3.3. Римське право в Російській Імперії

Коли відбулося приєднання України до Московської держави відповідно до Березневих статей на територію Гетьманщини дія московського законодавства не поширювалась — тут i далі діяли «колишні права», тобто звичаєве право, польсько-литовське законодавство та магде6урзьке право.

Однак таке становище не могло зберігатися довго, i тому було заплановано складення збірки «Права, за якими судиться малоросійський народ» з метою регулювання відносин у Лівобережній Україні таким чином, що6 це відповідало імперській доктрині права.

3бірник (хоча точніше назвати його Кодексом) складався з 30 розділів, поділених на 532 артикули та 1607 пунктів.

На зміст «Прав» досить помітно вплинуло римське право, а також його візантійські інтерпретації. Останні були осо6ливо помітні у визначенні порядку подання норм: шлюбні стосунки, опіка, заповіти, спадкування за законом, договори, земельні справи тощо (пріоритет надано сімейному та спадковому праву).

Вплив римського права, зокрема, відчувається у регулюванні відносин щодо речей. У відповідних розділах розмежовувались володіння, право власності та сервітути. Різним був правовий режим рухомості та нерухомості, чітко визначались первісні та похідні способи набуття права власності. 3ахищалось право власності за допомогою позовів. Допускався також посесійний захист. Подібність до римсько-правових рішень помітна була у положеннях зобов'язального права: у самому трактуванні зобов'язань, їхній системі, підставах виникнення тощо. 3окрема, передбачалась можливість виникнення зобов'язань на підставі угод (договорів) та внаслідок правопорушень. При цьому, як і в ранньому римському праві, не було чіткої межі між деліктами пу6лічними та приватними, внаслідок чого порушення кримінального судочинства, головним чином, залежало від бажання потерпілого або його родичів. ¹

В основу першого проекту цивільного кодексу України 6уло покладено литовське право, що являла собою продукт часткової рецепції римського права у його візантійській та західноєвропейській інтерпретаціях (похідна рецепція через давньоруське німецьке та польське право), а також німецьке та польське право, де мала місце рецепція римського права західноєвропейського зразка.

Якщо спробувати оцінити загальну тенденцію проектів розвитку права України у Х—ХІХ ст., то можна зробити висновок про досить стійкий вплив римського приватного права — часткову похідну рецепцію у формі запозичення законодавчих рішень. Рецепція ця була частковою, бо сприймалися не всі, а частина ідей та рішень. Вона похідна (опосередкована), 6о сприйняття положень римського права відбувалося не безпосередньо з першоджерел, а через інші системи, де ці першоджерела вже інтерпретовано відповідно до місцевих потреб.

Однак, як зазначалося, цим проектам не судилося бути реалізованими й у ХІХ ст. у сфері позитивного законодавства, що встановлюється на підгрунті законодавства Російської імперії, все помітним стає візантійський вплив.

Що стосується України того часу (Малоросії), то можна зробити висновок, що попри намагання створити концепцію права за римськими (західноєвропейськими) зразками, у ХІХ ст. все більше відчувається переважання візантійської традиції, обумовлене зміцненням патерналістських настроїв Росії, частиною якої фактично стала на той час Україна.

Оскільки Україна тривалий час перебувала у складі Російської імперії, треба також належну увагу приділити питанням впливу римського права на права Росії. При цьому варто мати на увазі, що проникнення римського права тут могло відбуватися двома шляхами: через Церкву і через світське законодавство.

Однак ще важливішим для поширення впливу римського права в Імперії була практика Урядового сенату i швидкий розвиток російської романістики та зміцнення її позицій після реформ 1861 р. У другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. виходять друком праці видатних романістів: Н. П. Боголєпова, С. О. Муромцева, И. А. Покровського, В. М. Хвостова та 6агатьох інших. Активні дослідження питань римського права проводяться в цей час також у Київському університеті св. Володимира та Новоросійському університеті.