5. Римське право в Україні (ііі тисячоліття)

Римське право та юриспруденція незалежної України пере6увають, так би мовити, у нестійкому динамічному зв'язку, який почав формуватися ще в СРСР у період так званої перебудови» 80-х років.

Сутність змін, що намітилися в той час, полягає у визнанні існування і навіть пріоритету так званих загальнолюдських цінностей, в тому числі суверенітету особи, можливості мати приватну власність, вільно укладати угоди, що не суперечать моральності та не порушують права інших суб'єктів, права вимагати від держави виконання нею зобов’язань перед громадянами тощо.

Перші ознаки такого підходу з’явилися вже у зміні радянської правової доктрини наприкінці 80-х років i знайшли відо6раження в проекті Основ цивільного законодавства 1991 р. Однак повною мірою вони проявилися в Україні вже після проголошення незалежності. ¹

Непростий процес правотворення робить особливо актуальною про6лему визначення місця римського права н Україні ХХІ ст. Адже римське право є однією з підвалин сучасної європейської цивілізації. Отже, від того, наскільки великим буде вплив його ідей в Україні, значною мірою залежить готовність нашої держави до інтеграції в європейську спільноту.

Вплив римського права може проявлятися нині в національних системах права, головним чином, у таких напрямах:

• вплив на філософію права;

• вплив на правотворення;

• вплив на формування правосвідомості;

• вплив на формування загальної правової культури правника (осо6ливо у галузі приватного права).

Можна стверджувати, що на межі тисячоліть українське право відображає всі ці тенденції. ²

По-пeршe, як зазначалося, наприкінці ХХ ст. було визнано вплив римського права на філософію права, що намітився в останні роки століття. Римське право починає все більше привертати увагу дослідників, захищається кілька кандидатських та докторських дисертацій з питань рецепції римського права в Україні, здійснюються спроби усвідомити особливості цього процесу.

По-друге, в результаті розширення методологічної бази міняються підходи до правотворення у галузі приватного (цивільного) права. Створюється Цивільний кодекс України, який справедливо оцінюють як Кодекс приватного права.

По-третє, хоч i повільно, але відбуваються зрушення у правосвідомості громадян. Було б невиправданим оптимізмом стверджувати, що повага до закону з моральним імперативом сьогодення, однак принаймні з'являється впевненість, що захист прав через суд з ефективнішим, ніж адміністративні шляхи до справедливості.

По-четверте, певні зрушення намітилися в усвідомленні значення римського права для формування загальної культури правника. Римське приватне право є обов'язковою дисципліною практично в усіх солідних вищих навчальних закладах України, а в деяких з них є до того ж спецкурси, присвячені окремим аспектам римського права, його рецепції, впливу на окремі галузі законодавства тощо.

Висновок

Аналіз положень сучасного цивільного права України, які стосуються представництва, дозволяє зробити висновок, що в регулюванні цього інституту є відчутною рецепція римського приватного права. Вплив цієї правової системи відбувався як безпосередньо, так і через право (законодавство) таких країн як Німеччина та Франція. Зокрема, це знайшло відображення у формуванні самої концепції представництва в цивільному праві України спочатку у загальному контексті розвитку радянської цивілістики, а потім у процесі формування власної цивілістичної доктрини.

Вплив римського приватного права є помітним не лише у самому трактуванні представництва, визначенні його видів, змісту тощо, але й у положеннях стосовно окремих підстав виникнення представницьких правовідносин. Особливо помітним тут є рецепування сучасним українським цивільним правом положень римського права щодо договору доручення як договору про представництво, а також запровадження у новий ЦК України легального визначення законного представництва, що охоплює, як це було у римському приватному праві, насамперед, представництво батьками їх малолітніх дітей, а також представництво опікунами осіб, які перебувають під їх опікою.

Як і у римському приватному праві, головним видом договору “про представництво” залишається договір доручення, хоча елементи представницьких відносин є і у низці інших договорів цивільного права. Зміст цього договору практично мало відрізняється від змісту давньоримського mandatum. Порядок здійснення та підстави припинення представництва також значною мірою ґрунтуються на положеннях, відомих ще римському приватному праву.

