13.2. Термінологічний словник

Соціальна політика – це складова загальної політики, втілена в соціальні програми та різноманітні заходи, спрямовані на задоволення потреб та інтересів людей і суспільства.

Соціальний захист – це система державних заходів щодо забезпечення достойного матеріального і соціального становища громадян.

Соціальні гарантії – це система обов'язків держави перед своїми громадянами щодо задоволення їхніх соціальних потреб.

Рівень життя населення — це міра задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб людини, забезпечувана сукупністю матеріальних і соціальних умов життя.

13.3. План практичного заняття

1. Завдання соціальної політики.

2. Основні напрями соціальної політики в Україні.

3. Завдання та форми державного регулювання ринку праці.

4. Державні служби зайнятості, їх значення та функції.

5. Регулювання оплати праці.

13.4. Завдання для самостійного виконання

Завдання 1. Використовуючи матеріали офіційного сайту пенсійного фонду України http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index, проведіть порівняння пенсійного законодавства до і після прийняття Пенсійної реформи в Україні. Які суттєві зміни несе в собі нова Пенсійна реформа. Зробіть письмові висновки.

13.5. Питання для самостійного вивчення

1. Державне регулювання розвитку житлово-комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров'я, побутового обслуговування населення.

2. Методика розрахунку основних показників рівня життя населення.

3. Завдання державного регулювання рівня життя та соціального захисту населення.

4. Інституційне та громадське регулювання ринку праці у світовій практиці.

5. Державні служби зайнятості, їх завдання та функції у регулюванні зайнятості населення.

13.6. Рекомендована література

1. с.356-401; 2. с.444-472; 3. с.67-131; 5. с. 161-176; 5. с.323-352; 8. с.66-70; 11. с.151-160; 12. с.228-283.

Тема 14. Державне регулювання розвитку регіонів

Мета вивчення теми: зрозуміти значення державне регулювання розвитку регіонів у національному господарстві країни; познайомитись з механізмом реалізації регіональної економічної політики держави; визначити напрями, принципи та складові державної регіональної економічної політики.

14.1. Методичні поради до вивчення теми

Різні території України мають свої особливості й відмінності як щодо економічного розвитку, так і в соціальному, історичному, мовному та ментальному аспектах.

Брак власної державної регіональної політики в недалекому минулому призвів до значних диспропорцій у регіональній структурі економіки країни та нагромадження економічних і соціальних проблем.

Державна регіональна економічна політика (ДРЕП) необхідна для створення умов:

• оптимальної економічної самостійності регіонів;

• організаційних, правових та економічних заходів для забезпечення ефективного державного регулювання процесів регіонального розвитку країни;

• координації міжрегіональних зв’язків.

Об’єктами ДРЕП є територіальні утворення, в межах яких здійснюється державне управління та місцеве самоврядування.

Склад цих об’єктів визначається адміністративно-територіальним устроєм та економічним районуванням України. В Україні 24 адміністративні області та АР Крим; 2 міста загальнодержавного підпорядкування - Київ і Севастополь; 490 адміністративних райони.

Важливо розрізняти державну регіональну економічну політику як стратегію і тактику держави щодо регіональних процесів і «внутрішню» політику самих регіонів.

ДРЕП направлена на підтримку внутрішньо регіональної та міжрегіональної збалансованості соціально-економічного розвитку; створення умов для ефективної економічної діяльності суб’єктів господарювання.

Внутрішня політика регіональних органів влади та управління спрямовується на:

• використання внутрішніх ресурсів регіону для вдосконалення структури економіки;

• розвитку соціальної інфраструктури,

• розв’язання проблем ринку праці,

• екологічної безпеки та ін.

ДРЕП ґрунтується на таких засадних принципах:

• правове забезпечення економічної самостійності регіонів чітким розмежуванням повноважень між центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та представницькими органами;

• дотримання пріоритетів загальнодержавного значення та органічної єдності пріоритетів комплексного економічного, соціального та культурного розвитку регіонів і завдань соціально-економічного розвитку країни;

• урахування вимог екологічної безпеки під час реструктуризації господарських комплексів регіонів і розміщення нових підприємств.

До складових ДРЕП відносяться економічна, соціальна, екологічна, науково-технічна, гуманітарна, національна, управлінська, демографічна та зовнішньоекономічна.

Вплив держави на економіку регіонів здійснюється через пряме державне інвестування, надання субсидій, створення спеціальних фондів для фінансування програм, залучення іноземного та вітчизняного приватного капіталу, пільгове кредитування та оподаткування, преференції та спрямування коштів державних позабюджетних фондів.

14.2. Термінологічний словник

Регіональна політика держави – поступове вирівнювання існуючих відмінностей між економічними та соціальними рівнями розвитку окремих регіонів.

14.3. План практичного заняття

1. Регіональна економічна політика, її сутність і завдання.

2. Механізм реалізації регіональної економічної політики держави.

3. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.

4. Місцеві бюджети як фінансова основа соціально-економічного розвитку регіону.

14.4. Завдання для самостійного виконання

Використовуючи матеріали офіційних сайтів Полтавської обласної державної адміністрації http://www.adm-pl.gov.ua/ та Полтавської обласної ради http://www.oblrada.pl.ua/, скласти схему організації регіональних органів управління та визначити їх функції та повноваження.

14.5. Питання для самостійного вивчення

1. Соціально-економічний комплекс регіону як система.

2. Напрямки вдосконалення регіональної структури економіки.

3. Регіональні замовлення на поставки продукції для задоволення державних потреб.

4. Централізовані капітальні вкладення в розвиток економіки окремих регіонів.

5. Механізм створення та функціонування вільних економічних зон.

6. Мета, завдання та зміст планів і програм економічного й соціального розвитку регіонів.