2. Категорії працівників, яким надаються службові жилі приміщення

Відповідно до ст. 119 ЖК перелік категорій осіб, яким могли надаватися службові житлові приміщення, встановлювався як законодавством України, так і законодавством СРСР. Положення останнього відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" можуть враховуватися, якщо вони не суперечать Конституції.

Чинний на сьогодні Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, передбачає можливість надання службових приміщень особам, робота яких пов'язана із забезпеченням життєдіяльності й обслуговуванням об'єктів, що мають державне значення, забезпеченням нормальної діяльності окремих підприємств, установ, організацій. Зокрема, до них належать:

• певні категорії працівників житлово-комунального господарства (слюсар-сантехнік, слюсар-електрик, електромеханік по ліфтах, майстер озеленення тощо);

• працівники інспекції державного пожежного нагляду (начальник загону, заступник начальника загону, начальник караулу, командир відділення, водій пожежного автомобіля пожежної охорони тощо);

• працівники шкіл, професійно-технічних училищ в сільському населеному пункті (директор, заступник директора по навчально-виховній роботі, завідуючий навчальною частиною, викладач, майстер тощо);

• медичні працівники в сільському населеному пункті (фельдшер, акушер фельдшерсько-акушерського пункту, лікар (терапевт, педіатр, стоматолог) лікарської амбулаторії, лікар (терапевт, педіатр) дільничної лікарні, завідуючий аптекою);

• оперативний склад воєнізованих і гірничорятувальних частин;

• працівники міських і районних відділів внутрішніх справ (дільничний інспектор міліції, оперуповноважений карного розшуку, експерт-криміналіст, слідчий) та інші особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. № 993 п. 33 Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення — змінено. Отже, право на службові житлові приміщення мають службові особи митних органів та працівники навчальних закладів:

• інспектори-кінологи регіональних митниць, митниць;

• інспектори (водії оперативних транспортних засобів), головні інспектори, головні спеціалісти Держмитслужби, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних управлінь і організацій;

• начальники управлінь, відділів, служб, відділень та їх заступники, начальники секторів, головні бухгалтери, заступники головних бухгалтерів Держмитслужби, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних управлінь і організацій;

• начальники регіональних митниць, митниць, митних постів, спеціалізованих митних управлінь і організацій та їх заступники;

• заступники, радники і помічники Голови Держмитслужби;

• ректори і проректори, директори та їх заступники, начальники, професори і доценти, старші викладачі факультетів і кафедр навчальних закладів.

3. Порядок надання службових жилих приміщень

Як вже зазначалося, службові житлові приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин мають проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Тому ці приміщення мають розміщуватися у безпосередній близькості від робочого місця особи. Порядок надання службових житлових приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду визначається постановою Ради Міністрів УРСР "Про службові жилі приміщення".

Службові житлові приміщення надаються відповідно до Переліку працівникам, які постійно проживають, а також зареєстровані в населеному пункті за місцем розташування відповідного підприємства, установи, організації. З дозволу виконавчого органу районної, міської, районної в місті ради службове приміщення може бути надано працівникові, який проживає в іншому населеному пункті.

Зазначені приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку, без додержання черговості та пільг, установлених для забезпечення громадян житлом.

За загальним правилом житлові приміщення надаються особам, які не мають житла. Однак можливі й інші випадки. Якщо житлові приміщення, в яких проживають відповідні працівники, знаходяться на такій відстані від місця роботи, яка виключає можливість виконання ними трудових обов'язків, надання службових житлових приміщень допускається навіть тоді, коли ці працівники забезпечені житлом.

У разі недостатнього забезпечення службовими житловими приміщеннями всіх працівників відповідних категорій зазначені приміщення надаються виходячи з інтересів забезпечення нормальної діяльності підприємства, установи, організації.

Службові житлові приміщення надаються у межах 13,65 кв. м житлової площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в цьому населеному пункті, визначеному в установленому порядку. Службове житлове приміщення може бути надане з перевищенням зазначеного максимального розміру, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру).

В окремих випадках за наявності крайньої виробничої необхідності і в разі відсутності відповідного службового житлового приміщення як тимчасовий захід за згодою працівника йому може бути надане службове житлове приміщення, що не відповідає встановленим вимогам або за розміром менше від рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в цьому населеному пункті (але не нижче від рівня, встановленого для прийняття громадян на квартирний облік), зі збереженням права на одержання службового житлового приміщення, що відповідає вказаним вимогам і розмірам.

Службові житлові приміщення надаються на час виконання обов'язків працівникам, які потребують проживання в таких приміщеннях, за рішенням адміністрації чи органу управління підприємства, установи, організації, у віданні яких є ці приміщення, затвердженим виконавчим органом відповідної ради. Тому для одержання службового житлового приміщення відповідний працівник подає заяву до адміністрації підприємства. До заяви додається довідка з місця проживання про склад сім'ї і реєстрацію. Члени сім'ї заявника, які бажають оселитися у службовому житловому приміщенні, дають письмову згоду на проживання в зазначеному приміщенні.

Службове житлове приміщення надається працівникові на всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним. У рішенні виконавчого органу зазначається, яку займає посаду або виконує роботу особа, якій надається службове житлове приміщення, склад її сім'ї, розмір приміщення, що надається, кількість кімнат у ньому та адреса.

При наданні службових житлових приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

Не допускається також заселення квартири, розрахованої на одну сім'ю, двома і більше сім'ями або двома і більше самотніми особами.

На підставі рішення виконавчого органу про надання службового житлового приміщення громадянинові видається спеціальний ордер. Він дійсний протягом ЗО днів. Ордер є єдиною підставою для вселення в надане службове житлове приміщення. На підставі спеціального ордера між наймодавцем і наймачем укладається договір найму службового житлового приміщення, який дає право на проживання в ньому.