- •Тема 6. Соціальна структура суспільства. Для нотаток
- •Тема 11. Організація і програма
- •Тема 12. Основні методи збираннята аналізу соціологічної інформації... 89
- •Передмова
- •Тема 1. Предмет, структура та функції соціології
- •1.1. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ.
- •Структура і функції соціологічної системи знань.
- •Значення соціологи у розв'язанні соціально-політичних та політичних проблем українського суспільства.
- •1.1. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ
- •1.3. Структура та функції соціологічної системи знань
- •1.4. Значення соціології у розв'язанні соціально-економічних та політичних проблем українського суспільства
- •Література
- •Тема 2. Виникнення та ста новлення соціологічних знань
- •Соціально-політичні уявлення епохи античності.
- •Соціологічна думка епохи Середньовіччя та Відродження,
- •Розвиток соціальних знань у XVII - XVIII ст.
- •2.1. Соціальні уявлення стародавності
- •2.2. Соціально-політичні уявлення епохи античності
- •2.3. Соціологічна думка епохи Середньовіччя та Відродження
- •Література
- •2.4. Розвиток соціальних знань у XVII - XVIII ст.
- •12.6. Соціометрія та процедура соціометричного опитування
- •Натуралізм у соціології XIX - XX ст.
- •12.5. Підготовка і проведення анкетного опитування
- •12.4. Опитування. Різновиди інтерв'ю. Недоліки та переваги інтерв'ю порівняно з іншими методами
- •3.3. Психологічні школи у соціології
- •3.4. Емпіричні соціальні дослідження
- •12.3. Експеримент у соціологічному дослідженні
- •3.5. Сучасна західна соціологія
- •Тема 4. Становлення і розвиток соціологічної думки в україні
- •Соціально-політична думка в Україні у XV! - XVII ст.
- •Початок української соціології.
- •Розвиток вітчизняної соціологи у XX ст.
- •4.2. Соціально-політична думка в Україні у XVI - XVII ст.
- •Тема 12. Основні методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •Експерименту соціологічному дослідженні.
- •Опитування. Різновиди інтерв'ю. Недоліки та переваги інтерв'ю порівняно з іншими методами. 12.6. Підготовка і проведення анкетного опитування.
- •Література
- •4.3. Розвиток ідей Просвітництва в Україні
- •11.4. Генеральна та вибіркова сукупність. Репрезентативність дослідження та його критерії
- •4.4. Соціальні ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства
- •4.5. Початок української соціологи
- •11.3. Поняття програми соціологічного дослідження та її структура
- •11.2. Поняття методики і техніки соціологічного дослідження
- •4.6. Розвиток вітчизняної соціології у XX ст.
- •Тема 11. Організація і програма соціологічного дослідження
- •Соціологічне дослідження і його різновиди.
- •Поняття методики і техніки соціологічного дослідження.
- •11.3. Поняття програми соціологічного дослідження та її структура.
- •11.4. Генеральна та вибіркова сукупність. Репрезентативність дослідження та його критерії.
- •11.1. Соціологічне дослідження та його різновиди
- •Література
- •Література
- •10.9. Соціологія громадської думки
- •Тема 5. Суспільство та його складові.
- •Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне.
- •10.8. Соціологія книги і читання
- •10.7. Соціологія вільного часу
- •5.2. Методологічні принципи вивчення суспільного життя
- •5.3. Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне
- •10.6. Соціологія сім'ї та шлюбу
- •10.5. Соціологія моралі та виховання
- •5.4. Сутність та критерії суспільного прогресу. Прогрес і регрес
- •10.4. Соціологія релігії
- •10.3. Соціологія освіти і науки
- •10.2. Соціологія політики
- •Тема 6. Соціальна структура суспільства. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •Поняття соціального інституту суспільства. Місце соціальних інститутів у системі соціальних зв'язків.
- •6.2. Поняття соціального інституту суспільства.
- •Література
- •6.3. Поняття соціальної стратифікації, її особливості у сучасному суспільстві
- •6.4. Функціональний та конфліктологічний підходи до соціальної стратифікації та проблеми нерівності
- •9.3. Причини девіацій. Підходи до вивчення причин девіантної поведінки
- •9.2. Поняття девіантної поведінки. Причини і різновиди девіацій
- •6.5. Соціальна мобільність та її механізми
- •Література
- •Тема 7. Культура у суспільній системі. Соціологія культури
- •7.1. Культура як об'єкт соціального пізнання. Складові та функції культури.
- •Предмет та основні напрямки соціології культури.
- •Поняття субкультури, контркультури, елітарної та масової культури.
