15.5. Питання для самостійного вивчення

1. Роль громадськості та засобів масової інформації у природоохоронній діяльності. Громадські організації охорони природи.

2. Об'єкти правової охорони природи (навколишнє середовище в цілому, природні ресурси, окремі природні об'єкти, природні комплекси).

3. Особливості організаційної структури управління природокористуванням в розвинених країнах світу.

4. Специфіка зарубіжного природоохоронного законодавства.

15.6. Рекомендована література

1. с.402-432; 3. с.520-589; 6. с.353-370; 8. с.75-78; 11. с.166-173; 12. с.415-424.

4. Індивідуальні завдання змістовий модуль 1

Тема 4. Методологічні основи соціально-економічного прогнозування.

Мета: навчитися використовувати програмне забезпечення при складанні прогнозів.

Завдання 1. Зробити прогноз обсягів виробництва товару на червень методом екстраполяції, якщо відомо, що виробництво в попередні місяці становило: в січні – 80 т, в лютому – 100 т., в березні – 90 т, в квітні – 120 т., в травні – 100 т. Оцінити точність прогнозу, визначити довірчі інтервали.

Методичні рекомендації:

Запропоноване завдання можна вирішити, скориставшись засоби програми Microsoft Excel, які дозволяють створити графік, заснований на даних електронної таблиці і розмістити його в той же самій робочій книзі або на окремому листі.

Порядок виконання завдання наступний:

1. На основі завдання 1 вибрати діапазон даних для побудови графіка. На панелі інструментів ВСТАВКА обрати МАСТЕР ДИАГРАММ.

2. МАСТЕР ДИАГРАММ підготує створення графіка в кілька етапів. Перехід від етапу до етапу виконується натисканням кнопки ДАЛЕЕ. На першому етапі вибирається тип діаграми (графіка), на другому етапі – джерело даних діаграми, на третьому етапі необхідно внести параметри діаграми і на останньому етапі вибрати, де розмістити готовий графік (діаграму).

3. Готовий графік складається з ряду елементів, що можна вибрати і змінювати. Обраний елемент позначається маркером. Тому, клацнувши на маркері кнопкою миші й обравши в контекстному меню Формат, можна змінити зміст або оформлення елемента графіка за допомогою діалогового вікна ФОРМАТ.

4. Для побудови теоретичних прогностичних значень (вважаємо, що значення показників змінюються однаково), необхідно на області рисунка (на самому графіку) натиснути правою кнопкою миші. При цьому з’явиться контекстне меню, з якого необхідно вибрати ДОБАВИТЬ ЛИНИЮ ТРЕНДА. Активізуємо його лівою кнопкою миші, після чого з’явиться 6 типів ліній тренду (апроксимації і згладжування): лінійна, логарифмічна, поліноміальна, степенева, експоненціальна, плинне середнє. Вибираємо необхідний тип та використовуємо допоміжні засоби.

5. На цьому ж контекстному меню є панель ПАРАМЕТРИ, на яку слід переключитись і відкрити. Ми встановлюємо: назву кривої, що апроксимується або згладжується; перетин кривої з віссю Y у заданій точці; показ рівняння прямої; розміщення на графіку величини достовірності апроксимації R².

Змістовий модуль іі

Тема 9. Державне регулювання структурних зрушень та інвестиційної діяльності.

Мета: Скласти модель міжгалузевого балансу.

Завдання 2. Визначити коефіцієнт прямих і повних витрат на основі умовної трьох галузевої моделі міжгалузевого балансу. Проаналізувати результати розрахунків.

Галузі	Промисловість	Сільське господарство	Інші галузі	Валова продукція
Промисловість	160	50	30	500
Сільське господарство	40	10	5	100
Інші галузі	30	12	3	70

Завдання 3. Скласти модель міжгалузевого балансу, визначити значення сукупного суспільного продукту і чистого продукту по галузях, а також коефіцієнти прямих витрат (млн. грн.)

Показники	Промисловість	Сільське господарство	Інші галузі	Кінцевий суспільний продукт	Сукупний суспільний продукт
Промисловість	64	16	20	60
Сільське господарство	24	20	6	30
Інші галузі	16	12	12	20

В плановому періоді коефіцієнти прямих витрат зміняться таким чином: в промисловості підвищаться на 5%, в сільському господарстві – на 7 %, в інших галузях зменшаться на 10 %.

Результати розподілу сукупного суспільного продукту за галузевими потоками оформити у вигляді таблиці.

Розрахувати темп зростання сукупного суспільного продукту.

Методичні рекомендації:

Міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продукції (МГБ) відображає міжгалузеві виробничі зв’язки, забезпечує взаємозв’язок виробництва і розподілу продукції між усіма галузями національного господарства.

При складані МГБ обґрунтовуються коефіцієнти прямих і повних витрат, на основі яких розраховується необхідний обсяг виробництва по галузях народного господарства, а також наявність і інтенсивність міжгалузевих економічних зв'язків.

Коефіцієнти прямих витрат у звітному МГБ визначаються шляхом ділення загальної величини витрат того чи іншого виду матеріалів, палива і т. п. на загальний обсяг виробництва цього продукту: ,

де a_ij - технологічні норми витрат продукту i на виробництво одиниці продукту j,

x_ij – обсяг витрат j-ї галузі на виробництво j-ї галузі (міжгалузевий потік);

x_j – обсяг валової продукції j-ї галузі.

Для всіх галузей коефіцієнти прямих витрат задаються у вигляді матриці:

При значенні коефіцієнтів повних витрат (b_ij) враховуються не лише прямі витрати, але й витрати на виготовлення продукції, що використовується у виробництві даного продукту на попередніх етапах технологічного ланцюга – непрямі витрати (с_ij).

С = В-А,

У матричному вигляді:

Модель МГБ має спрощену матричну форму запису:

,

де Y- матриця-стовпець кінцевого продукту.

Вона дозволяє вирішити наступні завдання:

1. Визначити обсяг кінцевої продукції галузей у₁, у₂, ..., у_п за заданими обсягами валової продукції Х₁, Х₂, ,.., Х_п (у матричній формі Y = (Е - А)∙X ).

2. За заданою матрицею коефіцієнтів прямих витрат А визначити матрицю коефіцієнтів повних витрат В, елементи якої є важливими показниками для планування розвитку галузей (у матричній формі В = (Е- А)^-1 = Е + А + А² + А³ + ... + А^т , де А², А³... - матриці коефіцієнтів непрямих витрат 1-го, 2-го ступеню і т.д.

3. Визначити обсяги валової продукції галузей Х₁, Х₂, .... Х_п по заданих обсягах продукції y₁, у₂, ..., у_п (у матричній формі Х=(Е-А)^-1∙Y=ВY ).

4. За п заданими обсягами кінцевої чи валової продукції галузей X₁, Х₂, Х₃, Х_4, ,.., Х_п визначити n обсягів, що залишилися.

У першому завданні планується валовий випуск продукції, а кінцева продукція є похідним показником. Такий підхід легше здійснити на практиці, але він може привести до нераціональної структури національного доходу і кінцевого продукту, до диспропорцій у розвитку окремих галузей.

Третє завдання передбачає більш прогресивний принцип планування: від кінцевого продукту. Однак розрахунки обсягів валової продукції різних галузей можуть виявитися або занадто високими і ресурсо незабезпечними, або занадто низькими навіть для діючих виробничих потужностей. Четверте завдання певною мірою відбиває існуючу практику планування.