Важливою новелою цивільного законодавства України, яка ґрунтується на ідеях та положеннях римського права, є врегулювання відносин, які виникають внаслідок діяльності в інтересах іншої особи без її доручення. При цьому була сприйнята саме давньоримська концепція цього інституту, а не більш пізнє трактування його романістами як «фактичного представництва». Разом з тим, слід звернути увагу на відмінність у підходах до визначення співвідношення окремих видів представництва у римському праві і сучасному цивільному праві України, викликану різними цивілізаційними та соціально-економічними умовами. Якщо у Стародавньому Римі переважали різні види обов’язкового представництва, то в сучасному українському цивільному праві перевага надається представництву добровільному. Хоча такий підхід має під собою певну базу, однак, на нашу думку, у цій галузі спостерігається все ж таки диспропорція між нормами глави 17 ЦК України “Представництво”, присвяченими загальним положенням представництва і законному представництву, з одного боку, і довіреності, - з іншого. Як здається, ця диспропорція має бути усунута в процесі доопрацювання Цивільного кодексу України.

Підсумовуючи сказане, можна стверджувати, що римське право в Україні має непогане майбутнє, сподіваємося, що у ХХІ ст. йтиметься не лише про цивільне право України, а й про Українське Римське право.

Використана література

1. Бек В.А. Рецепция римського права в Западной Европе. Дис….канд.юрид.наук. – Львов., 1950

2. Дигести Юстиниана. Избранные фрагменты в переводе с примечаниями И.С. Петерерского / Вступ. Статья Е.А. Скрипилева. – М.:Юрид.лит,1984 – 456с.

3. Дюжев Д. В. Римское частное право. – М..1996. с.4

4. Зом.Р. Институции римського права. – Ч.2. Система. Сергиев – Посад, 1916. Вып.1. – 534с.

5. Исаев И.А. Становдение хозяйственно-правовой мысли в СССР 20-е годы. М.1986. с.101-103

6. Калюжний Р.А. Римське приватне право: Курс лекцій. – К:Істина, 2005. – 144с.

7. Косарев А. И. Римское частное право. — М., 1998.— С. 206

8. Летяев В.А. Рецепция римського права в России XIX – началаXXв. (историко-правовой аспект). - Автореф…дис.докт.юрид.наук. – Саратов, 2001. – 44с.

9. Моддерман В. Рецепция римского права / Пер. с нем. А. Каминка. Под ред. Н.Л.Дювернуа. – СПб: Тип. А.Ландау, 1888. – 119с.

10. Орач Є.М., Тищик Б.Й. Основи римського приватного права: курс лекцій. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 272с.

11. Памятники римського права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. Пер. с лат. – М.:Зерцало, 1997 – 608ст.

12. Підопригора О.А.,Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. —Київ:Юрінком Інтер, 2006р

13. Підопригора О., Харитонов Є. Римське право в Україні: перспективи ІІІ тисячоліття //Юридичний вісник. – 1999. - №4. – с.106-108

14. Піщемуха В.Г., Харитонов Є.О. Римське право та його рецепція в контексті цивілізаційного підходу до історії //Наша школа, Одеса, 1999, В 1. – с.78-87

15. Римське приватне право: (Конспект лекцій. Практикум). – Х.:Одіссей, 2000. – 272с.

16. Стрельцов Е.Б., Харитонов Е.О. Гражданское законодательство на Украине. Текст лекции. Пассау. 1992

17. Сухін В.В. Законодавчі реформи Юстиніана.//Актуальні проблеми держави і прва. Зб.наук.праць.Випуск 13.-Одесса, 2002.-с.71-72

18. Тищик Б.Й. Основи римського приватного права: Навчальний посібник.—Львів:ун-ту,2000р

19. Федущак-Паславська Г.М. Місце римського права в історії європейського права//Актуальні проблеми держави і прва. Зб.наук.праць.Випуск 13.-Одесса, 2002.-с.139-144

20. Хвостов В. М. История римського права. – М.. 1910. с.426

21. Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Східна традиція.— Одеса, 2000

22. Харитонов Є Рецепція римського права і європейські системи приватного права //Актуальні проблеми держави і прва. Зб.наук.праць.Випуск 13.-Одесса, 2002.-с.51-59

23. Харитонов Є.О.Рецепція римського приватного права як підґрунтя сучасної цивілістики // Вісник Академії правових наук України. – 1998. - №2 – с.104-111

24. Харитонов Є.О. Рецепція римського приватного права(теоретичні та історико-правові аспекти)—Одеса,1999р.

