4. Харчова промисловість: насичення внутрішнього ринку й експортне значення

Харчова промисловість – одна з головних галузей обробної промисловості України як за значенням у промисловому виробництві, так і за експортом. Вона значно швидше за легку промисловість вийшла з кризи і демонструє сталі позитивні темпи розвитку. Харчова промисловість є дуже інвестиційно привабливою, адже для її продукції завжди гарантований ринок збуту, бо їжа є основною життєво важливою потребою людини. На відміну від продукції легкої промисловості, українці в харчових уподобаннях залишаються патріотами і споживають переважно вітчизняні харчі. Тому харчова промисловість займає 18 % у структурі промисловості і дає десяту частину товарного експорту України.

Галузевий склад харчової промисловості включає борошномельну й хлібопекарну, кондитерську, м’ясну, молочну, олійно-жирову, рибну, плодоовочеконсервну, макаронну, цукрову, пивоварну, спиртогорілчану, виноробну, круп’яну галузі, виробництво харчової солі, безалкогольних напоїв, овочесушильне та інші виробництва. Найбільш динамічно розвиваються олійна, виробництво алкогольних напоїв, макаронна, молочна галузі. Почала виходити з глибокої та тривалої кризи цукрова промисловість.

Борошномельні підприємства знаходяться по всій Україні і входять до складу великих комбінатів хлібопродуктів, на яких, крім борошна, виробляють крупи та корми. Основними споживачами борошна є хлібопекарна та макаронна промисловість, частина йде на потреби кондитерської галузі для випікання печива та тортів. Асортимент і якість продукції хлібопекарної та макаронної промисловості зараз вигідно відрізняються від радянського періоду, коли було тільки кілька стандартних сортів хліба та макаронів. Тепер виробники пропонують найрізноманітніші сорти хлібобулочних виробів на різні смаки й гаманці. У нас в Луцьку працює 2 найбільших хлібопекарних підприємства: ПАТ «Теремно» і ТзОВ «Кічкарівка».

Кондитерська промисловість була добре розвинена й за соціалізму, але зараз ця галузь зазнала значного оновлення, в неї вклали капітали вітчизняні та закордонні інвестори. Виробнича потужність галузі становить 1,5 млн. тонн. Українські кондитерські підприємства споживають близько 600 тис. тонн цукру за рік. Національна кондитерська промисловість представлена підприємствами, що входять у систему Державного департаменту продовольства України: ЗАТ "Укркондитер", "Укрпродсоюз", "Укрхліб" і неасоційованих підприємств приватного сектору. У систему "Укркондитер" входять 28 фабрик, заводи продтоварів, цехи й підприємства громадського харчування. Сумарна виробнича потужність 28 кондитерських фабрик системи ЗАТ "Укркондитер" становить до трьох чвертей обсягу виробництва кондитерської промисловості України.

Загальна кількість підприємств кондитерської галузі становить близько 800. До 90% підприємств представлено випуском борошнистих кондитерських виробів і тільки 10% виробляють цукристі (шоколад, карамель, цукерки, драже тощо). Сім найбільших кондитерських підприємств України мають ринкову частку від 4 до 26% і виробляють до 72% загального обсягу продукції.

Ринок кондитерської продукції умовно поділяється на три основні сегменти: цукристі вироби, борошнисті вироби й шоколадні. Найбільш значний сегмент – цукристі кондитерські вироби (карамелі, драже й цукерки). Сегмент борошнистих виробів (печиво, вафлі, торти й крекери) займає до 38,6% усього обсягу продукції, а частка сегмента шоколадних виробів – 5,7%. Практично всі товарні групи кондитерської промисловості розвиваються завдяки освоєнню виробниками нових рецептур і поліпшенню технологічного устаткування.

В останні роки найпомітніше розширився асортимент плиткового шоколаду (за рахунок пористого й високоякісного тонкого); шоколадних цукерок ; шоколадних батончиків (особливо вафельної групи); рулетів, бісквітів (у тому числі бісквітного печива), глазурованого печива й печива з начинкою. Найбільшими виробниками кондитерських виробів в Україні є компанії Roshen, ЗАТ "АВК", Львівська кондитерська фірма "Світоч", ЗАТ "Крафт Фудз Україна", ЗАТ ВО "Київ-Конті". За оцінками фахівців, ємність внутрішнього ринку кондитерських виробів становить близько 1 млн. тонн за рік.

Як зазначено на сайті компанії «Рошен», Міжнародна Кондитерська Корпорація ROSHEN – один з найбільших європейських виробників кондитерських виробів.  Під власним «солодким знаком якості» ROSHEN виробляє до 200 видів високоякісних кондитерських виробів (шоколадні і желейні цукерки, карамель, шоколад, печиво, вафлі, бісквітні рулети і торти). Загальний обсяг виробництва продукції досягає 410 тисяч тон на рік. До складу Корпорації входять 4-и українські фабрики (Київська, Вінницька, Маріупольська і Кременчуцька); дві виробничі площадки Липецької кондитерської фабрики (Росія) , Клайпедська кондитерська фабрика (Литва), а також масломолочний комбінат «Бершадьмолоко» та «Літинський племзавод», які забезпечують фабрики корпорації натуральною високоякісною молочною сировиною. Для покращення умов зберігання сировини та готової продукції, для оптимізації поставок продукції та мінімізації затримок продукції на складі - Корпорація ввела в експлуатацію власний логістичний центр. Виробничі об'єкти Кондитерської Корпорації ROSHEN сертифіковані відповідно до вимог міжнародних стандартів якості та безпеки продуктів харчування ISO 22000:2005. На підприємствах корпорації ROSHEN працює система управління якістю, яка відповідає вимогам ISO 9001:2000, що підтверджується наявністю у кожної із фабрик Корпорації «Сертифікатів відповідності». Всі кондитерські фабрики корпорації ROSHEN забезпечені обладнанням для моніторингу контролю якості продукції та відповідних досліджень. Розробкою технологій та запуском високоякісних кондитерських виробів займаються спеціалісти, які пройшли атестацію та навчання у спеціалізованих іноземних центрах. Представлені на ринку кондитерські вироби виготовлені за найсучаснішими технологіями. Експлуатація сучасного високовиробничого обладнання, чітке дотримання технології виробництва, використання виключно високоякісної сировини та матеріалів, що застосовуються при виробництві кондитерських виробів є запорукою головних переваг продукції Roshen. Продукція представлена в Україні, Росії, Казахстані, Білорусі, країнах Кавказу, Середньої Азії, Німеччині, США, Молдові, Ізраїлі, Литві та інших країнах.

