Торгівля виробами в розібраному стані

Розвиток міжнародної торгівлі машинно-технічною продукцією в розібраному вигляді обумовлений особливостями міжнародного поділу праці в сучасних умовах. Об'єктивно склалися умови для розчленовування виробничого процесу на окремі операції і виділення їх у самостійні виробництва, а також обміну між такими ланками єдиного технологічного циклу їхньою продукцією (компонентами кінцевого виробу).

Експорт готової продукції в розібраному вигляді підвищує її конкурентоспроможність; допомагає перебороти різні митні й адміністративні протекціоністські бар'єри, спрямовані на обмеження імпорту готової продукції; знижує майже в 2 рази транспортні витрати внаслідок того, що вузли і деталі, як більш компактний вантаж, перевозяться в контейнерах. Імпорт готової продукції у вигляді вузлів і деталей, звичайно, супроводжується зниженим митом, що сприяє організації складальних виробництв, отже, розвитку

національної промисловості та підвищенню зайнятості робочої сили. Поставляючи вузли і деталі на складання, експортер забезпечує проникнення на ринок і збільшення обсягу продаж складених готових виробів.

Така форма торгівлі часто проходить по внутрішніх каналах тієї чи іншої транснаціональної корпорації (ТНК). Так, частка вузлів і деталей / загальному обсязі експорту країнами ОЕСР машин і транспортних засобів складає приблизно 30%. В деяких країнах, що розвиваються, де діють філії західних ТНК, ця частка ще вища: у Тайвані - 36,3%, Французькій Гвіані - 49, Гонконгу - 46,2, Барбадосі - 61,6, Нікарагуа - 81,6%. Це істотно збільшує масу товарів, що просуваються між країнами, міцно прив'язують національні господарства таких країн.

Прикладом торгівлі в розібраному вигляді є українська автомобільна промисловість: на автомобільному заводі в м. Кременчук створене спільне підприємство з випуску вантажівок моделей "Дейлі" та "Євро-карго" з туринською фірмою "IVECO"; у Сімферополі складаються автомобілі ГАЗ-24,31. У польському м. Лодзь на підприємстві "Даміс" налагоджено складання українських автомобілів "Таврія".

Торгівля комплектним обладнанням

Торгівля комплектним обладнанням охоплює оснащування промислового

підприємства, що становить єдиний закінчений технологічний комплекс.

Така торгівля, зокрема, має місце у разі будівництва "під ключ" (turnkey

projects). Воно передбачає проектування підприємств, їх спорудження,

оснащення обладнанням, навчання місцевих працівників, забезпечення

експлуатації об'єкта протягом обумовленого гарантійного терміну.

Зазначений комплекс робіт відомий ще як інжиніринг. Це поняття вже

набуло в Україні "права громадянства", тобто застосовується у

нормативно-правових актах.

Торгівля товарами із сировини

Торгівля сировинними товарами поширюється на торгівлю мінеральною

сировиною, продуктами її переробки та збагачення, сільськогосподарською

сировиною тваринного і рослинного походження, продуктами переробки цієї

сировини, хімічними та продовольчими товарами.

Торгівля сировинними товарами відбувається за допомогою:

• укладення і виконання міжнародних товарних угод, які сприяють

стабілізації ринків та зменшенню спекуляцій зерновими, бавовником, кавою

тощо;

• аукціонної торгівлі, що спеціалізується на продажі специфічних

товарів, як правило, протягом певної пори року. На аукціоні аукціонер

(ліпитатор) здійснює торгівлю із зацікавленими покупцями.

Біржова торгівля

В умовах ринкової економіки такі господарські договори, як поставка, оптова купівля-продаж та інші, можуть укладатися і на товарних біржах. Біржова торгівля є сьогодні однією з головних форм оптової торгівлі, про що свідчать обсяги біржових доручень і номенклатура реалізованих біржових цінностей. Сьогодні близько ЗО % усього світового товарообігу припадає на біржові операції.

До рис біржової торгівлі можна віднести:

— концентрація в місцях економічної активності, у потужних виробничих й фінансових світових центрах, столицях, портах і т.п.;

— проводиться великими партіями товарів або значними за обсягами фінансовими інструментами;

— реалізуються реальні активи з негайною поставкою або поставкою в майбутньому;

— проводиться регулярно, концентруючи попит та пропозицію в часі й просторі;

— характеризується гласністю, прозорістю діяльності, доступністю інформації для широкого кола учасників ринків;

— має організаційну, економічну й правову основу;

— застосовуються стандарти по кількісних й якісних параметрах біржових товарів;

— ведеться біржовими посередниками, брокерами й дилерами, сама біржа угод не укладає;

— організатором торгівлі є біржа, що приймає власні правила біржової торгівлі й стежить за їхнім дотриманням;

— активно використовує методи електронного трейдинга;

— характеризується вільним ціноутворенням, тобто ціни формуються у відповідності до попиту й пропозиції, в умовах конкуренції й змінюються з обліком кон'юнктури ринку;

— припускає відсутність прямого державного впливу на процес біржових торгів;

— здійснюється при наявності відповідних вимог до умов поставки проданих товарів.