
- •Поняття Конституції, її сутність і соціальні функції. Причини виникнення конституцій.
- •Поняття федералізму. Види федерацій. Проблеми розмежування компетенцій між
- •Загальна характеристика та джерела британської конституції.
- •Види і форми конституції. Об’єкт конституційного регулювання.
- •Особливості регулювання прав людини і громадянина в конституційному праві Великобританії.
- •Поняття і предмет конституційного права як галузі права зарубіжних країн.
- •Поняття, соціальні функції та види виборів у зарубіжних країнах.
- •Правове положення загальнонаціональних органів державної влади.
- •Принципи конституції.
- •Дія конституції: у часі, просторі, за колом осіб. Порядок зміни Конституції.
- •Виборчий процес і його елементи.
- •Загальна характеристика конституції сша, її джерела.
- •Особливості конституційного статусу людини і громадянина в сша.
- •Конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна. Її система і значення для підготовки правознавців вищої кваліфікації.
- •Референдум: поняття, види, принципи, стадії.
- •За правовими наслідками:
- •Партійна система сша та її правове регулювання.
- •Зміст і співвідношення понять “людина”, ”особа”, “громадянин”.
- •Предмет і формула референдуму.
- •Поняття і елементи правового статусу людини і громадянина.
- •Принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову – основа організації та діяльності державного апарату в сучасних зарубіжних країнах. Система стримувань і противаг.
- •Загальновизнані принципи правового статусу людини і громадянина в сучасному світі.
- •Загальна характеристика інституту парламенту. Парламент і парламентаризм.
- •Конституція Франції 1958 року та інші документи конституційного значення.
- •Принципи правового статусу людини і громадянина в недемократичних державах.
- •Парламенти як органи законодавчої влади в сучасних зарубіжних країнах. Їх конституційний склад, порядок обрання та строк повноважень.
- •Особливості закріплення конституційних обов’язків в конституціях демократичних і недемократичних країн.
- •Структура та внутрішня побудова палат парламенту в зарубіжних країнах.
- •Загальна характеристика Основного закону фрн і Конституції земель.
- •Поняття громадянства. Громадяни, іноземні громадяни, апатриди, біпатриди. Співвідношення ”громадянства” і “підданства”.
- •Обмеження і гарантії прав та свобод людини і громадянина у фрн.
- •Підстави набуття громадянства.
- •Проблема компетенції та конституційна регламентація повноважень парламентів.
- •Партії і партійна система фрн.
- •Підстави припинення громадянства.
- •Парламент фрн. Конституційні гарантії прав і свобод. Конституційні обмеження прав і свобод.
- •Особливості бюджетного процесу в зарубіжних країнах.
- •Загальна характеристика Конституції Італійської Республіки.
- •Міжнародні стандарти правового статусу людини і громадянина.
- •Поняття глави держави. Еволюція глави держави у світі.
- •Особливості конституційного статусу людини і громадянина в Італії.
- •Поняття і класифікація форм правління.
- •Юр.Статус монарха і його особливості. Повноваження монарха. Королівські прерогативи.
- •Державний і політичний режим. Їх види та ознаки.
- •Президент як глава держави в зарубіжних країнах. Конституційні вимоги до кандидатів у президенти.
- •Партії та партійна система в Італії.
- •Уряд у системі органів виконавчої влади.
- •Нетрадиційні види монархії.
- •Конституція уряду та його акти.
- •Конституційна відповідальність урядів у зарубіжних країнах.
- •Президентська, парламентарна республіки.
- •Поняття судової влади та її місце у механізмі розподілу влад.
- •Швейцарський федералізм.
- •Змішані республіки. Нетрадиційні види республіки.
- •Конституційні принципи судоустрою і правосуддя в зарубіжних країнах.
- •Загальна характеристика Конституції та конституційного права кнр.
- •Поняття територіальної організації публічної влади в державі.
- •Політико-територіальний та адміністративно-територіальний устрій, їх співвідношення.
- •Особливості конституційного статусу особистості. Конституційні обов’язки у кнр.
- •Прокуратура й адвокатура в зарубіжних країнах.
- •Форма правління та державний режим у кнр.
Уряд у системі органів виконавчої влади.
У президентських республiках систему виконавчої влади очолює президент, який сприймається як її уособлення i безпосереднiй носiй цiєї влади. У США взагалi не виокремлюють поняття уряду, а використовують для вiдповiдних цiлей термiни <виконавча влада> або <президентська адмiнiстрацiя>.
У країнах з парламентарними формами правлiння, а також у багатьох республiках iз змiшаною формою правлiння глава держави не входить до системи виконавчої влади.
Конституційний суд Італії - був уперше в історії країни заснований Основним законом 1947р. Закон про Конституційний суд був прийнятий тільки через 8 років після прийняття Конституції 22 березня 1953 р.
Суд включає 15 суддів, що обираються на 9 років, і діє як єдина колегія. Судді призначаються парламентом на спільному засіданні палат, Президентом республіки і Вищою магістратурою, загальною та адміністративною.
Судді обираються з числа членів вищих загальних і адміністративних судових органів, штатних професорів права університетів і адвокатів за умови, якщо вони мають стаж роботи не менший за 20 років. Вони не можуть призначатися повторно. Голова Суду обирається з числа його членів на 3річний термін. За традицією головою стає один із членів, чий термін повноважень минає за наступні три роки; у такий спосіб голова може тільки один раз обіймати ту посаду.
Первісний термін повноважень суддів був 12 років, а з 1967 р. він скорочений до 9ти. Мандат судді несумісний із зайняттям іще будь-якої посади. Судді мають імунітет, на зразок парламент-ського. Щодо суддів не існує вікових обмежень. Суд - автономний орган в адміністративному й фінансовому відношенні, має своє відособлене приміщення. Рішення схвалює кворум з 11 суддів і присутності принаймні одного судді від кожних трьох призначуваних категорій. Рішення приймаються більшістю голосів, у разі їхньої рівності голос голови дає перевагу.
Найважливіше повноваження Суду - контроль за конституційністю законів і актів, що мають силу закону. Такий контроль може бути попереднім і наступним.
Крім того, Конституційний суд розглядає суперечки про компетенцію (ст.134), що можуть виникнути між парламентом і урядом, главою держави і парламентом, органами судової влади та урядом, а також між державою й областями, або між областями. Суд має повноваження розгля-дати обвинувачення щодо Президента Республіки. Якщо суд оголошує закон чи акт, що має силу закону, неконституційним, то він втрачає чинність із дня оприлюднення рішення.
Повноваження Суду як органу,що розглядає обвинувачення щодо Президента Республіки, цілком реальні. У цьому разі склад Суду поповнюється 16 особами, що обираються зі списку, який складений парламентом і включає громадян,які мають необхідну кваліфікацію,щоб бути обраними до Сенату.Ці особи не можуть бути парламентаріями
При проведенні голосування Суд має повноваження народного вето. Він вивчає вимогу про скасування закону чи акта, що має силу закону, з погляду їхньої конституційності. Суд розглядає питання, які з вимог допустимі, а які суперечать колу законів, щодо яких народне вето не може провадитися