М’ясна промисловість представлена двома типами підприємств: великими м’ясокомбінатами, що знаходяться у великих містах і обласних центрах, і різнорідними переробними цехами від середніх до дрібних напівкустарних. Координує роботу деяких великих підприємств асоціація виробників м’ясної продукції України «Укрм’ясо», до якої входять 24 підприємства. На експорт продукція постачається в основному до Росії.

Молочна промисловість поділяється на виробництво молочних продуктів, маслоробну, сироробну, молококонсервну. Головним типом підприємств є молочні заводи і комбінати, в яких зосереджується виробництво всього або майже всього асортименту продукції: наприклад, «КОМО» в м.Ковелі, «Галактон» у Києві. Чимало в Україні і окремих сирзаводів, розміщених у невеликих містах і містечках, як, наприклад, Рожищенський сирзавод в нашій області. На експорт відправляються насамперед тверді сири, вершкове масло, сухе молоко, молочний білок – казеїн, а також молочна продукція. Важливою проблемою галузі, як і всієї харчової промисловості, є дотримання стандартів якості продукції, тобто суворий контроль за тим, щоб у молочних продуктах було молоко і молочні жири, а не пальмова олія, яку безсоромно додають у сировину для здешевлення готового виробу. Саме через ці проблеми на нашу продукцію час від часу накладають заборону на ввіз її до країн – імпортерів. Так, 7 лютого 2012 р. Росспоживнагляд увів заборону на ввіз в Росію сирів деяких українських виробників. Зокрема, до чорного списку потрапили Пирятинський та Гадяцький сир заводи в Полтавській області. Перший з них змушений був зупинитися, так як працює виключно на російський ринок. На експорт іде 1/3 українського виробництва сирів, а 85 % усього експорту – в РФ.

Олійно-жирова промисловість України, поза всяким сумнівом, є лідером світового ринку. Кожна друга пляшка соняшникової олії на кухнях господарок різних країн має українське походження. Крім олії багатьох торгових марок («Чумак», «Олейна», «Славія» та багато інших), галузь виробляє майонез та маргарин. Провідні підприємства галузі об’єдналися в асоціацію «Укроліяпром» (36 підприємств). Це найбільші олійно-жирові підприємства України, діяльність яких охоплює більше 90% вітчизняного виробництва рослинних олій, 81,4% виробництва маргаринової продукції, близько 40% виробництва майонезу, Український науково-дослідний інститут олій та жирів, Національний університет біоресурсів і природокористування, Інформаційно-аналітичні агентства "АПК-Інформ" і ТзОВ "Експертагро" та ряд малих підприємств, діяльність яких пов'язана з виробництвом олійно-жирової продукції.

В рамках однієї лекції неможливо зупинитися на всіх галузях харчової промисловості, тому ще розглянемо цукрову. В Радянській Україні працювало майже 200, а точніше 192 цукрових заводи. Почалася цукрова історія України в 19 ст., коли досить швидко будувалися заводи, що переробляли також тоді абсолютно нову культуру – цукровий буряк. Перший завод був побудований у Канівському повіті в 1824 р., у 1830 їх було 6, а вже через 18 років – майже 200! В радянські часи Україна виробляла 80 % усього союзного цукру, і в окремі роки його валове виробництво перевищувало 6 млн тонн, в тому числі це був цукор, вироблений з кубинського сирцю. За роки незалежності різко зменшилося вивезення цукру за межі України, тому багато цукрових заводів просто вивели з ладу. У 2010 – 2011 рр. справа покращилася, загальна кількість працюючих заводів досягла 77, і вперше за роки незалежності виробництво цукру перевищило 2 млн тонн, а точніше, в 2011 р. виробили 2,33 млн т. При цьому місткість внутрішнього ринку України складає трохи більше як 1,8 млн т, тому за відсутності серйозного експорту на ринку створилося перевищення пропозиції над попитом, що не могло не спричинити зниження ринкових цін, які на час написання цієї лекції коливаються в межах 6,5 – 6 грн/кг, тоді як на початку 2011 р. було більше 8, а то й 9 грн. За вимогами СОТ, Україна щороку ввозить біля 200 тис. тонн цукру-сирцю, що в попередні роки дозволяло наситити ринок, а тепер збільшує напругу на ньому. Шкідливо впливає також ввезення частини цукрозамінників, які використовує кондитерська промисловість, а це зменшує її попит на вітчизняний цукор.

Цукрові заводи України об’єднані в асоціацію «Укрцукор». Існує можливість збільшити експортні поставки цукру, основними ринками є Грузія, Словаччина, Узбекистан, Болгарія, Туркменистан. Росія, яка традиційно була найбільшим покупцем, в останні роки не імпортує українського цукру.

Харчова промисловість і надалі буде важливою експортною статтею України, особливо враховуючи те, що на світовому ринку постійно зростає попит на продовольство через зростання чисельності населення світу.