10.2 Діаграма Еджворта
У наведеному вище прикладі ми продемонстрували взаємоз’вязок між чотирма ринками. Насправді ситуація ще складніша. Однак для розуміння основних принципів досягнення загальної рівноваги достатньо буде двомірного аналізу.
Припустимо, що в економічній системі використовується лише два фактори виробництва (праця та капітал). Протягом одного дня для виробничих цілей може бути використано 40000 людино-годин праці та 20000 машино-годин капіталу. Сукупний обсяг послуг факторів виробництва, доступний за певний проміжок часу, називається ресурсним обмеженням економіки. Після того, як увесь цей обсяг ресурсів включено у виробничий процес, пропозиція буде абсолютно нееластичною.
Якщо виробництво обмежено лише двома продуктами (Х та У), то можна стверджувати, що, чим більше виробляється одного з них, тим менші можливості суспільства по виробництву іншого. Тут ми маємо справу з ресурсними обмеженнями, які для двопродуктової моделі матимуть такий вигляд:
L = LX + LY. (10.1)
K = KX + KY. (10.2)
Зручним інструментом для аналізу виробництва та розподілу ресурсів в економіці з фіксованою пропозицією праці і капіталу служить діаграма Еджворта. Вона є прямокутником, сторони якого представляють обсяги ресурсів, що їх має у своєму розпорядженні суспільство для виробництва двох товарів. Кожна точка на діаграмі Еджворта відповідає певному варіанту розподілу наявної кількості ресурсів для виробництва товарів Х та У (рис. 10.2).
Рис. 10.2. Діаграма Еджворта
На діаграмі від точки О у відповідні сторони відкладаються затрати праці та капіталу на виробництво товару Х, а від точки О1 – на виробництво товару У. Наприклад, у точці А на виробництво товару Х буде здійснено такі затрати: LX = 28000, KX = 10000, а на виробництво товару У відповідно – LY = 12000, KY = 10000.
Щоб визначити обсяги випуску товарів Х та У при такому розподілі ресурсів, необхідно провести через точку А відповідні ізокванти. Для нашого прикладу обсяг виробництва товару Х становитиме 600 одиниць, а товару У – 300 одиниць.
Таким чином, кожна точка на діаграмі Еджворта відповідає певним значенням шести змінних: LX, LY, KX, KY, QX, QY.
10.3 Ефективність виробництва
Чи можна вважати виробництво товарів Х та У у точці А ефективним? Відповідь на це питання можна отримати, аналізуючи діаграму Еджворта.
Ефективність виробництва досягається тоді, коли неможливо перебудувати використання наявних ресурсів таким чином, щоб збільшити випуск одного з товарів без зменшення випуску будь-якого іншого. З цієї точки зору використання ресурсів у точці А неефективне. Адже залишаючись на ізокванті QX та пересуваючись вліво, ми переходимо до інших точок, які відповідають більшим обсягам виробництва товару У.
Не важко дійти висновку, що тільки ті комбінації ресурсів, які відповідають точкам дотику двох сімейств ізоквант, є ефективними варіантами їх розподілу (рис. 10.3).
Рис. 10.3. Крива ефективність виробництва
У точках дотику кути нахилу ізоквант співпадають. Тоді можна стверджувати, що ефективність буде досягатися при рівності граничних норм технологічного заміщення ресурсів при виробництві обох товарів:
MRTSLKX = MRTSLKY. (10.3)
Через усі точки дотику ізоквант можна провести криву, яка називається кривою ефективності використання ресурсів в економічній системі. Вона показує усі ті комбінації ресурсів, у яких вони використовуються ефективно.
Від кривої ефективності виробництва легко перейти до кривої виробничих можливостей. Вона показує, який максимальний обсяг деякого товару можна виробити при заданих обсягах випуску інших благ, ресурсних обмеженнях та існуючій технології. Адже кожна точка кривої ефективності показує не тільки співвідношення ресурсів, але й максимально можливий обсяг виробництва одного товару при заданих обсягах іншого, що й складає головну суть кривої виробничих можливостей (рис. 10.4).
Рис. 10.4 Крива виробничих можливостей
Користуючись кривою виробничих можливостей, можна визначити граничну норму трансформації одного продукту в інший, яка показує, якою кількістю товару У потрібно знехтувати для отримання додаткової одиниці товару Х:
MRT XY = -DQY / DQX . (10.4)
Гранична норма трансформації дорівнює нахилу кривої виробничих можливостей, помноженому на –1. Її також можна виразити через граничні витрати на виробництво відповідних товарів:
MRT XY = МСХ / МС У . (10.5)