- •Соціальне партнерство, принципи соціальної відповідальності. Міжнародні, національні норми в галузі охорони праці.
- •Суть, принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.
- •Елементи системи управління охороною праці залежно від розгалуженості і кількості працюючих на підприємстві.
- •Структура працеохоронного менеджменту. Аналіз, планування, впровадження та управління охороною праці.
- •Система матеріального і морального стимулювання керівників, колективів, працівників для вирішення проблем безпеки праці на підприємстві.
- •Функціонування системи соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.
Елементи системи управління охороною праці залежно від розгалуженості і кількості працюючих на підприємстві.
Виділяють наступні елементи системи управління охороною праці, які безпосередньо визначають умови праці на робочих місцях:
санітарно-гігієнічні, які характеризують виробниче середовище під впливом предметів та засобів праці, а також технологічних процесів (промисловий шум, вібрація, токсичні речовини, промисловий пил, температура повітря й ін.). Всі вони кількісно оцінюються за допомогою методів санітарно-гігієнічних досліджень і нормуються шляхом установлення стандартів, санітарних норм і вимог;
психофізіологічні елементи, зумовлені змістом праці та її організацією (фізичне навантаження, пов’язане з динамічною і статистичною роботою; нервово-психічне навантаження у вигляді напруги зору — точність роботи; нервово-емоційна напруга та інтелектуальне навантаження — обсяг інформації, що переробляється, число виробничо важливих об’єктів одночасного спостереження; монотонність трудового процесу — темп праці; різноманітність тощо. Елементи цієї групи, за винятком фізичних зусиль і монотонності, не мають затверджених нормативів;
естетичні, які сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника (художньо-конструкторські якості робочого місця, інструмента, робочого одягу, допоміжних засобів, архітектурно-художнього оформлення інтер’єра, функціональна музика тощо). Кількісних оцінок елементи цієї групи не мають. Визначення естетичного рівня умов праці здійснюється за допомогою методів експертної оцінки;
соціально-психологічні елементи, які характеризують взаємовідносини у трудовому колективі (соціальний клімат). Вони поки що не мають одиниць виміру, норм і стандартів. Але соціологічні дослідження у формі усного опитування, анкетування створюють об’єктивну основу для їх виміру й оцінки;
технічні елементи (рівень механізації праці).
Структура працеохоронного менеджменту. Аналіз, планування, впровадження та управління охороною праці.
Об'єктом вивчення працеохоронного менеджменту є охорона праці, предметом - управління безпекою елементів, з яких складається об'єкт вивчення, тобто охорона праці.
Структура працеохоронного менеджменту складається з таких елементів:
- управління безпекою суб'єктів праці;
- управління безпекою трудового процесу;
- управління безпекою умов праці .
Завдання працеохоронного менеджменту - визначення та реалізація управлінських рішень із забезпечення безпеки праці.
Працеохоронна система управління на будь-якому рівні має самостійні не тільки керувальну (суб'єкт управління) і керовану (об'єкт управління) системи, а й інформаційну систему, без якої неможливе нормальне функціонування системи в цілому.
У свою чергу, керувальна система складається із системи нормативно-правових актів, з одного боку, і системи служби з реалізації завдань охорони праці - з іншого.
Керована система включає системи гігієни праці, технолого-технічної безпеки та соціально-економічну працеохоронну систему. На кожну систему, у тому числі управлінську, що складається з окремих систем елементів (внутрішнього середовища), впливає зовнішнє середовище. До зовнішнього середовища належать: державна політика в тій чи іншій галузі, політичні та економічні умови, система цінностей, суспільні погляди, стан техніки і технології, рівень освіченості людей і т.д.
Виходячи з цього, практичні завдання охорони праці та працеохоронного менеджменту можуть бути організаційно-гігієнічними й організаційно-технічними.
До організаційно-гігієнічних завдань належать:
• забезпечення гігієнічних умов праці;
• забезпечення виробничими, допоміжними і побутовими приміщеннями, санітарно-побутовими пристроями;
• забезпечення гігієнічними засобами індивідуального (313) і колективного (ЗКЗ) захисту;
• забезпечення лікувально-профілактичним обслуговуванням;
• забезпечення оптимального режиму праці та відпочинку тощо.
До організаційно-технічних завдань входять:
• забезпечення безпеки експлуатації виробничого устаткування;
• забезпечення безпеки функціонування виробничого процесу;
• забезпечення безпеки експлуатації будинків, споруд, устаткування тощо.