Орієнтовна схема психолого-педагогічної характеристики класного колективу

1. Склад учнівського колективу: кількість учнів, хлопчиків, дівчаток, діти-сироти і напівсироти, опікуни.

2. Загальна характеристика класного колективу: особливо­сті активу класу та його вплив на учнів загалом і на кожного школяра (коротка характеристика особистості старости, учнів-лідерів). Рівень розвитку колективу. Психологія взаємо­відносин між хлопчиками і дівчатками. Характер загального "емоційного клімату" в колективі (бадьорий, життєрадісний, інертний, напружено-нервовий). Авторитет і вплив учителя на класний колектив.

3. Дисциплінованість і культура поведінки класного колек­тиву: дисципліна учнів на уроках і перервах, громадських місцях, виконання ними " Правил для учнів" та правил культу­ри поведінки. Які правила поведінки найчастіше порушую­ться, характерні приклади порушень, їх мотиви. Учні зразко­вої поведінки та недисципліновані, їх вплив на клас.

4. Ставлення до навчання: усвідомлення обов'язків та вмін­ня ними керуватися. Аналіз відвідування учнями школи. Спі­льність навчальних інтересів, уміння і навички самостійно працювати з книгою, підручником. Уважність учнів на уроках, прояви неуважності, їх причини. Учні, які цікавляться навчан­ням, їх інтереси та вплив на роботу інших. Загальна характе­ристика успішності класу. Усвідомлення учнями необхідності дотримання дисципліни під час занять.

5. Позакласне і позашкільне життя класного колективу. Ви­ди позакласних занять учнів, робота в гуртках, спортивних секціях, студіях, відвідування музичної та художньої шкіл, учнівське самоврядування, види позакласних виховних захо­дів, їх тематика. Відносини з іншими класами школи.

6. Висновки, поради і пропозиції: загальна оцінка колекти­ву класу, позитивні і негативні сторони його життя, програма роботи по згуртуванню учнівського колективу.

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО УРОКУ

Приступаючи до здійснення навчального процесу студент-практикант повинен знати і вміти:

• визначити цілі навчання з урахуванням вікових особливо­стей дітей;

• планувати сумісну діяльність з учнями і розробляти ка­лендарно-тематичне планування навчального матеріалу з від­бором його змісту;

• організовувати здійснення навчального процесу, піді­бравши доцільні методи та форми навчання;

• використовувати різноманітні способи мотивації для ак­тивного сприйняття та результативної роботи учнів;

• здійснювати контроль за навчальними досягненнями уч­нів як результату навчального процесу, для чого необхідно знати критерії та інструментарій оцінювання результатів нав­чання;

• вносити необхідні корективи у навчальний процес за ана­лізом одержаних результатів відповідно до встановлених ці­лей.

Готуючись до уроку студент-практикант повинен глибоко продумувати кожний його компонент, дотримуючись такої послідовності:

1. Конкретизація мети і завдань уроку.

2. Визначення обсягу і змісту навчального матеріалу.

3. Вибір форм організації навчання.

4. Вибір наочно-технічного оснащення уроку (підготовка ма- люнків, схем, таблиць, роздаткового дидактичного матеріалу).

5. Визначення змісту і методики виконання домашнього завдання, позакласної роботи за матеріалами уроку або всієї теми.

ВИМОГИ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ

Перша група включає загальні вимоги до проведення будь-якого уроку:

1. Наявність продуманого плану.

2. Організаційна чіткість.

3. Оптимальний темп.

4. Поєднання вимогливості до учнів з педагогічним тактом учителя.

5. Дотримання гігієнічних вимог.

6. Підготовка і раціональне використання засобів навчання.

Друга група стосується внутрішньої сторони уроку:

1. Чітке визначення мети і завдань.

2. Визначення оптимального змісту.

3. Вибір найбільш раціональних методів і прийомів нав­чання.

4. Врахування психологічних особливостей учнів (типу мислення, пам'яті, уваги, уяви).

5. Поєднання різноманітних форм колективної роботи з самостійною діяльністю учнів.

6. Дотримання і творче використання дидактичних прин­ципів у їх єдності і взаємозв'язку.

7. Систематичний контроль і корекція знань, умінь і нави­чок учнів.