Зміст
Вступ ..............................................................................................................................3
1. Завдання №1 ................................................................................................................5
2. Завдання №2 ................................................................................................................6
3. Завдання №3 ................................................................................................................8
4. Завдання №4 ...............................................................................................................10
5. Завдання №5 ...............................................................................................................12
6. Завдання №6 ...............................................................................................................14
7. Завдання №7 ...............................................................................................................15
8. Завдання №8 ...............................................................................................................17
Перелік використаної літератури .................................................................19
Вступ
Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей або значних матеріальних втрат.
В результаті надзвичайної ситуації може проявитись негативний вплив потенційно небезпечних виробництв, які у повсякденному житті екологічно малоактивні або взагалі пасивні. Процес прогнозування ситуації в такому випадку набуває ймовірного характеру, а екологічна криза настає у надто короткий проміжок часу, і в кращому випадку можна лише знизити наслідки аварії або катастрофи або зменшити території, які можуть опинитись під її впливом.
Виникаючі при НС руйнування поділяють за ступенями на кілька видів: повни, сильні, середні та слабкі. Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення збитку, обсяг рятувальних та відновлювальних робіт і термін їх проведення.
Повне руйнування – руйнування всіх елементів будинків, включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збитки складають 70% вартості основних виробничих фондів, подальше їх використання неможливе. Відновлення можливе тільки за умови нового будівництва.
Сильне руйнування – руйнування частини стін і перекриття верхніх поверхів, виникнення тріщин в стінах, деформація перекриття нижніх поверхів, ураження частини людей, що знаходилися в них. Збитки складають від 30 до 70 % вартості основних виробничих фондів, можливе обмежене використання потужностей, що збереглися. Відновлення можливе в порядку капітального ремонту.
Середнє руйнування – руйнування, головним чином, другорядних елементів будинків та споруд (покрівлі, перегородок, віконних і дверних заповнень), виникнення тріщин в стінах. Перекриття, як правило, не повалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей – здебільшого уламками конструкцій. Збитки складають від 30 до 70 % вартості основних виробничих фондів. Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будинки і споруди – після капітального ремонту.
Слабке руйнування – руйнування віконних і дверних заповнень та перегородок. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи збереглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і комунікацій. Збитки складають до 10% вартості основних виробничих фондів. Відновлення можливе в порядку середнього або поточного ремонту.
Стійкість роботи підприємства це його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв’язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни.
Стійкість роботи об’єктів, які безпосередньо не виробляють матеріальні цінності це їх спроможність виконувати свої функції в умовах надзвичайної ситуації.
На стійкість роботи підприємства в умовах надзвичайної ситуації впливають наступні фактори:
– надійність захисту робітників та службовців;
– спроможність інженерно – технічного комплексу об’єкта простояти визначеному ступені вражаючих факторів стихійного лиха, аварій, катастроф та сучасних видів зброї;
– захищеність об’єкта від вторинних вражаючих факторів (пожеж, вибухів, зараження ОР та СДОР);
– надійність системи забезпечення об’єкта всім необхідним для виробництва (сировиною, паливом, комплектуючими вузлами, деталями, електроенергією, водою, газом та іншим);
– стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦО;
– підготовленість об’єкта до введення РІНР та робіт щодо порушеного виробництва.
1. Завдання № 1
Визначення рівня надзвичайної ситуації.
За даними про масштаби територіального поширення, кількість постраждалих, загиблих та тих, у кого суттєво погіршились умови життєдіяльності, за розміром економічних збитків, до яких призвела НС, визначити рівень надзвичайної ситуації.
Таблиця 1.1- Вихідні дані для визначення рівня надзвичайної ситуації
Територія, яку охопила НС |
1 область |
Кількість загиблих, чол.. |
8 |
Кількість постраждалих, чол.. |
120 |
Кількість тих, у кого погіршились умови життєдіяльності, чол.. |
350 |
Економічні збитки від НС |
14тис. мін. розмірів зар.пл. |
Розв'язок:
За територіальною ознакою ситуація відноситься до регіонального рівня. За кількістю потерпілих та по числу загиблих – загальнодержавний, по кількості людей, у яких погіршились умови життєдіяльності – загальнодержавний рівень (критерії групи 1). За економічним збитком (критерій 2) – регіональний рівень.
Для віднесення надзвичайної ситуації до того чи іншого рівня необхідно обов’язково враховувати факт досягнення одного з контрольних значень критеріїв групи 1 і одночасне підтвердження розміру економічного збитку (критерій 2).
Отже, за критеріями групи 1 – загальнодержавний рівень, за критерієм 2 – регіональний рівень. Таким чином, рівень надзвичайної ситуації – регіональний.
2. Завдання № 2
Прогнозування радіаційної обстановки.
За вихідними даними по варіанту розрахувати прогнозовану дозу опромінення, яку може отримати виробничний персонал підприємства при аварії на АЕС. При здійсненні розрахунків умовно прийняти, що напрямок вітру спрямований від місця аварії до об’єкту. Прийняти кількість зруйнованих реакторів рівним одному. Виробничий персонал на час аварії знаходиться на підприємстві.
Таблиця 2.1 – Вихідні дані для розрахунку прогнозованої дози опромінення
Тип ядерної енергетичної установки, потужність зруйнованого реактора |
РБМК - 1000 |
Вихід активності з реактора, % |
50 |
Швидкість вітру, м/с |
2.0 |
Стан хмарного покрову |
суцільна |
Відстань від об’єкту до міста аварії, км |
7.0 |
Умови перебування людей на об’єкті |
в сховищах |
Час аварії |
ніч |
Розв'язок:
1) Якщо швидкість вітру 2,0 м / с, хмарність – суцільна, час аварії - ніч, то категорія стійкості атмосфери – інверсія [1, стор. 42, табл. 2.8].
2) Якщо швидкість вітру 2,0 м / с, стан атмосфери – інверсія, то швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря - 5 м/с [1, стор. 43, табл. 2.10].
3) Якщо швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря - 5 м/с, відстань від об’єкту до місця аварії - 7 км, то при інверсії час початку формування сліду на об’єкті буде 0,3 години [1, стор. 42, табл. 2.9].
4) При інверсії та швидкості переносу хмари 5 м/с для типу ядерного реактора РБМК-1000 (вихід активності 50%) за [1, стор. 45, табл. 2.14] визначаємо розміри зон забруднення (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 – Розміри прогнозування зон забруднення місцевості на сліду хмари при аварії на РНО. Метеоумови – інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с
Розміри зон |
Зони забруднення |
||||
М |
А |
Б |
В |
Г |
|
Довжина, км |
561(5/566) |
168(10/178) |
15(27/42) |
— |
— |
Ширина, км |
18 |
4,88 |
0,41 |
— |
— |
Площа, км2 |
8280 |
644 |
4,95 |
— |
— |
5) Визначаємо положення об’єкта відносно зон забруднення.
Якщо відстань від місця аварії 7 км, то заданий об’єкт розташований всередині зони Б.
6) Оскільки тривалість перебування людей у зоні забруднення становить 6 годин, а за час початку опромінення після аварії береться час початку формування сліду на об’єкті, то визначаємо, що ДЗОНИ = 10,5(рад) [1, стор.48, табл. 2.18].
Доза опромінення визначається за формулою:
,
де Кпос – коефіцієнт послаблення, який залежить від умов перебування людей в зоні, Кпос = 500 [1, стор.40 табл. 2.5].
Тоді доза опромінення, яку може отримати виробничний персонал підприємства при аварії на АЕС :
