Розв’язок:

1) Умовний (розрахунковий) радіус зони детонаційної хвилі знаходиться за формулою:

,

де Qн – кількість речовини, яка вилилася або розтеклася з розгерметизованої ємності, Qн = 40 тон;

k – коефіцієнт, який характеризує об’єм газів або парів речовини, що перейшли в стехіометричну суміш (він може розрізнятися від 0,4 до 0,6); приймаємо k = 0,5.

Тоді умовний (розрахунковий) радіус зони детонаційної хвилі:

2) Для розрахунку завчасно розраховується величина:

,

де r₀ – радіус зони детонаційної хвилі;

r₁₁ – відстань виробничого приміщення до центру вибуху, r₁₁ = 120 м.

Тоді:

При Y  2 надмірний тиск розраховується по формулі:

Р₁₁ = 700/ 3 ( - 1)

Оскільки 0,57 < 2, тоді надмірний тиск на відстані 120 м :

3) При надмірному тиску ΔР₁₁ = 150,23 кПа заданий тип виробничого приміщення - цегляні малоповерхові будинки (1–2 поверхи), зазнає повних руйнувань [1, стор. 63, табл. 3.6].

4) Приймаємо, що на межі сильних руйнувань величина надмірного тиску – 25 кПа, середніх – 15 кПа, слабких – 8 кПа.

5) Максимальний тиск вибуху для аміаку дорівнює 600 кПа [1, стор. 62, табл.3.5].

6) Використовуючи інтерполяцію розраховуємо, що тиск в 25 кПа буде при відношенні r₁ / r₀ = 1,5, тиск в 15 кПа – при r₁ / r₀ = 3, тиск в 8 кПа – при r₁ / r₀ = 6 [1, стор. 62, табл. 3.6] .

7) Тоді радіус зони слабких руйнувань:

Радіус зони середніх руйнувань:

Радіус зони сильних руйнувань:

6. Завдання № 6

Оцінка ступеня руйнування будинків, споруд, виробничих приміщень при землетрусах.

За вихідними даними треба визначити ступінь руйнування виробничого приміщення при землетрусі зазначеної інтенсивності.

Таблиця 6.1 - Вихідні дані для визначення ступеня руйнування виробничого приміщення при землетрусі

Тип виробничого приміщення	Будинки із збірного залізобетону
Інтенсивність землетрусу	VІІ

Розв’язок:

Оскільки тип виробничого приміщення – це будинки зі збірного залізобетону, то при землетрусі інтенсивністю VІІ будуть спостерігатися слабкі або середні руйнування [1, стор. 74, табл.3.11].

7. Завдання № 7

Оцінка обстановки при повенях.

В цьому завданні треба по вихідних даних провести прогнозування параметрів хвилі прориву, можливу ступінь руйнування будівель на об’єкті і можливість загибелі людей.

Таблиця 7.1 - Вихідні дані для прогнозування обстановки при повенях

Відстань об’єкту від греблі, км	28
Перевищення місцевості над рівнем води в річці, м	0.8
Об’єм водосховища, км3	14
Глибина прорану, м	9
Можлива ширина прорану, м	15
Вид промислової будівлі	З важким залізобетонним каркасом

Розв’язок:

1) Розрахунок максимальної швидкості хвилі пропуску Vmax і максимальної витрати води на один метр ширини прорану N в залежності від глибини прорану Н [1, стор. 78, табл. 3.12]:

при Н = 5 м та Vmax = 2 м / с, N = 10 м³ / с · м;

при Н = 10 м та Vmax = 3 м / с, N = 30 м³ / с · м.

Тоді інтерполюванням знаходимо Vmax та N при глибині прорану рівній Н = 9 м:

2) Для визначення часу спорожнення водосховища використовується формула:

,

де W – об’єм водосховища; В – ширина прорану.

Тоді час спорожнення водосховища:

3) Інтерполюванням визначається висота хвилі пропуску на відстані рівній 28 км [1, стор. 78, табл. 3.13]:

h = 0,233·9=2,097 (м)

4) Тоді час підходу хвилі пропуску:

5) Можлива висота хвилі прориву на об’єкті дорівнює різниці між висотою хвилі пропуску на об’єкті і перевищенім місцевості над рівнем води в річці:

2,097 – 0,8 = 1,297(м)

При максимальній швидкості хвилі пропуску 2,2 м/с і висоті її на об’єкті 1,297 м будинки з важким залізобетонним каркасом отримають слабкі та середні руйнування, а люди, які будуть знаходитися на відкритий місцевості піддаються небезпеці і можуть отримати тяжкі поранення (за критичні параметри хвилі прориву, при яких наступає загибель або тяжке поранення людей, приймається h  1.5 м і V _MAX  2.5 м/с).