7

Викладач: доц. Вольвач Ірина Юріївна (а.405)

e-mail: irina.volvach@gmail.com

Дисципліна: Основи наукових досліджень, гр. 1 мев.

30.01.12

Завдання:

1. Прочитати тему 1: „Основи наукознавства” (наведена нижче) та зробити у зошиті конспект лекції (завдання виконати до 6.02.12)

2. Самостійна робота: Конспект статті Гончаров Ю., Касич А. Науковий потенціал як фактор розвитку інноваційно-інвестиційної системи України // Економіка України. – 2007. - №3. – С. 42-52. (виконати до 13.02.12). Журнал „Економіка України” можна взяти або у бібліотеці ХНТУ, читальний зал, або у бібліотеці факультету МЕВ).

Тема 1. Основи наукознавства

1. Сутність науки

2. Мета, функції та елементи науки

3. Наукознавство, його розділи та характеристика

4. Класифікація наук

5. Науково-технічний потенціал України

Ключові слова: наука, факти, поняття, категорії, принципи, закони, теорія, методи дослідження, гіпотези, наукознавство, науково-технічний потенціал.

1. Сутність науки

Наука – це система знань про об'єктивні закони природи, суспільства, мислення, що безперервно розвивається, які отримуються та перетворюються в безпосередню виробничу силу суспільства в результаті спеціальної діяльності людей.

Згідно українських та російських словників термін „наука” включає:

1) форму суспільної свідомості, що дає об'єктивне відображення світу; система знань про закони розвитку природи і суспільства та способи впливу на навколишній світ;

2) окрема галузь цих знань;

3) освіта, навички, знання набуті людиною у процесі навчання життєвого досвіду;

4) те, що повчає; порада урок, настанова;

5) навчання.

2. Мета, функції, елементи науки

Поняття наука включає у себе як діяльність, спрямовану на здобуття нових знань (процес пізнання), так і результат цієї діяльності (сума знань).

З процесної точки зору, у методології науки виділяють такі її функції, як опис, пояснення, передбачення, розуміння.

Таким чином, безпосередня мета науки – це опис, пояснення та прогнозування процесів та явищ дійсності на основі законів, що нею відкриваються. Поки відповідні закони не відкриті, людина може лише описувати явища, збирати, систематизувати факти, але нічого не може пояснити та передбачити.

Наука як суму здобутих знань, виконує три групи соціальних функцій науки:

1) культурно-світоглядну;

2) як безпосередня виробнича сила;

3) соціальної сили.

Предметом науки є пов'язані між собою форми руху матерії або особливості її відображення у свідомості кожної окремої людини.

Наука передбачає створення єдиної, логічної, чіткої системи знань про той чи інший бік діяльності людини. Для цього перед наукою ставляться такі завдання:

• збір і узагальнення фактів;

• пояснення зв’язків між явищами;

• пояснення суті явищ, побудова їх моделей;

• прогнозування процесів і явищ;

• встановлення можливих форм і напрямів практичного використання отриманих знань.

Кожна наука складається із визначених елементів: ідея, гіпотеза, факти, поняття, категорії, принципи, закони, теорія, методи дослідження.

Наукова ідея – інтуітивне пояснення явища без проміжної аргументації. Вона базується на вже відомих знаннях, але виявляє непомічені закономірності.

Якщо вчені не мають достатньої кількості фактичного матеріалу, то у якості засобу досягнення наукових результатів вони використовують гіпотези – науково обґрунтовані припущення, що висуваються для пояснення якогось процесу, і які після перевірки можуть бути істинними або невірними. Гіпотеза вважається науковою лише якщо вона підтверджується фактами.

Факти стають складовою частиною наукового знання, якщо вони систематизовані та узагальнені. Останнє можливе завдяки використанню абстракцій - понять (визначень).

Поняття – це думка, яка відображає суттєві і необхідні ознаки визначеної множини предметів чи явищ.

Найбільш широкі поняття – це категорії. Категорії – загальне, фундаментальне поняття, яке відображає найбільш суттєві властивості та відносини предметів та явищ. Категорії бувають філософськими, загальнонауковими та такими, що відносяться до окремої галузі науки. До категорій відносяться такі філософські поняття, як форма, зміст; в економіці – товар, вартість та ін.

Науковий термін – це слово чи словосполучення, що означає визначене поняття, і використовується у науці. Сукупність понять (термінів), які використовують у визначеній науці, формують понятійний апарат.

Важливою формою знань є принципи, постулати, аксіоми. Принцип – це вихідне положення якоїсь галузі науки.

Науковий закон – складова науки, яка показує найбільш суттєві, стійкі, повторювані об'єктивні внутрішні зв'язки у природі, суспільстві, мисленні. Закони можуть бути класифіковані за різними ознаками. Так, за основними сферами реальності можна виділити - закони природи, суспільства, мислення та пізнання; за обсягами дій – узагальнені, загальні та часткові.

Наука – це сукупність теорій. Теорія (від грец. θεωρία — розгляд, дослідження) — це структурована система достовірних, глибоких та конкретних знань про дійсність, яка дає цілісне, синтетичне уявлення про закономірнос­ті та суттєві характеристики об’єкта пізнання.

Наука включає також методи дослідження. Під методом розуміють спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення якогось процесу або явища.