2. Соціологія в системі соціальних наук.

Місце соціології у системі соціальних, гуманітарних наук зумовлене тим,

що вона є наукою про суспільство, його процеси та явища; охоплюю

загальну соціологічну теорію суспільства, яка виступає як теорія та

методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук. Усі науки, які

вивчають різноманітні аспекти життєдіяльності суспільства і людини,

завжди передбачають і соціальний аспект, тобто закони та закономірності,

які виявляються в певній сфери суспільного життя, реалізуються через

діяльність людей. Техніка й методика вивчення людини, спільнот,

суспільства, застосовуванні соціологією, використовуються всіма

суспільними та гуманітарними науками. На перетині соціології з іншими

науками склалася ціла система досліджень: соціальні,

соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні та

інші. Соціологія як система знань не може розвиватися і реалізовувати

свої функції, не взаємодіючи з іншими науками. Те, що соціологія посідає

загальне місце серед суспільних і гуманітарних наук, не означає, що вона

є філософською наукою. Її значення для інших наук полягає в тому, що

вона продуктує науково обґрунтовану теорію про суспільство та його

структури, озброює розумінням законів і закономірностей взаємодії його

різноманітних структур.

У системі суспільних наук соціологія найчастіше взаємодії з і історією.

Об'єктом і предметом досліджень історії і соціології є суспільство,

закономірності його розвитку та функціонування у конкретних часових

вимірах. Обидві науки відтворюють соціальну дійсність єдності

необхідного і випадкового. Але історія вивчає минуле суспільства, його

розвиток у хронологічні послідовності, причому часто іншими засобами,

ніж соціологія. Соціологія більше переймається актуальними сучасними

проблемами. Джерела, використовувані історією та соціологією, збігаються

лише частково.

3. Розвиток соціального знання Стародавнього світу. Соціологія. Білет №27 1. Концепції утопічного соціалізму Т. Мора, Т. Кампанелли.  2. 5 основних фундаментальних інститутів: соціальний інститут сім’ї та шлюбу, інститут політики, інститут економіки, інститут освіти, інститут релігії.  3. Розлучення та його наслідки. Соціологія. Білет №28 1. Родинна економіка: сімейний бюджет, приватне господарство. Інстинкт економічного самозбереження.  2. Глобальна криза в освіті та шляхи її подолання.  3. Соціальна роль, функція релігії та церкви (компенсаторна, комунікативна, регулятивна функції). Соціологія. Білет №29 1. Мета молодіжної політики в Україні.  2. Аристотель та його вчення про суспільство. 3. Предмет соціології культури. Соціологія. Білет №30 1. Задачі соціологічної науки. 2. Французька школа соціології

Французская социологическая школа — направление во французской социологии, основанное Э. Дюркгеймом и объединенное вокруг созданного им журнала «L'Année Sociologique». Представители французской социологической школы — М. Мосс, Леви-Брюль, С. Бугле, Ж. Дави, П. Лапи, П. Фоконне,М. Хальбвакс.

Основные положения

• С точки зрения Французской социологической школы общество — это система нравственных связей между людьми, которые как бы навязывались им и обладали принудительной силой.

• Общество необходимо изучать через изучение социальных фактов причём только в категориях социального (социальные факты — явления социальной жизни, внешние по отношению к отдельным индивидуумам, не зависящие от их субъективных побуждений и обладающие в отношении этих субъектов принудительной силой).

• Сознание человека существует в двух формах: индивидуальное и коллективное, последнее при этом проявляется в виде «коллективных представлений», которые обеспечивают устойчивость общества.

• Функция культуры, в том числе и религии, заключается в том, чтобы через коллективные представления объединять общество.

3. Питання за вибором.

1