8. Завдання № 8
Оцінка стійкості роботи цеху при надзвичайних ситуаціях
За типом зазначеної надзвичайної ситуації треба провести аналіз стійкості роботи виробничого цеху і при необхідності запропонувати інженерно – технічні та організаційні заходи по підвищенню стійкості його функціонування в умовах надзвичайних ситуацій. За вражаючий фактор, по якому треба проводити оцінку стійкості цеху, прийняти максимальне значення надмірного тиску, що виникає при даній надзвичайної ситуації.
Оцінку стійкості роботи цеху проводити з використанням методичних рекомендацій для вивчення Цивільної оборони “Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях в прикладах і завданнях” видання друге виправлене і доповнене, укл. Авер’янов Ф.І, Чернігів, 2003р. і довідника Демиденко Г. П., Кузьменко Е. П. і інш. Захист об’єктів народного господарства від зброї масового враження. Довідник. – К.: Вища школа, 1989.
Послідовність проведення стійкості роботи цеху повинна бути наступної:
Визначити максимальне значення параметру вражаючого фактору.
Виділити основні елементи цеху, від яких залежить його нормальне функціонування і визначити ступень їх руйнування.
Визначити стійкість елементів при визначеному ступені руйнування.
Визначити стійкість всього цеху в залежності від стійкості елементів.
Зробити висновок про стійкість об’єкту – стійкий він або не стійкий.
При необхідності внести пропозиції про підвищення стійкості роботи цеху.
Таблиця 8.1 - Вихідні дані для оцінки стійкості роботи виробничого цеху в умовах виникнення надзвичайної ситуації
Вид надзвичайної ситуації і її параметри |
Вибух у сховищі. Речовина – мазут. Кількість 120т. Відстань 60м від цеху |
Тип будинку |
З важким залізобетонним каркасом |
Верстати |
середні |
Трансформатори |
блочні |
Електродвигуни потужністю до, кВт |
до 2 відкриті |
Повітряні мережі електропостачання |
Низької напруги на дерев’яних опорах |
Резервуари |
наземні металеві |
Трубопроводи |
на метал. естакадах |
Розв’язок:
1) Умовний (розрахунковий) радіус зони детонаційної хвилі знаходиться за формулою:
,
де Qн – кількість речовини, яка вилилася або розтеклася з розгерметизованої ємності, Qн = 120 тон;
k – коефіцієнт, який характеризує об’єм парів речовини, що перейшли в стехіометричну суміш, приймаємо k = 0,5.
Тоді, умовний (розрахунковий) радіус зони детонаційної хвилі:
2) Для розрахунку завчасно розраховується величина:
,
де де r0 – радіус зони детонаційної хвилі;
r11 – відстань виробничого приміщення до центру вибуху, r11 = 60 м.
Тоді:
Оскільки 0,199 < 2, то надмірний тиск на відстані 60 м розраховується так:
3) Для розрахованого тиску ΔР11 = 3203 кПа визначаємо ступінь руйнування споруд [2, стор. 230, додаток 2] :
будинки з важким залізобетонним каркасом – повні руйнування;
середні верстати – повні руйнування;
трансформатори блочні – повні руйнування;
електродвигуни герметичні до 2 відкр.– повні руйнування;
повітряні мережі електропостачання низької напруги на дерев’яних опорах – повні руйнування;
резервуари наземні металеві – повні руйнування;
трубопроводи на металевих естакадах – повні руйнування.
3) В результаті всі споруди отримують повні руйнування, то і об’єкт отримує повні руйнування.
4) Так як при вибуху 120т мазуту надлишковий тиск є дуже високим, то забезпечувати стійкість об’єкту в цьому випадку дуже складно, практично неможливо. Необхідно знизити ризик можливості вибуху речовини. Для цього проводяться такі заходи:
сховище бажано розташовувати на більшій відстані від об’єкту;
тримати в сховищі мінімальну кількість мазуту, необхідну для функціонування підприємства;
захистити ємність від руйнування в результаті аварій, катастроф, стихійних лих;
проводити заходи, що виключають розлив небезпечної рідини;
проводити заходи, щодо локалізації аварії шляхом відключення найбільш уразливих ділянок технологічної схеми за допомогою установки обернених клапанів, пасток і комор із спрямованими стоками;
розподіл мазуту по декількох складах, які знаходяться на безпечній відстані один від одного, що забезпечить зменшення кількості вибухонебезпечної рідини і тим самим надлишкового тиску при вибуху.