Тема №
Технологія прийняття рішень в процесі управління організацією
План
Сутність і види управлінських рішень.
Вимоги, які ставлять до управлінських рішень.
Підготовка, прийняття й організація виконання управлінських рішень.
Методи оптимізації управлінських рішень.
1. Сутність і види управлінських рішень.
До рішення відносяться як малозначний вибір одягу чи взуття для роботи, так і вибір місця навчання, роботи чи супутника життя. Хоч, як правило, альтернатив багато, майже всі щоденні рішення ми приймаємо без систематичного обдумування. Що стосується інших рішень, наприклад, про- те, куди йти вчитися, працювати після закінчення навчального закладу або який стиль життя задовольнив би нас, то ми приймаємо їх після роздумів, які тривають дні, місяці, роки.
Однак в управлінні організацією прийняття рішення - більш систематизо- ваний процес, ніж в особистому житті. Ставки найчастіше набагато вищі. Особистий вибір індивідума впливає на його особисте життя і на не багатьох пов'язаних з ним людей. Менеджер вибирає напрямок дії не тільки для себе, а й для організації та інших працівників. Менеджери вищих ієрархічних рівнів крупних організацій дуже часто приймають рішення, які пов'язані з великими грошима, сильно впливають на життя багатьох людей.
Відповідальність за прийняття важливих організаційних рішень - важка моральна ноша.
Прийняття і виконання чисельних рішень в значній мірі забезпечує реалізацію цілей будь-якої організації. Своєчасно прийняте науково обґрунтоване рішення стимулює виробництво чи надання послуг у невиробничій сфері. Рішення слабке, прийняте передчасно або із запізненням, знижує результативність праці колективу чи окремих виконавців.
Рішення - це творчий процес вироблення однієї або декількох альтернатив із множинності можливих варіантів дій, спрямованих на досягнення поставленої цілі.
Рішення проблем, яке складає сутність процесу управління, уявляє собою вольовий вплив суб'єкта процесу управління на об'єкт, заради досягнення мети.
Рішення - це вибір альтернативи. Разом з тим, рішення - це продукт управлінської праці, який у кінцевому рахунку підвищує, або знижує ефективність функціонування підприємства.
Вироблення і прийняття управлінського рішення - ключова процедура в діяльності менеджера, яка визначає весь подальший хід процесу управління. Впливає на кінцевий результат діяльності організації.
Рішення відносяться до числа творчих операцій в технології управлінських робіт і являє собою розгорнутий в часі логіко-розумовий, емоційно-психологічний, організаційно-правовий акт, що виконується менеджером в межах своїх повноважень одноособове або з залученням інших осіб.
Потреба у прийняття рішення виникає у зв'язку з обставинами:
зовнішніми — наказ вищої організації, регулювання взаємовідносин з кооперативними підприємствами та організаціями);
внутрішніми - відхилення від заданих параметрів виробництва або надання послуг, резервів, порушення трудової дисципліни, заохочення працівників і т.ін.).
Рішення є відповідною реакцією на внутрішній і зовнішній впливи, вони спрямовані на розв'язання проблем і максимальне наближення до заданої цілі.
Одним з вихідних питань дослідження в теорії прийняття управлінських рішень є розробка класифікації рішень. В залежності від різних ознак рішення об'єднується у такі групи.
По ступеню впливу на майбутнє організації, вони поділяються на стратегічні й тактичні. Перші визначають основні шляхи її розвитку, другі — конкретні засоби пересування по ним.
Відповідно з часовим фактором можна виділити перспективні рішення, які реалізуються в майбутньому, і поточні, які орієнтовані на потреби сьогодення.
В залежності від тривалості періоду реалізації прийнято виділяти довгострокові (понад 5 років), середньострокові (від року до 5 років) і короткострокові (до 1 року) рішення.
По ступеню обов'язковості виконання рішення поділяють на директивні, рекомендаційні і орієнтуючі, що на практиці залежить від цілого ряду обставин. Наприклад: рівень, на якому приймаються рішення, термінів його дії, важливості для організації.
Директивні рішення зазвичай розроблюються вищими органами управління по найбільш важливим поточним і перспективним проблемам організації й призначенні для обов'язкового виконання на її нижчих рівнях.
Рекомендаційні рішення готуються дорадчими органами - різного роду комітетами, або комісіями, їх виконання бажане, але необов'язкове, оскільки ті, до кого ці рішення відносяться не підкоряються тим, хто їх приймає.
Орієнтуючі рішення, як і директивні, призначенні для нижчих рівнів управління, однак діючих у мовах значної свободи від центру (орієнтуючими по суті можна вважати прогнозні рішення, це як „маяк" для планових).
