Об’єкти природно-заповідного фонду України.
У 1992 році в Україні було прийнято Закон "Про природно заповідний фонд України", у 1994 році - Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні. В них подано класифікацію об'єктів природного заповідного фонду як національного надбання, визначена соціальна, економічна, екологічна роль природоохоронних комплексів у державі. В заповідних територіях зберігся генофонд рослин і тварин, типові та унікальні ландшафти, здійснюється моніторинг навколишнього природного середовища. Україна належить до територій з малою заповідністю. До природно-заповідного фонду України відносять:
природні заповідники (17)
біосферні заповідники (4)
національні природні парки (40)
регіональні ландшафтні парки
заказники
пам'ятки природи
заповідні урочища
ботанічні сади
дендрологічні парки
зоологічні парки
парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Усього: 1667,9 тис. га (2,76 % усієї території)
Природні заповідники - науково-дослідні установи, в яких охороняються типові або унікальні для даної території чи акваторії природні комплекси (ПК). Вони повністю виключені з господарського використання, основним їх завданням є збереження ПК, вивчення стану їх компонентів, протікання природних процесів і явищ, спостереження за станом навколишнього природного середовища, розробка рекомендацій з охорони природи, поширення природоохоронних знань, екологічного і естетичного виховання громадян.
Забороняється: 1) будівництво споруд, шляхів сполучення і об'єктів транспорту та зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників; 2)розведення вогнищ; 3) улаштування місць відпочинку, стоянок транспорту; 4) проїзд і прохід сторонніх осіб; 5) прогін домашніх тварин; 6) пересування механічних транспортних засобів; 7) лісосплав; 8) проліт літаків і вертольотів нижче 2000 м над землею; 9) геологорозвідувальні роботи; 10) розробка корисних копалин; 11) застосування хімічних засобів; 12) заготівля кормових, лікарських та ін. рослин, насіння, випасання худоби; 13) вилов і знищення звірів і птахів, порушення умов їх оселення, гніздування, мисливство, рибальство; 14) інтродукція нових видів.
1) Кримський, 2) Канівський, 3) Український степовий, 4)Луганський, 5) Поліський, 6) Ялтинський гірсько-лісовий, 7) Мис Мартьян, 8) Карадазький, 9) Дунайські плавні, 10) Розточчя, 11) Медобори, 12) Дніпровсько-Орільський, 13) Єланецький степ, 14) Горгани, 15) Казантипський, 16) Опукський, 17) Рівненський.
Біосферні заповідники - це природоохоронні науково-дослідні установи міжнародного значення. Вони створені для збереження в природному стані типових ПК біосфери, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних чинників.
Зони:
Заповідна - для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними чинниками ПК, генофонду рослинності і тваринного світу.
Буферна - виділяється з метою запобігання негативного впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях.
Антропогенних ландшафтів — об'єднує території із земле-, лісо-водокористуванням, поселеннями, рекреацією та іншими видами господарської діяльності.
1) Асканія-Нова, 2) Чорноморський, 3) Карпатський, 4) Дунайський.
Національні природні парки - є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення.
Зони:
1) Заповідна
2) Регульованої рекреації - відпочинок та оздоровлення, огляд, туристичні маршрути, екологічні стежки.
Стаціонарної рекреації (розміщення готелів, кемпінгів).
Господарська
Карпатський, Шацький, Азово-Сиваський, Синевир, Вижницький та ін.
Заказники - природні території (чи акваторії), в яких збереглися і охороняються окремі ПК, або їх компоненти. Не вилучаються у користувачів.