3. Хвороби та шкідники дикої флори та сільськогосподарських культур

Серед шкідників та хвороб дикої флори переважають такі, що зустрічаються в лісових насадженнях: хвоє- та листогризучі шкідники (рудий та звичайний сосновий пищик, сосновий та непарний шовкопряд, зелена дубова листовійка), коренева губка сосни та ялини, стовбурні шкідники та шкідники коріння. Найбільше проблем в лісових насадженнях в Україні є в Луганському та Донецькому лісгоспах; для Карпатського регіону великою проблемою є всихання похідних ялинників через зниження природного імунітету, техногенне забруднення атмосфери та ґрунту, нераціональну господарська діяльність.

Серед шкідників сільськогосподарських культур нараховується близько 20 тис. грибів, фітопатогенних бактерій, понад 10 тис. видів комах-фітофагів, 200 видів кліщів, близько 2 тис. видів гризунів. Профілактика цих хвороб та їх лікування можливі за раціонального науково обґрунтованого використання цих рослин та пестицидів.

4. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів

Лісові недеревні ресурсні рослини: 104 види – фруктові, ягідні та горіхоплідні, 27 видів – харчові та вітамінні рослини, 400 видів – лікарські рослин, 146 видів – медоносні, 77 видів – танідоносні, 44 види – ефірно-олійні, 93 види – фарбувальні, 15 видів – смоло- і камеденосні, 34 види – волокнисті, 17 видів – фітомуцидні, 21 вид – інсектицидні, 41 вид – отруйні, 50 видів – кормові, 55 видів – фітомеліоративні, 128 видів – декоративні.

В межах природних кормових угідь росте близько 269 видів лікарських рослин, понад 50 видів отруйних, 149 видів медоносних, 61 вид вітаміноносних, 518 видів декоративних, 53 види тамідоносних, 42 види ефіроолійних, 9 видів волокнистих, 4 види жироолійних, 8 видів барвних.

5. Генетично модифіковані організми

Генетично модифіковані організми (ГМО) – організми, генетичний матеріал (ДНК) яких змінювався не внаслідок відтворення або природної рекомбінації, а через додавання модифікованого гена чи гена іншого біологічного виду або різновиду організму.

Використання генетично модифікованих організмів дозволяє значно підвищити врожайність культурних рослин та уникнути втрат при зберіганні, покращити харчові якості рослинних продуктів (збільшити вміст вітамінів, білків, інших корисних речовин з одночасним зменшенням вмісту залишків агрохімікатів), зменшити екологічне навантаження на навколишнє середовище за рахунок значного зниження використання пестицидів, гербіцидів, мінеральних добрив та інших отрутохімікатів.

Законодавство Європейського Союзу щодо генетично модифікованих організмів існує з 1998 року. В 2005 році був прийнятий Берлінський маніфест про створення більше як 100 регіонів вільних від генетично модифікованих організмів.

Лісові ресурси України

1. Значення та екологічний стан лісів

Ліси планети займають близько третини території суші. Вони виконують різноманітні функції: ґрунтозахисні, полезахисні, водозахисні, рекреаційні, оздоровчі, санітарні, природоохоронні, експлуатаційні. Наприклад, ліси України здатні створити близько 100 млн. тонн біомаси на рік, вилучають 180 млн. тонн вуглекислого газу та виділяти 130 млн. тонн кисню. Лісам притаманний найвищий рівень утворення біомаси – вони створюють близько 92% біомаси суші та виробляють більше половини органічної речовини планети. Вплив антропогенних факторів на ліси здійснюється як прямо, так і опосередковано.

Лісовий фонд України. За даними Державного обліку лісів площа земель лісового фонду України становить 10,8 млн. га, з яких 9,5 млн. га вкриті лісовою рослинністю. Лісистість становить 15,6%. Показник лісистості є нижчим, ніж у багатьох країнах Європи, тому Україну відносять до лісодефіцитних країн. Цей показник доволі суттєво коливається в регіональному розрізі. Для ведення лісового господарства землі лісового фонду Державному комітету лісового господарства належить 68%, Міністерству аграрної політики – 24%, Міністерству оборони – близько 2%, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій – 1,6%, Міністерству екології та ресурсів – 0,8%, іншим користувачам – близько 3%.

Загальний запас деревини в лісах України становить 1736 млн. м³. Середній запас з розрахунку на 1 га – 185 м³. Середній приріст становить 3,8 м³ на га. Загальний середньорічний приріст деревини – 37 млн. м³.

Видовий склад. Хвойні насадження займають 42,2%, твердолистяні – 43,3%, м’яколистяні – 13,6%, інші деревні породи – 0,5%, чагарники – 0,4%.

Віковий стан. Молодняки – 31%, середньовікові – 45%, пристигаючі – 13%, стиглі та перестійні – 11%.

Категорії лісів: захисні – водоохоронні, ґрунтозахисні функції; рекреаційно-оздоровчі – рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції; ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; експлуатаційні ліси.

Лісовий комплекс як галузь господарства складається з наступних галузей:

• лісова - лісозаготівельна, лісохімічна)

• деревообробна – виробництво з первинно обробленої сировини (лісопильна), вторинна переробка (фанера, меблева, сірникова), хіміко-механічна переробка деревини (деревоволокнистих плит);

• целюлозно-паперова – виробництво паперу, целюлози, деревної маси, виробів з паперу та картону.