання доходів від розпорядження державним майном, ефективності використання об’єктів права державної власності, розвитку казенних підприємств. 97
6.2. Термінологічний словник 98
Стратегічні програми – це адресний, різного ступеня директивності документ, що містить систему погоджених за термінами, ресурсами і виконавцями соціально-економічних, виробничих, фінансових, науково-дослідних, організаційно-господарських та інших заходів, які забезпечують досягнення поставленої мети, вирішення завдань найбільш ефективними шляхами і у встановлений термін. 98
6.3. План практичного заняття 98
1. Місце програмування у системі державного регулювання економіки. 98
2. Організація розробки програм 98
3. Структура та зміст розділів цільової комплексної програми. 98
4. Контроль за виконанням комплексної програми. 98
6.4. Завдання для самостійного виконання 98
Використовуючи матеріали офіційного сайту Полтавської обласної державної адміністрації http://www.adm-pl.gov.ua/main/2694.htm, ознайомтесь с Програмою економічного та соціального розвитку Полтавської області на плановий період. Запропонуйте власну схематичну структуру даної Програми. 98
6.5. Питання для самостійного вивчення 98
1. Досвід використання програм у світовій практиці. 98
2. Життєвий цикл та етапи цільової комплексної програми, їх зміст. 98
3. Організація розробки програм. 98
4. Обґрунтування заходів програми ресурсами. 98
5. Ефективність цільової комплексної програми. 98
6.6. Рекомендована література 98
1. с.61-64, 68-73; 2. с.95-131; 8. с.23-27; 12. с.97-106. 98
Мета вивчення теми: зрозуміти сутність понять «державні фінанси», «бюджетна система країни», «зведений бюджет»; ознайомитись з принципами формування доходів та витрат державного бюджету, новим податковим законодавством; визначити головні причини інфляції та шляхи здійснення цінової та антиінфляційної політики держави. 99
7.1. Методичні поради до вивчення теми 99
Фінанси в загальному їх трактуванні означають застосування різноманітних способів розподілу ВВП на централізовані та децентралізовані фонди грошових ресурсів. 99
Фінанси активно впливають на процес суспільного відтворення, через: створення фондів нагромадження та споживання; додержання пропорцій обігу натуральних і грошових ресурсів та їх раціональне використання. 99
Інформаційною базою для прийняття управлінських рішень з питань ефективного використання фінансових ресурсів є зведений баланс фінансових ресурсів держави. 99
Метою розробки балансу є визначення обсягів фінансових ресурсів держави на прогнозний період, можливостей їх використання для фінансування економічних і соціальних програм розвитку, встановлення оптимальних напрямів їх розподілу та використання. 99
Основна частка державних доходів і витрат здійснюється через бюджетну систему. В Україні бюджетна система складається з Державного бюджету України, бюджету АР Крим та місцевих бюджетів. 99
Організація та принципи побудови бюджетної системи, а також взаємозв’язок між її окремими ланками характеризуються поняттям «бюджетний устрій». 99
Доходи Державного бюджету України формуються за рахунок: 99
податкових надходжень – частини податку на додану вартість, частини акцизного збору, податку на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності (крім комунальної) та підпорядкування, податку на майно підприємств і організацій усіх форм власності та підпорядкування, плати за землю, надходжень від зовнішньоекономічної діяльності; 99
неподаткових надходжень і доходів від операцій з капіталом, що перебуває в загальнодержавній власності – частини доходів від приватизації та реалізації державного майна; орендної плати за оренду майна цілісних майнових комплексів; надходжень від внутрішніх позик; перевищення доходів над витратами Національного банку України; 100
доходів державних цільових фондів – Пенсійного фонду України, Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, Державного фонду сприяння зайнятості населення та ін. 100
Державні видатки здійснюються за статтями на підставі бюджетної класифікації: 100
фінансування державних послуг загального призначення – витрати на державне управління; утримання законодавчих, виконавчих і судових органів; міжнародну діяльність, національну оборону, забезпечення громадського порядку і безпеки і т. д.); 100
фінансування виробництва суспільних товарів – витрати на науку, освіту, культуру і мистецтво, охорону здоров’я, фізичну культуру і спорт, соціальний захист і соціальне забезпечення, житлово-комунальне господарство, засоби масової інформації і т. і.; 100
фінансування державних послуг, пов’язаних з економічною діяльністю – витрати на розвиток галузей матеріального виробництва; на забезпечення більш високої ефективності господарської діяльності, здійснення структурних перетворень в економіці, створення умов для економічного зростання, на реалізацію цільових комплексних програм і т. і.); 100
видатки державних цільових фондів – Видатки державних цільових фондів); 100
інші видатки (виплати процентів і витрати, пов’язані з обслуговуванням державного боргу, створення резервних фондів, трансферти загального характеру і т.д.). 100
