Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекц_я 3.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
28.07.2019
Размер:
29.11 Кб
Скачать

Способи поставки послуг

Торгівля послугами це як правило невидима торгівля і купляється державними органами. Не резулютат, а сам процес.

У 28 ст. ГАТСзазначається, поставка послуг - це їх виробництво, маркетинг, продажа та доставка.

Основними способами поставки послуг є:

  1. Транскордонна поставка-безпосоредня поставка послуг з території однієї держави-члена на територію іншої держави члена(страхув. Кредитув., трансп., зв'язок.) послуга пересікає митний кордон, але факт її експорту здебільшого зафіксувати неможливо

  2. Споживання послуги за кордоном. Здебільшого туристами які корист. Послугами готелів, ресторанів, екскурсоводів

  3. Комерційна присутність. Під нею слід розуміти ств. Юр. особи або структурного підрозділу(наприклад представництва) або укл. Угоди комерційного представництва(наприклад, заснування фірмою Альпіне-Бау представництва – фірми Альпіне Україна з метою надання будівельних послуг в Україні)

  4. Переміщення фізичних осіб. Наприклад лікар виїжджає в іншу країну для надання послуг, або укр. Адвокат виїжджає в Польщу для консультування по укр.праву.

Ці способи відрізняються за 2-ма основними критеріями: місцезнаходження споживача та надавача послуг та їх походження. Такий поділ має досить умовний характер, оскільки один вид може переходити в інший Наприклад, консультування.

Інколи можуть вникати і складні ситуації, коли наприклад при страхуванні фірма, яка виробляє корпоративні облігації заснована в одній країні, гарантом займу є банк, що знаходиться в другій, а підписка здійснюється фірмами-учасниками цінних паперів у третій країні.

Для цілей валютного регулювання наприклвд зовсім не важливо чи є певна послуга експортом чи імпортом, тому для торгівлі послуг визначальне значення мають походження та місцезнаходження виробника та споживача послуг.

На початковому етапі процентне співввідношення за способами надання послуг мало такий вигляд: 1-41%, 2 – 20, 3 – 39, 4 – 1%.

Ціль та основні принципи гатс

Ціль ГАТС зафіксована у її преамбулі – створення багатосторонньої системи принципів та правил у торгівлі послугами, яка б забезпечуваларозширення міжнародної торгівлі послугами в умовах поступової лібералізації та транспарентності і була б засобом, який сприяє економічному росту всіх торгівих партнерів та розвитку країн, що розвиваються.

ГАТС базується на тих самих принципах, що і СОТ: відмова від дискримінації та ринкова ефективність, передбачуваний, відкритий та безпечний взаємний доступ на ринки

Як і в тргівлі товарами, принцип відмови від дискримінації здійснюється шляхом надання режиму найбільшого сприяння та національного режиму.

На відміну від ГАТТ надання національного режиму не є автоматичним, а є предметом переговорі і в обов. Порядку надається лише в тому випадку, якщо це влючено до обовязків відповідної держави.

Принцип ринкової ефективності здійснюється через закріплення положень, які забезпечують транспарентність уступок по доступу. РНС та забезпечення транспарентності є основними, які мають бузумовний характер і забезпечуються країнам по відношенню до всіх секторів.

Можна сказати, що ГАТС було змодельвано за прикладом ГАТТ, між ними існують зокрема відмінності щодо зобовязань з надання національного режиму. Так, якщо в рамках ГАТТ вони приймаються, хоча й вибірково, але на безумовній основі. В рамках ГАТС вони надаються на основі переговорів.

Зобовязання по доступу на ринки в ГАТС є подібними до тарифних поступок ГАТТ, і так само як і в ГАТТ є предметом переговорів.

Лібералізацію торгівлі послугами в рамках ГАТС можна представити наступним чином:

  1. надання РНС

  2. усунення або впорядкування недискримінаційних кількісних обмежень, таких як правила, процедури ліцензування стандарти, кваліфікаційні вимоги

Структура ГАТС

УГОДА ГАТС складається з 29 статей, Додаткі та рішень, які стосуються ГАТС(наприклад щодо фінансових послуг, послуг морського транспорту, телекомунікацій, вирішення спорів тощо)

Можна виділити наступні структурні елементи угоди:

  1. обов., які застосовуються до усіх секторів послуг

  2. обов., які мають допоміжн. Характер

  3. винятки з обовязків

  4. специфічні зобовязання

  5. інституційні та процедурні питання

  6. визначення та виключення з ГАТС

  7. секторальні додатки та домовленості

Основні обовязки, які застосовуються у сфері торгівлі послугами

Загальні зобоязанні повинні виконуватись усіма членами в безумовпому порядку,а специфічні зобовязання з лібералізації доступу на ринок та наданню національного режиму є результатом двосторонніх переговорів.

Загальні зобовязанняучасників ГАТС:

  1. надання РНС

  2. забезпечення транспорентності

Відповідно до п.1 ст.2 ГАТС поставщик послуг повинен щодо будьякого заходу негайно та безумовно надати режим не менш сприятливий, ніж той, який надається подібним послугам чи поставщикам послуг з третіз країн.

Таким чином РНС в сенсі ГАТС складаєтсья з наступних елементів:

  1. РНС надається як послугам, так і поставщикам послуг

  2. Надаєтсья стосовно заходів, які стосуються торгівлі послугами, що є предметом ГАТС

  3. Надається послугам та поставникам послуг, які єє державами-членами СОТ

  4. Надання має безумовний характер

У ст. 3 Встановлюються правила транспорантності. У сфері торгівлі послугами вони зокрема полягають в наступному:

  1. публікації заходів(законів, підзаконних нп актів), які стосуються торгівлі послугами

  2. інформування учасниками щонайменше раз на рік щодо зміни в існуючих законах чи нормативних актах у сфері торгівлі послугами

  3. прийняття учасниками СОТ зобовязань, які стосуються відповідей на запити інших учасників

  4. створення кожним учасником інформаційних пунктів для надання інформації іншим учасникам

  5. повідомлення учасниками Ради з торгівлі послугами про заходи, прийняті іншими учасниками, які зачіпають зобовязання з ГАТС

У ст. IV ГАТС закрыплено сприятливий режим для країн, що розвиваються, яки передусім полягає в 1) полегшенні доступу поставщиків послуг з цих країн до каналів розподілу та інформаційних мереж; 2)лібералізації їх доступу на ринки, які мають експортне значення для країн, що розвиваються; 3) посилення потенціалу секторів послу, їх конкурентності і ефективності шляхом доступу до технологій на комерційних умовах.