3. Українсько-англійські відносини:

Починаючи з середини 90-х років минулого століття Великобританія послідовно підтримує Україну в її пошуках свого шляху до європейської спільноти. І хоча Велика Британія не є активним українським партнером у певних напрямках двостороннього співробітництва, британське керівництво вважає нашу державу вагомою силою в контексті забезпечення європейської безпеки. Україна являє для Великобританії інтерес особливо в двох напрямках: забезпечення національної та європейської безпеки в енергетичній та воєнній галузях.

На сьогодні між Україною та Великою Британією встановилося та успішно розвивається конструктивне військове співробітництво. Британська сторона надає значну допомогу нашій країні у реформуванні її Збройних Сил шляхом організації та виконання широкого спектру заходів двосторонньої програми співробітництва з Міністерством оборони України. При цьому обидві сторони постійно висловлюють обопільну зацікавленість у продовженні плідної співпраці у воєнній сфері.

4. Українсько-американські відносини:

Політика США стосовно України базується на нинішньому зовнішньополітичному курсі американської адміністрації, спрямованому на встановлення нового світового порядку, в якому б Америка займала б домінуючі позиції.

Вашингтон чудово розуміє велике значення України для майбутнього розвитку Європи у цілому і східноєвропейського регіону зокрема – її важливе геополітичне положення, вагомість українсько-російських відносин як лакмусового папірця для регіональної політики Росії. На думку американських аналітиків, без України імперські амбіції Росії не зможуть бути реалізовані, тому американське керівництво активно виступає за геополітичний відрив і протиставлення України Росії.

Політичний курс Сполучених Штатів щодо України не зазнаватиме кардинальних зрушень у напрямі погіршення поки офіційний Київ дотримуватиметься принципових засад демократизації і ринкових реформ, запропонованих міжнародними фінансовими інституціями, які перебувають під американським контролем.

У ставленні до України американські найвищі ешелони влади схильні до встановлення стабільних зв’язків між Вашингтоном і Києвом з урахуванням характеру політичної системи в Україні та обов’язковістю перебування при владі реформаторських сил.

Протягом всіх років української незалежності Сполучені Штати виступали основним фінансовим донором нашої країни в розбудові демократичного суспільства, всіляко підтримували її прагнення до європейської і євроатлантичної інтеграції.

Українсько-американські відносини є дуже важливим напрямом для зовнішньої політики України, оскільки незалежно від того як ми ставимося до сьогоднішніх силових методів США на світовій арені, необхідно враховувати, що вони залишилися нині єдиною супердержавою, що займає провідні позиції в переважній більшості міжнародних організацій, членства в яких намагається набути наша країна.

Незважаючи на велику вагу Америки у всіх сферах життєдіяльності, Україна у відносинах з США повинна наполегливо відстоювати свої національні інтереси, оскільки, як свідчить її досвід, надмірні політичні поступки ні до чого корисного для нашої держави не призведуть.

Політика покладання України у стосунках зі Сполученими Штатами та іншими країнами Заходу лише на своє вигідне геополітичне положення у регіоні і вважання цього факту найважливішим козирем нашої держави у міжнародних відносинах було б недалекоглядним. Час вимагає від України в її європейських та євроатлантичних прагненнях будівництва справжньої демократичної держави з розвинутим громадянським суспільством та конкурентною ринковою економікою, додержання в повсякденному житті дійсного верховенства права тощо.

Аналіз ситуації, що склалася навколо НАТО та прийому до її лав нових членів, свідчить, що Сполучені Штати є найбільш ваговим стратегічним партнером, від позиції якого залежить можливість вступу України до НАТО. Тим більше США, за словами Є.Марчука, “розуміють: Україна дуже важливий гравець у Європі, без участі України європейська стабільність буде проблематичною” [288, с.1]. Отже, підтримання та розвиток дружніх конструктивних відносин України з єдиною наддержавою світу є вкрай необхідним для нашої держави. Тому участь нашого миротворчого контингенту в операції в Іраку на фоні зростання антиамериканських настроїв у світі виправдовувалася тим, що наша держава дійсно прагне цілком реалізувати свій курс на інтеграцію до НАТО та ЄС.

Найбільш позитивні результати українсько-американських відносин мають у військовій та військово-політичній сферах. Для реалізації заходів військового співробітництва з Україною щорічно США виділяють від 7 до 10 млн. доларів. Кожен рік в рамках такого співробітництва проводиться близько 70 двосторонніх заходів. Слід зазначити, що саме військове співробітництво з США протягом майже 10 років залишається найбільш стабільним, що й сприяє подальшому зміцненню стратегічного партнерства між країнами [353, с.6]. Отже, саме співробітництво у воєнно-політичній сфері може стати тим плацдармом, з якого можна буде поглиблювати та розширювати українсько-американські відносини у майбутньому.