- •7.1. Культура як об'єкт соціального пізнання. Складові та функції культури
- •Література
- •Тема 9. Соціальна взаємодія та соціальний контроль. Причини і види девіантної поведінки
- •Поняття соціальної взаємодії та соціального контролю.
- •Поняття девіантної поведінки.
- •Причини девіацій. Підходи до вивчення причин девіантної поведінки.
- •9.1. Поняття соціальної взаємодії та соціального контролю
- •7.2. Предмет та основні напрямки соціології культури
- •7.3. Поняття субкультури, контркультури, елітарної та масової культури
- •8.4. Соціальний статус та соціальна роль особи
- •8.3. Типологія особистості у соціології
- •Література
- •8.2. Етапи і засоби соціалізації особи
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
9.2. Поняття девіантної поведінки. Причини і різновиди девіацій
Девіація (соціальне відхилення) - це вчинки, діяльність людей, соціальних груп, які не відповідають встановленим у даному суспільстві нормам або визнаним шаблонам і стандартам поведінки. При цьому під соціальною нормою слід розуміти характеристику таких явищ і процесів, що є закономірними для даної суспільної системи. Девіація є властивістю кожної соціальної системи.
Започаткували соціологію девіантної поведінки Е.Дюркгейм, П.Сорокін, Р.Мертон, Г.Зіммель. Так, Е.Дюркгейм надавав особливого значення виявленню причин порядку та безладу у суспільстві. Він запропонував концепцію колективної свідомості або сукупності переконань та поглядів, які поділяють усі члени суспільства. Соціальна Інтеграція існує, коли члени суспільства (або групи) надають важливого значення його нормам та керуються ними у своєму житті. Якщо індивід не бажає додержуватися загальних норм, виникає аномія тобто такий стан суспільства, в якому значна частина його членів, знаючи про
- органічного (виникає внаслідок навчання і професійної
спеціалізації)-
Тобто соціальна нерівність в першу чергу визначається значимістю і престижем функцій, які виконуються для суспільства.
Сучасне суспільство підтверджує такі висновки. Адже професія стала визначним критерієм соціального розшарування, і професійний статус окремої людини чи соціальної групи тісно пов'язаний з такими основами стратифікації, як доходи (власність), влада (становище в системі управління) і престиж (визнання соціальної значимості цієї роботи). Тому освіта розглядається як джерело приросту соціального капіталу особистості, можливість отримати хорошу професію, забезпечити більш високий рівень життя, отримати хороший статус.
Отже, функціоналізм пояснює нерівність як наслідок нерівних позицій (функцій, робочих місць) з огляду на їх роль у функціонуванні та розвитку суспільств, а нерівність у розмірі матеріальної та моральної винагороди є тим засобом, мотивує індивідів займати позиції і більш ретельно виконувати свої службові обов'язки. Обґрунтовується теза про функціональність, неуникненість соціальної нерівності і необхідність існування стратифікації.
Конфліктологічний підхід (К.Маркс, М.Вебер, Р.Дарендорф, Л.Козер) підкреслює домінуючу роль у системі соціального відтворення диференціюючих (поділяючих суспільство на групи і прошарки) відносин власності і влади. Від того, кому дістається контроль над суспільними ресурсами і на яких умовах, залежить формування еліт і характер переходу соціального капіталу.
Так, Р.Дарендорф називає вирішальним чинником розшарування розподіл влади в суспільстві, яким забезпечується доступність матеріальних благ і символічних ресурсів у вигляді шани, честі і слави. К.Маркс відзначав, що позицій в економіці, володіння власністю чи робочою силою обумовлює і позицію у розподілі влади і престижу.
Серед інших теорій стратифікації виділяється теорія Л.Уорнера, яка отримала назву „теорія репутації", оскільки класова приналежність людей визначалась на основі оцінки їх статусу іншими членами спільноти, тобто їх репутації. Дослідження показало, що раціонально чи інтуїтивно люди усвідомлюють ієрархічність суспільства, відчувають основні властивості, ознаки, принципи, які визначають місце людини в суспільстві.
У середині 50-х рр. XX ст. було проведено дослідження, в ході якого людям (жителям різних міст) слід було дати оцінку престижності різних професій. Дослідники зробили висновок, що в країнах, де склалася індустріальна система виробництва, існує попит на одні і ті ж професії (інженери, механіки, бухгалтери), які мають приблизно однаковий престиж у світі. На цьому базується теорія Треймана.
66
51
У всіх теоріях соціальної стратифікації стратифікаційною системою називається система регульованої нерівності, при якій члени суспільства розміщуються вище чи нижче відповідно до прийнятих ступенів відмінності. Т.ч. соціальна стратифікація - не просто сукупність прошарків і страт, а й ієрархія.