По функціональному призначенню можна виділити організаційні, координуючі, регулюючі, активізуючи і контролюючі рішення. (Прикладом організаційного є рішення про заснування акціонерного товариства, розподіл службових обов'язків і т. д. Регулюючі - правила, розклади, графіки, норми, нормативи та ш. Координуючі - носять оперативний характер, наприклад, розподіл оперативної роботи серед виконавців. Активізуючи - рішення про заохочення, розподіл прибутків та ін. Контролюючі рішення для оцінки результату дій підлеглих).
Рішення приймаються людьми і в залежності від кількості учасників роботи над ними поділяються на єдино особові й колективні. По засобу прийняття останні бувають консультативні, спільні і парламентські. Консультативні передбачають, що особа, яка їх приймає, радиться з підлеглими, або експертами, а потім, з урахуванням рекомендацій робить власний вибір. Спільні рішення приймаються в результаті взаємної угоди всіх учасників, а парламентські базуються на тому, що більшість осіб висловлює свою згоду.
7 По широті охоплювання виділяють загальні та спеціальні рішення. Загальні стосуються однакових проблем, які відносяться до самих різних підрозділів підприємства, наприклад, час початку й закінчення робочого дня, обідньої перерви, термінів виплати заробітної плати та ін.
Спеціальні рішення відносяться до вузьких проблем, які властиві тільки одному підрозділу, або групі працюючих у ньому людей.
8. По сфері реалізації рішення можуть бути пов'язані з виробництвом, збутом, науковими дослідженнями та ін., а по змісту бувають технічними, економічними, соціальними.
Рішення можливо класифікувати і по засобу прийняття: інтуїтивне, адаптаційне, раціональне.
Психологи вважають необхідні для прийняття рішень тверезість, витримка, вміння системно мислити та ін. приходять до більшості людей у віці біля 45 років і десь до 60 років запишаються доволі високими.
2 Вимоги, які ставлять до управлінських рішень
Існує ряд загальних вимог, яким повинні відповідати управлінські рішення. До таких вимог можна віднести:
мінімальну кількість корегувань;
збалансованість прав і обов'язків менеджера, який приймає рішення (відповідальність повинна відповідати його повноваженням);
єдність розпорядницька, тобто рішення (або розпорядження) повинно виходити від безпосереднього керівника (на практиці це означає, що вищестоящий керівник не повинен віддавати розпорядження „через голову" нижчестоящому керівнику);
сувора узгодженість, тобто управлінські рішення не повинні суперечити одне одному;
обгрунтованість - управлінське рішення повинно бути прийнято на основі достовірної інформації про стан об'єкту з урахуванням тенденцій його розвитку;
конкретність;
повно важність - управління рішення повинно бути повноважне, тобто повинно бути прийнятим органом або особою, які мають право його прийняти;
своєчасність - управлінське рішення повинно бути своєчасним, тому що будь, яка затримка рішення різко знижує ефективність управління.
Такі основні вимоги, що висувають до якості управлінських рішень. Ці вимоги слід в повній мірі ураховувати в процесі підготовки, прийняття й організації виконання управлінських рішень.
З Підготовка, прийняття й організація виконання управлінських рішень
Процес створення рішень включає 3 основні фази: підготовку, прийняття й організацію виконання. Кожна з цих фаз поділяється на певні етапи.
I Фаза підготовки управлінського рішення поділяється на такі етапи: усвідомлення проблеми, аналіз вихідної ситуації, постановка задачі, розробка
варіантів рішення.
II Фаза прийняття рішення включає аналіз припустимих варіантів і вибір оптимального варіанту, який затверджує керівник, все це документально оформлюється керівником, а також доводиться до відома виконавців.
III Фаза (заключна) - організація виконання рішення, яка включає доведення завдань до виконавців, формування і виконання організаційного плану й організацію контролю.
У процесі підготовки, прийняття, і організації виконання управлінських рішень приймають участь всі категорії робітників апарату управління: керівник, фахівці і технічні виконавці, однак ступінь їх участі в цьому процесі різна. На долю керівника випадають найбільш складні і творчі
операції й процедури, Він аналізує вихідну ситуацію, розглядає варіанти рішення, обирає оптимальний варіант, тобто приймає рішення, контролює виконання рішень і несе відповідальність за прийняте рішення і виконані дії. Фахівці виконують в основному логічні операції й процедури. Вони розробляють варіанти рішень, приймають участь в аналізі цих варіантів, а також в необхідних випадках приймають участь у формуванні і реалізації організаційного плану й контролю. Технічні виконавці виконують технічні операції при оформленні рішень, а також приймають участь у процесі організації контролю.