- •Тема 6. Соціальна структура суспільства. Для нотаток
- •Тема 11. Організація і програма
- •Тема 12. Основні методи збираннята аналізу соціологічної інформації... 89
- •Передмова
- •Тема 1. Предмет, структура та функції соціології
- •1.1. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ.
- •Структура і функції соціологічної системи знань.
- •Значення соціологи у розв'язанні соціально-політичних та політичних проблем українського суспільства.
- •1.1. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ
- •1.3. Структура та функції соціологічної системи знань
- •1.4. Значення соціології у розв'язанні соціально-економічних та політичних проблем українського суспільства
- •Література
- •Тема 2. Виникнення та ста новлення соціологічних знань
- •Соціально-політичні уявлення епохи античності.
- •Соціологічна думка епохи Середньовіччя та Відродження,
- •Розвиток соціальних знань у XVII - XVIII ст.
- •2.1. Соціальні уявлення стародавності
- •2.2. Соціально-політичні уявлення епохи античності
- •2.3. Соціологічна думка епохи Середньовіччя та Відродження
- •Література
- •2.4. Розвиток соціальних знань у XVII - XVIII ст.
- •12.6. Соціометрія та процедура соціометричного опитування
- •Натуралізм у соціології XIX - XX ст.
- •12.5. Підготовка і проведення анкетного опитування
- •12.4. Опитування. Різновиди інтерв'ю. Недоліки та переваги інтерв'ю порівняно з іншими методами
- •3.3. Психологічні школи у соціології
- •3.4. Емпіричні соціальні дослідження
- •12.3. Експеримент у соціологічному дослідженні
- •3.5. Сучасна західна соціологія
- •Тема 4. Становлення і розвиток соціологічної думки в україні
- •Соціально-політична думка в Україні у XV! - XVII ст.
- •Початок української соціології.
- •Розвиток вітчизняної соціологи у XX ст.
- •4.2. Соціально-політична думка в Україні у XVI - XVII ст.
- •Тема 12. Основні методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •Експерименту соціологічному дослідженні.
- •Опитування. Різновиди інтерв'ю. Недоліки та переваги інтерв'ю порівняно з іншими методами. 12.6. Підготовка і проведення анкетного опитування.
- •Література
- •4.3. Розвиток ідей Просвітництва в Україні
- •11.4. Генеральна та вибіркова сукупність. Репрезентативність дослідження та його критерії
- •4.4. Соціальні ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства
- •4.5. Початок української соціологи
- •11.3. Поняття програми соціологічного дослідження та її структура
- •11.2. Поняття методики і техніки соціологічного дослідження
- •4.6. Розвиток вітчизняної соціології у XX ст.
- •Тема 11. Організація і програма соціологічного дослідження
- •Соціологічне дослідження і його різновиди.
- •Поняття методики і техніки соціологічного дослідження.
- •11.3. Поняття програми соціологічного дослідження та її структура.
- •11.4. Генеральна та вибіркова сукупність. Репрезентативність дослідження та його критерії.
- •11.1. Соціологічне дослідження та його різновиди
- •Література
- •Література
- •10.9. Соціологія громадської думки
- •Тема 5. Суспільство та його складові.
- •Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне.
- •10.8. Соціологія книги і читання
- •10.7. Соціологія вільного часу
- •5.2. Методологічні принципи вивчення суспільного життя
- •5.3. Історичні типи суспільства: традиційне, індустріальне, постіндустріальне
- •10.6. Соціологія сім'ї та шлюбу
- •10.5. Соціологія моралі та виховання
- •5.4. Сутність та критерії суспільного прогресу. Прогрес і регрес
- •10.4. Соціологія релігії
- •10.3. Соціологія освіти і науки
- •10.2. Соціологія політики
- •Тема 6. Соціальна структура суспільства. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •Поняття соціального інституту суспільства. Місце соціальних інститутів у системі соціальних зв'язків.
- •6.2. Поняття соціального інституту суспільства.
- •Література
- •6.3. Поняття соціальної стратифікації, її особливості у сучасному суспільстві
- •6.4. Функціональний та конфліктологічний підходи до соціальної стратифікації та проблеми нерівності
- •9.3. Причини девіацій. Підходи до вивчення причин девіантної поведінки
- •9.2. Поняття девіантної поведінки. Причини і різновиди девіацій
- •6.5. Соціальна мобільність та її механізми
- •Література
- •Тема 7. Культура у суспільній системі. Соціологія культури
- •7.1. Культура як об'єкт соціального пізнання. Складові та функції культури.
- •Предмет та основні напрямки соціології культури.
