3. Зв’язок вікової психології з іншими науками

Найбільше значення вікова психологія має для теорії та практики навчання і виховання підростаючих поколінь. Щоб успішно навчати й виховувати дітей, підлітків, молодь, треба вміти виявляти, знати їхні вікові й індивідуальні особливості, позитивні розумові, емоційні, вольові якості та недоліки, здійснювати індивідуальний підхід до кожного вихованця.

Вікова психологія пов’язана з такими галузями психології: загальною психологією, психологією особистості, соціальною, педагогічною і диференційною психологією.

Як відомо, в загальній психології досліджуються психічні функції – сприймання, мислення, мова, пам’ять, увага, уява. У віковій психології прослідковується процес розвитку кожної психічної функції і зміни між функційних зв’язків на різних вікових етапах.

В психології особистості розглядаються такі особистісні утворення, як мотивація, самооцінка і рівень домагань, ціннісні орієнтації, світогляд і т.д. , а вікова психологія відповідає на питання, коли ці утворення з’являються, які їх особливості у певному віці.

Зв’язок вікової психології з соціальною дає можливість прослідкувати залежність розвитку і поведінки дитини і потім дорослої людини від специфіки тих груп, у які вона входить: від сім’ї, групи дитячого садка, шкільного класу, підліткової компанії і т.д.

Кожен вік – це свій, особливий вплив на дитину оточуючих людей, дорослих і ровесників. Цілеспрямований вплив дорослих, які виховують і навчають дитину, вивчається в рамках педагогічної психології. Вікова і педагогічна психологія ніби дивляться на процес взаємодії дитини і дорослого з різних сторін: вікова психологія з точки зору дитини, педагогічна – з точки зору вихователя, вчителя.

Окрім вікових закономірностей розвитку існують індивідуальні різниці, якими займається диференційна психологія; діти одного віку можуть мати різний рівень інтелекту і різні особистісні якості. У віковій психології вивчаються вікові закономірності, загальні для всіх. Але при цьому розглядаються і можливі відхилення в той чи інший бік від магістральної лінії розвитку, у тому числі різні лінії розвитку у дорослому віці.

Вікова психологія пов’язана з педагогікою, адже не можна вивчати етапи психічного розвитку людини, не знаючи виховних і навчальних методів і прийомів, під впливом яких цей розвиток у першу чергу і проходить.

Вікова психологія пов’язана з віковою анатомією й фізіологією, дитячою гігієною, педіатрією і психоневрологією. Онтогенез людини – цілісний процес, що виражається в різних формах (морфологічній, фізіологічній, психічній, соціальній). У ньому психічний розвиток пов’язаний з дозріванням організму, з розвитком нервової системи, її функцій. Нормальне функціонування нервової системи – необхідна умова повноцінного психічного розвитку індивіда.

Вікова психологія пов’язана з дефектологією, психологією аномальних дітей, яка вивчає особливості розвитку психічної діяльності при наявності дефектів окремих аналізаторів (зорового, слухового) і НС.