3. Права осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил

Особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватись іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Особи, які притягаються до відповідальності за порушення митних правил мають комплекс прав, якими вони мають можливість скористатись під час здійснення провадження.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право знати, за яке правопорушення вона притягується до відповідальності. З цією метою вона має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді).

Право особи, яка притягається до відповідальності, надавати пояснення у справі є виключно право, а не обов'язок цієї особи. Це передбачено Конституцією України, де визначено, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів.

Вищезазначені особи можуть заявити відвід судді (суддям), прокурору, експерту, перекладачу, секретарю судового засідання у випадках, передбачених законом. Відвід повинен бути мотивований і заявлений до початку розгляду справи по суті. Заявляти відвід після цього можна лише у випадках, коли про підставу відводу суд або особа, яка заявляє відвід, дізналися після початку розгляду справи по суті.

Разом з тим, особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, повинні додержуватись вимог, передбачених МК України. Наприклад, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти уповноважений орган про зміну своєї адреси під час провадження справи. При відсутності заяви про зміну адреси повістки надсилаються на останню відому адресу і вважаються доставленими, навіть коли адресат за цією адресою більше не проживає.

Тема 1.1. Митне право в системі права. Правове забезпечення митної справи та митної політики

На підставі вивчення нормативного матеріалу знайти, де розташовані спеціальні митні зони в Україні. Скласти порівняльну характеристику митної політики та митної справи.

Уже підкреслювалося, що характерними рисами, особливостями такого феномену, як митна справа, є його комплексний характер, неоднорідність складових елементів. Це обґрунтовується природою і призначенням митної справи, в функції якої входить вирішення різнопланових завдань, задоволення різних інтересів і потреб держави, суспільства і людей, які іноді майже протилежні.

За визначенням ст. 1 МК, митна політика є складовою митної справи. Але необхідно додати ще багато елементів, які містяться у цьому складному феномені.

Якби назвати всі елементи, то структура митної справи виглядала б неоднорідною і складною:

- митна політика;

- порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;

- митні режими;

- митно-тарифне регулювання;

- митні платежі;

- митне оформлення;

- митний контроль;

- митна статистика;

- визначення поняття контрабанди та проведення дізнання;

- порушення митних правил і відповідальність за них;

- провадження у справах про порушення митних правил;

- розгляд (судовий) справ про порушення митних правил.

В окремий блок треба виділити також і здійснення міжнародних відносин у питаннях митної справи.

Усі ці блоки різні, але їх об’єднує націленість на захист внутрішньо зовнішньоекономічних інтересів України, їх реалізація у вигляді вирішення завдань, що покладені на митні органи, і становить митну справу.

Але наука ще чекає на того, хто дасть більш чітке формулювання поняття “митна справа” та термінам.

Митну політику в цілому можна визначити як систему політико-правових, економічних, організаційних та інших широкомасштабних заходів, націлених на реалізацію і захист внутрішньо- та зовнішньоекономічних інтересів держави з метою активного і цілеспрямованого здійснення політичних і соціально-економічних перетворень в умовах формування ринкової економіки і відповідних ринкових суспільних відносин.Згідно Митного кодексу держава закріпила за собою право здійснювати митну політику на своїй території самостійно.

Митна політика становить серцевину митної справи, всі складники якої призначені для вдосконалення та ефективної реалізації цієї політики.

Митна політика історично була першою формою державного регулювання зовнішньої торгівлі. Основними засобами здійснення митної політики є встановлення митного режиму переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, застосування митних тарифів, митних податків та інших платежів.