- •Поняття субкультури, контркультури, елітарної та масової культури.
- •7.1. Культура як об'єкт соціального пізнання. Складові та функції культури
- •Література
- •Тема 9. Соціальна взаємодія та соціальний контроль. Причини і види девіантної поведінки
- •Поняття соціальної взаємодії та соціального контролю.
- •Поняття девіантної поведінки.
- •Причини девіацій. Підходи до вивчення причин девіантної поведінки.
- •9.1. Поняття соціальної взаємодії та соціального контролю
- •7.2. Предмет та основні напрямки соціології культури
- •7.3. Поняття субкультури, контркультури, елітарної та масової культури
- •8.4. Соціальний статус та соціальна роль особи
- •8.3. Типологія особистості у соціології
- •Література
- •8.2. Етапи і засоби соціалізації особи
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
Тема 6. Соціальна структура суспільства. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
6.1. Поняття соціальної структури та її елементи.
Поняття соціального інституту суспільства. Місце соціальних інститутів у системі соціальних зв'язків.
Поняття соціальної стратифікації, її особливості у сучасному суспільстві.
Функціональний та конфліктологічний підходи до соціальної стратифікації та проблеми нерівності.
6.5. Соціальна мобільність та її механізми.
6.1. Поняття соціальної структури та її елементи
Поняття соціальної структури можна розглядати в кількох аспектах: у широкому розумінні - це будова суспільства, система зв'язків між усіма його компонентами. Тобто соціальна структура характеризує різні види соціальних спільностей та відносин між ними: соціально-станові, класові, соціально-демографічні, соціально-етичні.
У вузькому розумінні соціальна структура - це соціально-класові спільності, соціальні групи, що утворюють ті чи інші соціальні верстви, а також відносини між ними.
Т.ч. соціальна структура суспільства - сутність взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою, упорядкованих стосовно одна одної соціальних спільностей, соціальних верств, станів і відносин між ними.
Елементи соціальної структури:
Соціальна спільність - являє собою реально існуючу сукупність індивідів і відрізняється соціальними зв'язками та відносною цілісністю.
Основні чинники формування соціальної спільності:
- умови соціальної реальності, які вимагають об'єднання людей (н-д, захист від зовнішніх ворогів);
- спільні інтереси значної кількості індивідів;
3 - розвиток державності та виникаючі разом з нею форми організації людей у вигляді соціальних інститутів;
4 - спільна територія, яка передбачає можливість міжособистісних контактів {прямих і опосередкованих);
Соціальні спільності бувають формальні І неформальні, спонтанні та інституалізовані, історичні і прихідні і т.п.
Формуються соціальні спільності в результаті процесів диференціації та стратифікації.
До великих соціальних спільностей відносяться класи - форма соціальної спільності, яка утворюється на основі володіння виробленою власністю. К.Маркс вважав, що класові відносини передбачають
72
45
експлуатацію одного класу іншим, тобто один клас постійно присвоює продукт, що його виробляє інший клас.
М.Вебер основою утворення класів теж називає відношення до власності, але поряд з цим вводить поняття бюрократії як класу.
Верства - соціальна диференціація в межах ієрархічно організованого суспільства.
Соціальна група - певна сукупність людей, які мають загальні природні і соціальні ознаки, і об'єднані спільними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних відносин, які регулюються формальними та неформальними соціальними інститутами.
Формальна соціальна група - об'єднання людей на основі офіційного документу, юридичних норм, правил, установ тощо. Члени такої групи націлені на виконання певного виду діяльності і знаходяться в ієрархічно структурованій підпорядкованості (учнівський клас, студентська група, виробничий колектив, футбольна команда).
Неформальна соціальна група - складається стихійно, не має документів, що регламентують її існування, але утворюється на основі загальних Інтересів, прагнень, що об'єднують людей в більш чи менш сталі об'єднання (компанія друзів, злочинна банда).
Соціальні групи можна класифікувати і за розмірами та тісністю контактів.
Малі - передбачають безпосередній контакт членів групи один з одним. Вони характеризуються невеликою кількістю членів - від 2 - 3-х до кількох десятків (сім'я, учнівський клас, бригада).
Середні - порівняно сталі спільності людей, які працюють на одному підприємстві, є членами суспільної організації чи проживають на досить великій, але обмеженій території (мешканці міста, області).
Великі - сукупності значної кількості людей, які діють разом у соціально значимих ситуаціях і функціонують в масштабах країни або їх об'єднань (класи, верстви, професійні групи, етнічні спільності, демографічні об'єднання).
