4.5. Питання для самостійного вивчення

1. Зміст методу прогнозної екстраполяції та межи його ефективного використання.

2. Зміст простих методів екстраполяції на основі середніх характеристик рядів динаміки.

3. Сутність методів індивідуальних та колективних експертних оцінок.

6. Рекомендована література

1. с.39-60; 2. с.67-94; 3. с. 21-39; 5. с.49-61; 8. с.17-22; 11. с.33-42; 12. с.66-95.

Тема 5. Методологічні основи макроекономічного планування

Мета вивчення теми: зрозуміти сутність макроекономічного планування; ознайомитись з методологічними та методичними підходами планування; визначити необхідність застосування різноманітних методів планування в сучасних умовах розвитку суб’єктів регулювання.

5.1. Методичні поради до вивчення теми

Важливою особливістю відносин в управлінні є їх планомірний характер. Сутність планомірності полягає в тому, що люди свідомо визначають цілі своїх дій і розміряють свої дії з ресурсами з огляду на прямий і непрямий вплив зовнішнього середовища. Досвід розвитку сучасної цивілізації свідчить про те, що планомірність, властива кожному трудовому актові, розвивається в міру розвитку самого суспільства, поглиблення поділу і кооперації праці. Вона виходить за рамки окремих виробничих одиниць, поширюється на діяльність союзів підприємців, національні і транснаціональні корпорації, регіони і державу в цілому, яка активно втручається в економічні та соціальні процеси.

Змістом планування є розроблення проектів, планів, програм, на основі використання висновків і рекомендацій науки планування.

У теорії планування виділяють три аспекти: соціально-економічний, методологічний, організаційний.

Соціально-економічний аспект полягає у вивченні конкретних закономірностей розвитку соціально-економічних процесів, пізнання закономірностей і властивих їм кількісних залежностей для наукового обґрунтування стратегічних прогнозів, проектів програм і планів.

Методологічний аспект являє собою інструмент пізнання закономірностей розвитку самого об'єкта планування – національної економіки, а також всіх процедур планової роботи, удосконалення логіки, методологічних підходів, системи методів вирішення проблем планування.

Організаційний аспект охоплює комплекс питань, пов'язаних з постановкою ряду завдань, вирішуваних системою органів, що беруть участь у процесі планування, з визначенням функцій, виконуваних ними, організацією їх роботи, а також наданням певної організаційної форми кінцевим результатам планування.

Макроекономічне планування як складова механізму ДРЕ широко використовується в економічно розвинутих країнах з метою соціально-економічної стабілізації, формування макропропорцій та забезпечення динамічності розвитку економіки.

Особливість макроекономічного планування полягає в тому, що об’єктом його є національна економіка, а суб’єктом – держава. Крім того, слід ураховувати часові обмеження планів, що обумовлено календарним характером планування.

Існують об’єктивні обставини, що обумовлюють потребу макроекономічного планування в ринковому господарстві. До них слід віднести:

1. Нездатність механізму вільного ринку забезпечити макроекономічну стабільність національної економіки (перебороти циклічні коливання виробництва, валового доходу, зайнятості).

2. Систематичне зростання у загальному обсязі споживання частки суспільного споживання

3. Зростання масштабів впливу людської діяльності на навколишнє природне середовище, наявність негативних ефектів економічної діяльності.

4. Поява більш складних і надзвичайно важливих форм взаємодії один з одним суб’єктів господарювання (цілих секторів економіки як наслідок розвитку інтеграційних процесів.

5. Загострення сучасних глобальних проблем (продовольчої, екологічної) обумовлює інтерес держави, суспільства до довгострокового планування.

6. Виникнення надзвичайних ситуацій (війни, економічні кризи, стихійні лиха), що стимулюють діяльність у сфері планування.

Форми планування різноманітні. Вони визначаються багаторівневістю і багатоаспектністю управління. Зокрема, розрізняють:

• залежно від рівнів планування – міждержавний, загальнодержавний, регіональний, рівень суб'єктів господарювання, їх асоціацій;

• залежно від сфери планування – соціальний, науково-технічний, екологічний, фінансовий та інші аспекти планування;

• залежно від горизонту планування – довгострокове, середньострокове, поточне;

• залежно від кола вирішуваних проблем – стратегічне і тактичне планування.

Основними методами планування є:

• балансовий;

• нормативний;

• аналітичний;

• економіко-математичного моделювання;

• метод експертних оцінок;

• програмно-цільовий.

Балансовий – передбачає застосування прийомів і розрахунків, які уможливлюють узгодження між потребами та засобами для забезпечення їх. Завданням розроблення балансу є досягнення оптимальної відповідності (рівності) між сукупністю потреб і загальною сумою джерел їх задоволення: «доходи — витрати», «пропозиція — попит», «надходження — розподіл».

де: Рi — ресурси i-го виду;

Пj — потреби j-го виду.

Нормативний метод – засновано на використанні прогресивної, науково обґрунтованої системи норм і нормативів.

Аналітичний метод – ґрунтується на проведенні техніко-економічного аналізу ефективності використання ресурсів, виявлення невиправданих їх витрат і втрат, наднормативного їх використання, розроблення заходів щодо раціонального та економного використання ресурсів.

Метод економіко-математичного моделювання – метод оптимального планування, передбачає розробку численних варіантів соціально-економічного розвитку і вибір з них найкращого.

Метод експертних оцінок – використовується на стадіях розроблення проектних рішень в умовах недостатньої інформації. Базується на використанні досвіду інших країн, регіонів, підприємств, аналогічних проектів з урахуванням сучасних вимог науки і техніки.

Програмно-цільовий метод – розробка та впровадження цільових комплексних програм (ЦКП).

5.2. Термінологічний словник

Макроекономічне планування – це особливий вид діяльності держави щодо визначення стратегічних, тактичних та оперативних цілей планового періоду, а також способів досягнення таких цілей.

План – це сукупність обґрунтувань цілей і рішень, необхідних для досягнення їх.

5.3. План практичного заняття

1. Сутність макроекономічного планування.

2. Об’єктивна необхідність макроекономічного планування.

3. Методи макроекономічного планування.

5.4. Питання для самостійного вивчення

1. Балансовий метод, особливості його застосування на макрорівні.

2. Нормативний метод та його функції.

3. Методи економіко-математичного моделювання, особливості їх розробки та сфери застосування

4. Місце програмування у системі державного регулювання економіки.

5.5. Рекомендована література

1. с.60-81; 2. с.131-182; 3. с.132-143; 5. с.61-72; 8. с.27-35; 11. с.43-51; 12. с.107-132.