2.1 Визначення чисельності населення транспортних районів

Чисельність населення транспортного району визначається виходячи з його площі та значення середньозваженого коефіцієнта приведення по всьому місту :

(2.1)

де n - кількість транспортних районів у районі.

Далі визначається величина відносної щільності населення:

(2.2)

де N_м – загальна чисельність мешканців у місті, тис. чол.

Загальна кількість мешканців у місті визначається за варіантом з таблиці 2.1

Чисельність населення у кожному транспортному районі визначається за формулою:

(2.3)

Таблиця 2.1 - Вихідні дані

Показник	Номер варіанту
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Загальна чисельність мешканців у районі Nм, тис. чол.	62	58	64	70	65	59	68	52	67	63

Варіант обирають за останньою цифрою студентського квитка.

Для кожного району розрахуємо щільність населення:

(2.4)

Розрахунки для інших транспортних районі наводимо у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Щільність та чисельність населення транспортних районів

Район	Чисельність населення, чол.	Щільність населення, чол./км2
1
2
……
Разом

2.2 Визначення кількості людей, які приїжджають у транспортні райони чи виїжджають з них

В рамках даної роботи ємністю транспортного району по прибуттю є кількість людей, що приїжджають на роботу в першу зміну. Розподіл робочих місць по території міста призначається наявністю промислових зон, де в першу зміну працюють 30% населення міста та робочими місцями на решті території міста, де зайнято 10% населення. Таким чином, загальна кількість людей, що працюють в даний період часу складає 40%. Кількість людей, що працюють в промзонах пропорційна їх площі, а кількість людей, що працюють в селітебних зонах, площа цих зон та щільності населення в них.

Виходячи з цього, для розв’язання поставлених завдань треба розрахувати загальну кількість людей, що працюють у першу зміну N_р, кількість людей, що працюють у промислових та N_рп у селітебних N_рс зонах:

(2.5)

, (2.6)

. (2.7)

Далі визначаємо щільність населення, що працює у промислових зонах:

(2.8)

де площа 6-го виду забудови (промислова зона) в і-му районі міста, км².

Для кожного району визначається кількість людей, що працюють в промзонах за залежністю:

(2.9)

Визначається щільність робітників у селітебних зонах:

. (2.10)

Для кожного району визначається кількість людей, що працюють в селітебних зонах:

. (2.11)

Після цього знаходимо загальну кількість людей, що працюють в кожному транспортному районі

. (2.12)

Після цього визначаємо корегувальний коефіцієнт для розрахунку кількості людей, що виїжджають з кожного району:

. (2.13)

Кількість людей, що виїжджають з кожного району, розраховуємо за залежністю:

. (2.14)

Результати розрахунків зводимо в таблицю 2.3

Таблиця 2.3 – Визначення ємності по відправленню та прибуттю

Район	Кількість робітників (НРі, чол.)			Виїжджають з району (НОj, чол.)
	У промзонах	У селитебних зонах	Всього
1
2
3
……..
Разом

РОЗДІЛ 3

Розрахунок пасажиропотоків на мережі

В рамках даної розрахунково-графічної роботи пасажиропотоки розраховуються виходячи з найменшого часу на пересування.

Розрахунок матриці кореспонденцій і відповідних пасажиропотоків виконуються на комп’ютері за допомогою програми matr_kor. Замість довжини ділянок у програму вводимо час на пересування між ними. В результаті були отримані: матриця найкоротших відстаней (за критерієм мінімум витрат часу на пересування) та значення пасажиропотоків на всіх ділянках транспортної мережі. Ці данні представляємо у вигляді додатку.

Далі визначаємо потрібну кількість автобусів для організації перевезень:

(3.1)

де Р - сумарний пасажирообіг за період, що розглядається, пас^.км;

q - середня місткість автобуса, пас. (80 пас.);

- середній динамічний коефіцієнт заповнення салону автобусу, (0,7);

V_е - середня експлуатаційна швидкість міських автобусів, (18 км/год);

- коефіцієнт використання парку, (0,7);

Т_п - тривалість розрахункового періоду, (1,5 год.);

К_год - коефіцієнт годинної нерівномірності пасажиропотоків, (1,2).

РОЗДІЛ 4

Визначення параметрів вулично-дорожньої мережі

Для кожної ділянки призначаємо тип відповідної міської вулиці.

В таблиці 4.1 наведено рекомендовані значення кількості смуг руху на ділянках мережі відповідно до питомого змісту вулиць у загальній довжині ВДМ, %.

Інформацію про ділянки вулично-дорожньої мережі зводимо в таблицю 4.2.

Таблиця 4.1- Характеристика міських вулиць

Тип вулиць	Кількість смуг в одному напрямку вулиці з розділовою смугою	Пропускна здатність вулиці в одному напрямку		Питома вага вулиць у загальній довжині ВДМ, %
		привед. од./год.	пас./год.
Міські магістральні дороги	4	2900	24000	10
Міські магістральні вулиці загальноміського значення	3	2400	19000	20
Міські магістральні вулиці районного значення	2	1800	12000	60
Міські вулиці та дороги місцевого значення	1	1000	5000	10

Таблиця 4.2 –Характеристика дуг транспортної мережі

Ділянка	Пасажиропотік, пас.	Кількість смуг руху	Питома вага вулиць у загальній довжині ВДМ, %
1-2		1
2-7
7-8
15-2		2
30-6
7-15		3
3-9
…..

Проводимо порівняння нормативної (табл. 4.1) та розрахункової (табл. 4.2) питомої ваги вулиць у загальній довжині ВДМ. Визначаємо відхилення за залежністю

(4.1)

де – нормативна питома вага і-го типу вулиці у загальній довжині ВДМ, %;

–розрахункова питома вага і-го типу вулиці у загальній довжині ВДМ, %.

Далі розраховуємо щільність вулично-дорожньої мережі і смугову щільність _п за формулами:

(4.2)

(4.3)

де m - кількість ділянок мережі;

n_п - кількість смуг в одному напрямку на даній ділянці.

Розраховуємо смугову щільність для міських доріг; для міських магістральних вулиць загальноміського значення; для міських магістральних вулиць районного значення; для міських вулиць та доріг місцевого значення.