Американський соціолог Пітер Блау запропонував систему критеріїв, що визначають положення індивіда в суспільстві:
номінальні: стать, раса, етнічна приналежність, віросповідання, місце проживання, галузь діяльності, політична орієнтація, мова;
рангові: освіта, заробітна плата, багатство, престиж, влада, походження, вік, адміністративна посада, інтелігентність.
Сукупність критеріїв, визначення місця і ролі особи в соціальному просторі визначають і місце індивідів чи соціальних спільностей у соціальній структурі.
• організація і стабілізація спільного життя людей.
Суб'єктами-носіями економічних відносин, як і будь-яких інших видів соціальних відносин, є окрема людина або мала чи велика група людей. Вони об'єктами цих відносин. Тому економічні відносини існують як суб'єкт-об'єктне співвідношення. Зміст економічних відносин становить економічна діяльність і економічна поведінка людей, що є проявом їхнього економічного життя.
Економічна свідомість - систематизовані знання, які базуються на науковому пізнанні і свідомому використанні соціально-економічних законів.
Економічне мислення - це погляди і уявлення, які породжені практичним досвідом людей, їхньою участю в економічній діяльності, тими зв'язками, в які вони вступають у повсякденному житті.
Економічні інтереси - об'єктивні спонукальні мотиви економічної поведінки (діяльності) людей, обумовлені їх місцем в економічній системі суспільства. Саме економічні інтереси сприяють узгодженості у взаємодії різних соціальних груп і верств, обумовлюють економічні відносини між господарськими суб'єктами.
Економічна діяльність являє собою сукупність дій, актів людини, через які вона безпосередньо реалізує свої економічні інтереси і за допомогою яких досягає господарських цілей.
Економічна поведінка - форма економічної діяльності, її зовнішня суб'єктна сторона, окремий випадок соціальної поведінки взагалі (Н.Смелзер), система взаємопов'язаних вчинків і дій, що їх здійснюють люди в економічній сфері з метою задоволення своїх життєвих потреб. Видами економічної поведінки у нас є доринкова І ринкова економічна поведінка людей.
Основними завданнями економічної соціології є:
відтворення цілісної картини функціонування економіки в системі соціального процесу;
розробка економіко-соціологічної моделі певного стану розвитку суспільства.
обґрунтування соціально-економічної стратегії і тактики з урахуванням інтересів різних соціальних груп;
соціолого-економічне вивчення соціальної структури населення як суб'єкта економічної діяльності;
системне дослідження соціальних регуляторів економіки, конкретних механізмів впливу на неї з боку соціальних відносин;
розробка категоріального апарату економічної соціології, спільних понять двох наук;
вивчення економічної і споживчої діяльності, економічної і споживацької поведінки індивідів, соціальних груп і спільностей, почуття їх добробуту;
46
71
І.Воловича. - К., 1998.
Соціологія: Підручник / За заг. ред. В.П.Андрущенка, М.І.Горлача. - Харків-Київ, 1998.
ТЕМА 10. СПЕЦІАЛЬНІ І ГАЛУЗЕВІ СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ
Економічна соціологія.
Соціологія політики.
Соціологія освіти і науки.
Соціологія релігії.
Соціологія моралі та виховання.
Соціологія сім'ї та шлюбу.
Соціологія вільного часу.
Соціологія книги і читання.
Соціологія громадської думки.
10.1. Економічна соціологія
Економічна соціологія - спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає економічні процеси, економічні відносини, явища економічного життя суспільства, його різні сфери, соціальні інститути і спільності, соціально-економічні процеси у сфері економіки і господарства, взаємодію економічної і соціальної сфер, економічної і споживацької діяльності і поведінки індивідів і соціальних груп.
Об'єктом економічної соціології є взаємодія двох основних сфер суспільного життя - економічної і соціальної, відповідно взаємодія економічних і соціальних процесів, а предметом вивчення - соціальні механізми регулювання економічних відносин.
Економічна соціологія - це перш за все соціологія економічних відносин. Економічні відносини вона визначає як різновид суспільних відносин, пов'язаних з особливою діяльністю людей та їхньою взаємодією, спрямованою на забезпечення насамперед матеріальних потреб людського життя та на досягнення певних соціальних переваг і цілей. Виникають економічні відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів і послуг на базі їхніх економічних інтересів. Як зазначає український соціолог В.І.Тарасенко, основними соціальними функціями економічних відносин є:
забезпечення й обслуговування руху матеріального багатства в суспільстві (вироблення, використання і повернення його в природу у вигляді різних опрацьованих елементів);
відтворення й утвердження людини як носія суспільних відносин;
майнове розшарування суспільства;