- •4 Поняття світогляду ,його сутністьі структура
- •5 Специфіка філ Стародавньої Індії
- •6Філлософія Китая
- •7 Антична філософія,її загальні характеристики!!!
- •8Натурурофілософія досократики
- •9 Антична філософія,її загальні характеристики(Сократ,Демокрит,Платон)
- •10Елліністична філософія!!
- •11 Філософія середніх віків
- •12Схоластика як суперечка номіналізму та реалізму
- •13 Філософія епохи Відродження
- •14 Основні ідеї,принципи філософіі Просвітництва.
- •15 Проблема методу пізнання у філософіі Нового часу.
- •16 Німецька класична філософія
- •17 Філосовськи погляди Канта
- •18 Філософія Гегеля
- •19 Проблеми сутності й існування,відчудження і свободи,життя і смерті у філ екзистенціалізму.
- •20. Психоаналіз Фрейда
- •21.Релігійна філософія у xXст
- •22.Марксизм як філосовсько-політичне вчення.
- •23.Позитивізм та його різновиди.
- •24.Фомування не класичної філософії в Захдній Європі на межі……
- •25.Розвиток Філософської думки в Украіні у …..
- •26.Г.Сковорода-засновник української класичної філософії
- •27Проблема звільнення людини і нації у творах т.Г Шевченка,Лесі Українки,і.Франка
- •30 Поннятя матерії як об’єктивної реальності
- •31Рух як невідємний атрибут матерії.Різноманітність форм руху.
- •32 Простір і час як форми існування обєктивної реальності
- •33 Діалектика як теорія і метод
- •34 Категорії діалектики
- •37 Похлдження,розвиток і сутність свідомості
- •41 Природа і призначення процесу пізнання.Субєкти і обєкти пізнання.
- •42 Поняття істини.Її види та шляхи досягнення.
- •43 Поняття науки.Специфіка наукового пізнання
- •44 Методи наукового пізнання
- •45Поняття суспільства.Філосовська концепція розвитку людства.
- •46Суспільна свідомість:будова,структура,рівні,форми.
- •49.Рушійні сили і субєкти історичного процесу.
- •50 Філосовське осмислення поняття держави.
- •51 Поняття соцілної структури суспілства.
- •52.Соціальний прогрес,його сутність та критерії..
- •53Цінності та їхня роль у житті людини
- •54 Поннятя культури.Матеріальна та духовна культура
- •Матеріальна культура
- •Духовна культура
- •58 Філософське осмислення біологічного та соціального в людині.
- •59Глобальні проблеми людства.
- •60 Кризи сучасної цивілізації і шляхи іі подалання.
54 Поннятя культури.Матеріальна та духовна культура
Культу́ра — сукупність матеріальних, духовних і нематеріальних цінностей, створенихлюдством протягом його історії.
Матеріальна культура
Матеріальна культура — перетворення природних матеріалів і енергії відповідно до людських цілей, створення штучного середовища проживання. Сюди включається також необхідний і достатній набір технологій для збереження і розвитку цього середовища. Матеріальна культура створює і задає рівень життя суспільства, формує матеріальні запити людей і пропонує засоби їх задоволення.
Матеріальна культура включає в себе такі елементи, як породи тварин і сорти рослин, ґрунти і природні речовини (ресурси), які зазнали обробки. До матеріальної культури входять також: # будівлі і споруди, # інструменти та обладнання для будь-яких видів діяльності, # шляхи повідомлення і засоби транспорту, # зв'язок і засоби зв'язку, # технології.
Духовна культура
До неї відносять продукти духовної діяльності людини, які існують переважно в ідеальному вигляді: поняття, уявлення, вірування, почуття і переживання, доступні свідомості і розумінню всіх людей. Духовна культура створює особливий світ цінностей, формує і задовольняє наші інтелектуальні та емоційні потреби. Духовна культура - це продукт суспільного розвитку, її основне призначення полягає у продукуванні свідомості.
Завдяки закріпленню в знаках, символах, організаційних формах, комп'ютерній техніці, духовна культура стає відносно самостійною від свого творця, людини. У ній об'єктивуються і виділяються особливі сфери духовної творчості. Духовне і духовно-практичне освоєння всієї реальності оформлюється в філософії, мистецтві, різноманітних науках. Духовно-практичне освоєння (включаючи регулювання) суспільного життя здійснюється в політиці, праві, моралі. Універсальні духовні функції, як світоглядні, так і нормативно-регулятивні, виконують міф і релігія. У майбутньому, можливо, відбудуться революційні зміни духовної культури у зв'язку з розвитком екологічної свідомості і освоєнням космосу.
55 Культура і цивілізація
Цивілізація — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі рисивсоціальнополітичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).
56 Проблема взаемозвязку свободи і культури
57 Людина,індивід,особистість.
Людина - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна.
Особистість - системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин.
При цьому виникає питання: якщо особистість є ознакою індивіда, то чи будь-який індивід має цю ознаку? Річ у тім, що особистість - це ознака свідомого індивіда, який займає певну позицію у суспільстві і виконує певні соціальні ролі. Індивід, який народжений з глибокими відхиленнями у психіці, або той, що виріс поза людським оточенням, не зможе стати особистістю. Але це дуже рідкісні випадки. Набагато частіше трапляються, випадки, коли в людини недостатньо чітко сформована позиція особистості - стала система її ставлень до тих чи інших характеристик дійсності, яка виявляється у певній поведінці й вчинках.
Індивід- Поняття "індивід" тісно пов'язане з поняттям "індивідуальність", яке використовується для позначення сукупності якостей, здібностей окремо взятої людини.
Одиничний представник роду людського
Узагальнюючи сутність розглянутих понять, можна зробити такі висновки: * кожен індивід є людиною; * індивід є вихідним пунктом для розвитку людини як особистості; * особистістю не народжуються — нею стають; * особистість — це підсумок розвитку індивіда; * особистостями стають у спільнотах, але і сама людина-особистість згодом утворює нові спільноти до власних інтересів та потреб; * особистість визначає поведінку, діяльність людини як чинник, що модифікує реакцію індивіда на зовнішні умови, та як ланцюг, що поєднує всю сукупність внутрішніх умов (психіка людини), через які трансформуються всі зовнішні впливи.