2.1.6. Діаграма Гантта

Найпростішим інструментом, що дозволяє отримати наочне уявлення про проект і визначити його тривалість, є діаграма Гантта. Такі діаграми Генрі Гантт вперше застосував на початку століття для мінімізації часу виконання послідовності машинних операцій.

Рис. 2.5. Приклад сіткового графіка

Для побудови діаграми зображатимемо стадії прямокутниками, довжини яких пропорційні тривалості стадій (рис. 2.6). Причому відкладатимемо прямокутники, керуючись принципом: почати кожну стадію так рано, як тільки можливо. Наприклад, стадії А, В і З не мають попередників. Значить, їх можна почати одночасно у момент часу t = 0. Проте стадію D можна почати не раніше, чим закінчиться най триваліша з її попередниць (А, В, З) - стадія А, тобто у момент t = 5. Стадії F і G також можна почати одночасно, після закінчення їх попередниці – стадії Е (у момент часу t = 13) і т.д. Продовжуючи процес побудови до вичерпання всіх стадій, знайдемо тривалість проекту – 70 одиниць. Це число повинне співпадати з тривалістю критичного шляху.

Рис. 2.6. Діаграма Гантта

Діаграма Гантта дає не тільки час виконання проекту, але також один з можливих його розкладів, коли кожна стадія починається так рано, як тільки можливо.

Разом з тим, уважно розглянувши діаграму Гантта, можна відмітити, що не всі стадії однаково впливають на час виконання проекту і, відповідно, не всі стадії слід прагнути починати (і закінчувати) так рано, як тільки можливо. Наприклад, ясно, що початок стадії L можна безболісно відсунути строком до 13 одиниць. Це не спричинить за собою подовження проекту в цілому. В той же час, стадію До неможливо відсунути (або затримати її закінчення) без того, щоб не продовжити проект, оскільки затримка з виконанням стадії До неминуче викличе затримку початку робіт на стадії М, що спричинить подовження проекту. Такі стадії називають «критичними» стадіями, оскільки вони критично впливають на тривалість проекту.