- •Тема 1.1. Митне право в системі права. Правове забезпечення митної справи та митної політики
- •1.Становлення митної справи на території України за часів Київської Русі.
- •2. Розбудова митної справи в сучасній Україні.
- •3. Проблеми і перспективи митної справи в Україні.
- •4. Співвідношення дисципліни «Митне право» з іншими дисциплінами
- •Тема 1.2. Система, завдання та функції митних органів України
- •1. Митна варта, поняття, завдання та права.
- •2. Митні лабораторії.
- •3. Взаємодія митних органів з правоохоронними органами України та міжнародне співробітництво.
- •4. Скласти порівняльну таблицю завдань, які стоять перед дмсу і дпсу. Провести порівняльну характеристику.
- •Тема 1.3 Правове регулювання служби в митних органах України
- •1. Відповідальність службових осіб митних органів.
- •2. Підстави звільнення зі служби.
- •Тема 2.1. Правові основи переміщення товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України.
- •Тема 2.2. Правове регулювання митних режимів
- •1. Основні положення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»
- •2. Сутність міжнародної торгівлі і національної економіки України. Протекціонізм і вільна торгівля
- •3. Характеристика загальних та спеціальних митних режимів.
- •Тема 2.3. Правові основи організації здійснення митного контролю
- •1. Митне забезпечення
- •2. Митна статистика та звітність.
- •3.Основні положення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»
- •4. Сутність міжнародної торгівлі і національної економіки України. Протекціонізм і вільна торгівля.
- •5. Звільнення від митного огляду.
- •6. Спрощений митний контроль.
- •Тема 2.4. Митне оформлення
- •1. Які транспортні засоби не підлягають пропуску через митний кордон України
- •2. Порядок заповнення вантажної митної декларації
- •3. Попередня митна декларація
- •4. Декларування товарів та транспортних засобів
- •Тема 3.1. Відповідальність за порушення митних правил
- •1. Обставини, які пом’якшують чи обтяжують відповідальність за скоєння адміністративного правопорушення
- •2. Строки накладання адміністративних стягнень
- •3. Пошкодження або втрата митного збереження
- •Тема 3.2. Провадження в справах про порушення митних правил
- •1. Дані, які містить протокол про порушення митних правил
- •2. Особи, які беруть участь у провадженні у справах про порушення митних правил
- •3. Права осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил
- •Тема 1.1. Митне право в системі права. Правове забезпечення митної справи та митної політики
- •Тема 1.2. Система, завдання та функції митних органів України
- •Тема 1.3 Правове регулювання служби в митних органах України
- •Тема 2.1. Правові основи переміщення товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України
- •Тема 2.2. Правове регулювання митних режимів
- •Протокол особистого огляду
- •Тема 2.3. Правові основи організації здійснення митного контролю
- •Протокол особистого огляду
- •Тема 2.4. Митне оформлення
- •Тема 3.1. Відповідальність за порушення митних правил
- •Тема 3.2. Провадження в справах про порушення митних правил
2. Строки накладання адміністративних стягнень
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.
У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримі¬нальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.
У коментованій статті встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. У цих випадках, згідно з п. 7 ст. 247 КпАП, не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате підлягає закриттю, тобто зазначений строк ніким продовжено бути не може, будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення має бути припинено. За загальним правилом адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення. Таким чином, для більшості правопорушень точкою відліку строку давності притягнення до адміністративної відповідальності є день вчинення правопорушення.
При тривалому правопорушенні початок перебігу строку давності визначається по-іншому. Точкою відліку тут є момент виявлення проступку. Це пояснюється характером тривалих правопорушень. Вони вчинюються протягом більш-менш тривалого часу, характеризуються безперервним здійсненням єдиного діяння. До них може бути віднесено, наприклад, зберігання наркотичних засобів у невеликих розмірах, проживання без паспорта тощо.
У випадку, коли за фактом правопорушення спочатку порушується питання про порушення кримінальної справи, але згодом приймається рішення про відмову в її порушенні або про закриття вже порушеної кримінальної справи, строки накладення адміністративного стягнення мають свої відмінності. Якщо в діях правопорушника є ознаки адміністративного проступку, стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через місяць з дня прийняття такого рішення (ч. 2 ст. 38 КпАП). Скорочений строк починає спливати з моменту прийняття постанови про відмову в порушенні або закритті кримінальної справи.
3. Пошкодження або втрата митного збереження
Відповідальним перед митними органами за втрату чи пошкодження товарів і транспортних засобів, розміщених на складі тимчасового зберігання, є власник складу тимчасового зберігання.
За видачу без дозволу митного органу або втрату товарів, транспортних засобів, розміщених на складі тимчасового зберігання, власник складу тимчасового зберігання несе відповідальність, передбачену цим Кодексом.
Одним з найбільш важливих питань, пов'язаних із процедурою тимчасового збереження, є відповідальність перед митним органом власника СТЗ за схоронність товарів і транспортних засобів, розміщених на складі. МКУ передбачає для власника складу відповідальність адміністративну і цивільно-правову (майнову).
Цивільно-правова (майнова) відповідальність покладається на власника складу згідно статті 102 цього МКУ на підставі укладеного їм договору збереження з особами, що розміщають товари і транспортні засоби на складі.
Адміністративна відповідальність для власника складу настає у випадку втрати товарів і транспортних засобів, розміщених на СТЗ, а також видачі їх без дозволу митного органу. Залучення до адміністративної відповідальності власника складу за зазначені правопорушення передбачено статтею 331 цього МКУ. Слід зазначити, що наявність зазначеної норми в МКУ істотно впливає на організацію митного контролю за товарами і транспортними засобами, розміщеними на СТЗ. Митний орган після надання дозволу на розміщення товарів і транспортних засобів на СТЗ має взаємини з питань забезпечення їхньої схоронності тільки з одним суб'єктом відповідальності – власником складу, а не з всіма особами, що розмістили товари і транспортні засоби на складі. Залучення митним органом власника складу до адміністративної відповідальності може здійснюватися і за іншими підставами, передбаченими МКУ. Так, власник складу може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення режиму зони митного контролю (ст. 229), за здійснення неправомірних операцій з товарами і транспортними засобами, зміна їхнього стану, користування і розпорядження ними (ст. 336), за проведення вантажних й інших операцій без дозволу митного органу (ст. 337), за ушкодження і втрату митного забезпечення (ст. 238), за створення перешкод посадовій особі митного органу у доступі до товарів, транспортних засобів і документів (ст. 342), за непредставлення митному органу звітності по товарах (ст. 343), документів і зразків товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) (ст. 344).
Якщо товари і транспортні засоби знаходяться на тимчасовому збереженні на складі митного органу, то взаємовідносини з особами, що розміщають такі товари і транспортні засоби на складі, здійснюється відповідно до вимог МКУ і цивільного законодавства України. У випадку втрати чи ушкодження товарів і транспортних засобів, що знаходяться на збереженні, митний орган буде нести цивільно-правову (майнову) відповідальність перед їх власником (за винятком випадків їхньої втрати чи ушкодження з вини власника) на підставі статті 168 МКУ. Особи, винні в діях, через які товари і транспортні засоби були втрачені чи ушкоджені, несуть перед митним органом відповідальність згідно діючого законодавства.