2.3. Державне управління і суспільство(консп)

Держава – це частина суспільства, у той же час вона відіграє особливу роль у суспільстві, відчужується від нього. Цілком відчуження ліквідованим бути не може, оскільки членський склад державного апарату не збігається не може збігатися з населенням країни.

У сучасній демократичній державі визнається неминучим існування бюрократичного апарату необхідного для ведення справ суспільства, суспільства абсолютно вільного від втручання держави не існує, адже держава виникла саме для втручання і для управління суспільством.

Суть проблеми – неможливість і ступінь втручання державної влади в справи суспільства.

Громадянське суспільство – це стан людського суспільства даної країни, що природно складається, формується і розвивається на основі саморегулювання, що виключає чи вкрай обмежує втручання держави.

Громадянське Суспільство:

• Відділена від держави структура, що складається з безлічі асоціацій добровільних об’єднань

• Це сфера реалізації суспільних інтересів, що знаходиться поза безпосередньою діяльністю держави

• Сукупність людей, що будують визначені відносини без втручання держави на основі свободи вибору.

Ствердження, що тільки при існуванні громадянського суспільства можлива демократія, а ознаками такого суспільства є незалежність людей від держави і добровільність їхнього об’єднання в асоціації для реалізації інтересів.

Держава регулює в суспільстві наступні відносини:

1. Економічні відносини

Держава встановлює рівноправність і захист усіх форм власності, забезпечує свободу підприємницької діяльності, охороняє конкуренцію, забороняє монопольне захоплення ринку, тощо.

Індикативне планування – це рекомендаційне планування.

Індикативне планування, звичайно, не встановлює яких-небудь завдань по номенклатурі продукції, не передбачає покарання за невиконання плану, а являє собою систему фінансових важелів і заохочувальних заходів, покликаних забезпечувати економічний прогрес.

2. Соціальні відносини

Держава проводить визначену соціальну політику, підтримує незахищені верстви населення та розвиваючи соціальний потенціал в необхідному напрямку.

3. Політичні відносини

Держава підтримує одні партії і ускладнює діяльність інших. Правляча партія якоюсь мірою використовує владні важелі, щоб перешкоджати опозиції прийти до влади. Однак, в умовах демократії, держава не прагне ліквідувати опозицію, оскільки опозиція вказує на болючі точки суспільства і чим більш успішним буде їх вирішення, тим більше шансів в правлячої партії зберегти своє перебування у владі.

4. Духовна сфера життя суспільства

Виробленні багатовіковим досвідом загальнолюдські цінності звичайно входять до складу правових норм, створюваних державою.

2.4. Еволюція держави

Держава змінюється з розвитком суспільства з точки зору взаємин держави, суспільства та особистості виділяють 5 етапів еволюції держави.

1. Традиційна держава

Це держава до індустріального періоду для якого характерна тверда вертикальна структура суспільства, відносини підданства між державою і суспільством.

Державне управління опирається на історично сформовані традиції управління, відсутня професійна бюрократія.

У 18-19 ст. в результаті буржуазних революцій у Європи відбувається конституційне обмеження абсолютної монархії і початок формування конституційних держав.