А) нормальний товар б) неякісний товар в) нейтральний товар
Рис.3.4 Криві “дохід-споживання” для різних категорій товарів
Від кривої “дохід-споживання” легко перейти до так званих кривих Енгеля. Ернст Енгель (1821-1896 рр.) – англійський економіст, який займався вивченням того, як в Х1Х ст. характер споживання товарів та послуг змінювався в залежності від доходу сім’ї. Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит (рис.3.5).
I
Qx
Рис. 3.5. Крива Енгеля
Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий характер з затуханням, тобто певний приріст доходу викликає менший приріст споживання товару Х. Це, перш за все пояснюється дією закону спадаючої граничної корисності. Однак для певної групи товарів крива Енгеля може зростати з прискорення. До цієї групи відносяться предмети розкоші, споживання яких зростає скоріше, ніж зростає дохід споживача. Ці залежності були помічені Енгелем і сформульовані у вигляді законів, що ввійшли в економічну теорію як закони Енгеля:
1. При незмінних цінах на всі блага доля сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення при зростанні доходів сім’ї.
2. Споживання освітніх, юридичних, медичних послуг та послуг, пов’язаних з відпочинком, має тенденцію зростати скоріше, ніж зростають доходи.
І хоча ці закономірності були виявлені більше 100 років тому, в їх справедливості легко переконатися спостерігаючи наше сьогодення.
3.2 Криві “ціна-споживання” та виведення кривих попиту
Досліджуючи криві “дохід-споживання” та криві Енгеля, ми виходили з припущення, що змінюється лише дохід, а всі інші фактори попиту залишаються незмінними. Якщо змінити вихідні посилання, зафіксувати як незмінний дохід, а ввести в модель як економічну змінну ціни, то можна побудувати криву “ціна-споживання”.
Зниження цін на товар Х приведе до повороту кривої бюджетних обмежень до нової точки її перетину з віссю Х, більш віддаленої від початку координат. Якщо дохід і ціни на інші товари залишаються незмінним, то точка перетину з віссю У залишиться попередньою.
Q
y
I
F1 F2 F3 Qx
Рис.3.6. Крива “ціна-споживання”
Крива “ціна-споживання” показує, як змінюється обсяг закупок товару Х (точки F1, F2, F3 на рис.3.6) при переході до іншого рівня цін на цей товар при незмінності всіх інших факторів попиту.
Від кривої “ціна-споживання” можна перейти до кривої індивідуального попиту. Тангенс кута нахилу ліній бюджетних обмежень відповідає ціні товару Х. Легко помітить, що зменшення куту нахилу (зниження цін та товар Х) супроводжується збільшенням обсягів закупок цього товару. Залежність між ціною на товар (Рx) та розміром його бажаних закупок для споживача відображає крива попиту (рис.3.7).
Попит (demand) – це ті кількості продукту, які споживач готовий та в змозі придбати за тими чи іншими цінами на протязі певного періоду. Крива попиту та крива “ціна-споживання” – це два різних способи описання того, як придбана кількість товару змінюється при зміні ціни на нього (за умови, що інші фактори не діють).
Рx
d
Qx
Рис.3.7. Крива індивідуального попиту
Оскільки залежність між цінами товару та величиною попиту на нього досить стійка, то можна говорити про закон попиту, який проголошує, що з ростом цін на товар розмір попиту на нього зменшується, а зниження цін супроводжується зростанням кількості товару, яку бажає придбати споживач.