Бізнес – план як основа стратегічного управління.
Специфічною формою сумативного плану, основуючись на якому можна здійснювати стратегічне управління організацією, на сьогодні є бізнес – план, який поєднує в собі риси стратегічних і звичайних довгострокових і середньострокових планів, а також цільових комплексних програм. Цей план зазвичай складають або при створенні організації, або в переломні моменти її існування, наприклад, при розширенні масштабів діяльності, емісії цінних паперів, залучанні великих позик та ін. Часто ці заходи здійснюються перед початком серйозних змін у зовнішній ситуації і мають мету попередити їх.
Порівняно з іншими видами планів бізнес – план має дві специфічні особливості. По – перше, він повинен бути привабливим, оскільки однією з основних його цілей є доказ вигідності певного проекту, наявний показ всім зацікавленим особам переваг, які вони можуть отримати, прийнявши участь у його реалізації.
По – друге, бізнес – план складають у декількох варіантах. Основний і найбільш повний призначений для внутрішнього використання, а на його базі вже розробляють варіанти з урахуванням різних видів використовувачів.
Структура бізнес – плану не регламентована, але в ньому повинен бути присутнім набір розділів і показників, які характеризують як саму організацію, так і майбутній проект, заради якого складався даний документ.
Будь – який бізнес – план відкривається вступом, який одразу допомагає визначитись із доцільністю подальшого знайомства з ним. У вступі розкривається роль обраного організацією виду діяльності в даний момент, тенденції і перспективи, його розвитку, наведені орієнтовані терміни роботи в даному напрямку, очікувана прибутковість проекту, період окупності вкладень у нього і гарантії їх зберігання.
Перший розділ бізнес–плану присвячений цілям підприємницької діяльності, формулюванню головної і функціональних стратегій.
Другий розділ бізнес – плану зазвичай відкривається повідомленнями про виробничий потенціал організації, який вона має, і який в першому наближенні характеризується величиною і станом реального і акціонерного капіталу; обсягом, структурою, віком, ступенем зносу будівель, споруд, обладнання, транспортних коштів, величиною матеріальних запасів; кількістю дозволених до випуску і фактично випущених акцій та розподіл по видам і держателям. За цією схемою розглядають розвиток потенціалу на наступний період і величину пов’язаних з цим витрат.
Якщо бізнес – план створюють для вже існуючої організації, то в ньому наводять довідки про її традиції, накопичений досвід підприємництва, імідж, репутації у підприємницьких колах, у споживачів і громадських організацій. Ця інформація багато значить для вирішення питання про довіру або недовіру до організації з боку потенційних партнерів.
Третій розділ бізнес – плану містить інформацію про персонал організації, принципи його підбору, оцінки, просуванню; про систему управління і шляхах її розвитку; втіленню нових методів управління; формах взаємовідносин із профспілковою організацією.
Четвертий розділ бізнес – плану характеризує майбутню виробничу діяльність організації і необхідні для неї умови; заплановані до втілення технології і обладнання; джерела і способи забезпечення потреб у сировині, матеріалах, енергії, комплектуючих виробах. В розділі розглядають також основні шляхи підвищення продуктивності праці і ефективності виробництва, способи контролю за втіленням науково – технічних досягнень та якістю. Як правило, в розділі наводять розрахунок витрат, які пов’язані із вище переліченими заходами.
П’ятий розділ бізнес – плану присвячений результатом діяльності організації – продукту або послугам. Тут наведений опис їх технічного рівня, якісних параметрів, унікальних якостей, недоліків і можливостей модифікації; екологічності, безпеки, зручності обслуговування; надається співставлення з аналогами, які є або розробляються. В цьому ж розділі наведені дані про наявність у продукції різного роду сертифікатів, захищеності патентами, ліцензіями, товарними знаками. На останнє розглядають життєвий цикл продукту або послуги, час, необхідний для її освоєння і запуску у виробництво, можливості випуску побічної продукції на базі відходів.
Шостий розділ бізнес – плану і ряд наступних розділів розкриває стратегію і план маркетингу, тому робота над ними основується на маркетингових дослідженнях. Зазвичай цей розділ починається із характеристики ринків збуту для запланованої виробництва продукції, їх об’ємності, насиченості аналогами, тенденцій розвитку на найближчий період. Потім ринок аналізується у територіальному розділі, по групам споживачів, з точки зору найбільш популярних різновидів продукції, що дозволяє визначити його перспективні сегменти з точки зору кон’юктури, зручності транспортного обслуговування і зазначити можливі кроки по залучанню додаткових покупців. Нарешті, в розділі надають характеристику основних каналів збуту продукції як всередині країни, так і за її межами, перелічують найважливіших потенційних посередників і покупців, визначають способи взаємовідносин з ними.
В сьомому розділі бізнес – плану може бути надана оцінка конкурентоспроможності продукції, шляхів боротьби з основними потенційними і реальними конкурентами, завоювання ринкової ніші. На основі всебічного аналізу визначаються позиції за якими можна перемогти конкурентів.
Восьмий розділ бізнес – плану може містити прогноз збуту продукції і можливу долю продажу на певних цільових ринках в натуральному та вартісному виразі на наступний період.
Дев’ятий розділ бізнес – плану розглядає стратегію маркетингу, що знаходе свій вираз у плані маркетингу, який включає опис маркетингової ситуації ( величина ринку, його основні сегменти, головні види присутньої на ньому продукції, основні конкуренти, канали розподілу ); небезпеки і можливості, які відкриваються у зв’язку з реалізацією продукції; перелік задач; програма дій по їх реалізації; способи контролю за ними; необхідні витрати. В розділі розглядають також підходи до сегментування ринку, визначають час появи на ньому продукції; шляхи її розповсюдження; транспортування; методи після продажного обслуговування.
Десятий розділ бізнес – плану присвячений зовнішньоекономічної діяльності організації та її основним напрямкам. Тут, зокрема, розглядають порядок реєстрації фірми як учасника зовнішньоекономічних зв’язків, терміни відкриття валютного рахунку, особливості розрахунків з іноземними партнерами, припустимі ( очікувані ) об’єкти експорту та імпорту; можливі ділові партнери.
Одинадцятий розділ бізнес – плану містить розрахунок собівартості, ціни, прибутковості виробництва і збуту товарів і послуг, його критичного обсягу, нижче якого виробництво є збитковим. Такий розрахунок роблять виходячі із передбаченої величини продажу, рівня постійних та змінних витрат.
В будь – якій новій справі треба з’ясувати які є небезпеки і як від них захиститись, тому дванадцятий розділ бізнес – плану містить характеристику ризиків і способів їх страхування. Наприкінці розділу наводять розрахунок рентабельності проекту з урахуванням заходів по страхуванню або запобіганню збитків.
Тринадцятий розділ бізнес – плану може відображати фінансову стратегію організації при здійсненні нового виду діяльності. Визначаються джерела формування фінансових ресурсів, формулюються вимоги до їх ефективного використання, співвідношення власних та позикових коштів, загальної прибутковості та ін., визначаються основи політики інвестування власних фінансових коштів, розподіл прибутку.
Заключний, чотирнадцятий розділ бізнес – плану присвячений фінансовому плану організації, який у концентрованому вигляді надає у грошовому виразі всі попередні розділи, внаслід чого ми маємо ряд важливих документів : план доходів і витрат; прогнозний баланс; план отримання цільових коштів від вищестоячих організацій або замовників; план руху грошових коштів на рахунках в банку і в касі; план прибутків і збитків; прогнозний бухгалтерський баланс. ( Можуть бути надані до бізнес–плану додатки : графіки, схеми діаграми для кращого сприйняття ).