25. Харитонов Є.О. , Харитонова О.І. Рецепції приватного права: парадигма прогресу. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 1999.

26. Хвостов В.М. Історія римського права, 1997р.

1 Дюжев Д. В. Римское частное право. – М..1996. с.4

2 Хвостов В. М. История римського права. – М.. 1910. с.426

1 Косарев А. И. Римское частное право. — М., 1998.— С. 206

2Харитонов Є.О. Рецепція римського приватного права(теоретичні та історико-правові аспекти)—Одеса,1999р.

1 Калюжний Р.А. Римське приватне право: Курс лекцій. – К:Істина, 2005. – 144с.

1 Хвостов В.М. Історія римського права, 1997р.

1 Тищик Б.Й. Основи римського приватного права: Навчальний посібник.—Львів:ун-ту,2000р.

1 Моддерман В. Рецепция римского права / Пер. с нем. А. Каминка. Под ред. Н.Л.Дювернуа. – СПб: Тип. А.Ландау, 1888. – 119с.

1 Римське приватне право: (Конспект лекцій. Практикум). – Х.:Одіссей, 2000. – 272с.

1Підопригора О.А.,Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. —Київ:Юрінком Інтер, 2006р

1 Федущак-Паславська Г.М. Місце римського права в історії європейського права//Актуальні проблеми держави і прва. Зб.наук.праць.Випуск 13.-Одесса, 2002.-с.139-144

1 Дигести Юстиниана. Избранные фрагменты в переводе с примечаниями И.С. Петерерского / Вступ. Статья Е.А. Скрипилева. – М.:Юрид.лит,1984 – 456с.

2 Сухін В.В. Законодавчі реформи Юстиніана.//Актуальні проблеми держави і прва. Зб.наук.праць.Випуск 13.-Одесса, 2002.-с.71-72

3 Памятники римського права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. Пер. с лат. – М.:Зерцало, 1997 – 608ст.

1 Зом.Р. Институции римського права. – Ч.2. Система. Сергиев – Посад, 1916. Вып.1. – 534с.

2 Харитонов Є.О. Історія приватного права Європи: Східна традиція.— Одеса, 2000

1Оболенский Д. Византийское содруже-ство наций. Шесть портретов.— М.: Янус— К, 1998;

1 Харитонов Є Рецепція римського права і європейські системи приватного права //Актуальні проблеми держави і прва. Зб.наук.праць.Випуск 13.-Одесса, 2002.-с.51-59

2 Піщемуха В.Г., Харитонов Є.О. Римське право та його рецепція в контексті цивілізаційного підходу до історії //Наша школа, Одеса, 1999, В 1. – с.78-87

1 Бек В.А. Рецепция римського права в Западной Европе. Дис….канд.юрид.наук. – Львов., 1950

2 Харитонов Є.О. , Харитонова О.І. Рецепції приватного права: парадигма прогресу. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 1999.

1 Летяев В.А. Рецепция римського права в России XIX – началаXXв. (историко-правовой аспект). = Автореф…дис.докт.юрид.наук. – Саратов, 2001. – 44с.

1 Исаев И.А. Становдение хозяйственно-правовой мысли в СССР 20-е годы. М.1986. с.101-103

1 Стрельцов Е.Б., Харитонов Е.О. Гражданское законодательство на Украине. Текст лекции. Пассау. 1992

1 Харитонов Є.О.Рецепція римського приватного права як підґрунтя сучасної цивілістики // Вісник Академії правових наук України. – 1998. - №2 – с.104-111

2 Підопригора О., Харитонов Є. Римське право в Україні: перспективи ІІІ тисячоліття //Юридичний вісник. – 1999. - №4. – с.106-108