14.2. Головні інститути ринкової інфраструктури

БІРЖА. Одним із традиційних інститутів ринкової інфраструк­тури є біржа — місце укладання масових угод стосовно купівлі та продажу товарів, цінних паперів, валюти. Біржі, залежно від того, чим торгують, підрозділяються на: товарні, фондові та біржі праці.

Для допитливих

Історія розвитку біржової торгівлі сягає доби Давньої Греції, Дав­нього Єгипту та Фінікії. Перша постійна біржа виникла у 1406 році в голландському місті Брюгге. Першою міжнародною стала біржа в Антверпені (1460 р.), над входом до якої був зроблений знамени­тий напис: "Для торгових людей усіх народів і мов". Першою фон­довою вважають Амстердамську біржу, створену в 1608 р. Світової популярності набули Лондонська, Нью-Йоркська, Гамбурзька, То­кійська біржі. Перша в Росії біржа була заснована у Петербурзі в 1703 році. Українська фондова біржа почала свою діяльність у січні 1992 року.

Перші біржі були товарними. Якими є особливості діяльності товарної біржі?

Товарна біржа — це ринок, де укладаються угоди щодо оптової торгівлі масовими однорідними товарами (зерно, цукор, кава, нафта, метали)

Проте під час торгів самі товари від продавців до покупців не переходять. Немає й "руху" грошей. Що є специфічним товаром для біржі? Угоди, справи, операції. Такі умови торгівлі дають змогу укладати тисячі угод за стислий час, згідно з якими продавець бере на себе зобов'язання доставити покупцеві конкретну кількість това­рів за конкретною ціною у визначений час.

Товарні біржі поділяються на універсальні, де укладаються уго­ди щодо продажу різних товарів, і спеціалізовані (Ліверпульська біржа зерна, Лондонська біржа цукру тощо).

Ринок цінних паперів обслуговується фондовими біржами.

Фондова біржа — спеціалізована фінансова установа, що здійснює торгівлю цінними паперами. Чле­нами фондової біржі є переважно її засновники.

Цінні папери — це документи, що засвідчують право володіння і визначають відносини між власником і стороною, котра випустила цей документ (емітентом)

Емітент — юридична або фізич­на особа, що випускає в обіг цінні папери та зобов'язується повністю виконувати умови, пов'язані з їх випуском.

До цінних паперів належать акції, облігації, сертифікати, чеки, векселі, які саме й є предметом торгівлі на фондовій біржі.

Поточні курси акцій демонструються на біржах на світловому табло, а також публікуються в спеціальних бюлетенях.

Індекс Доу-Джонса — серед­ній показник курсів акцій 30 промислових корпорацій, 15 підпри­ємств загального користування,

20 залізничних компаній та загальна середня величина всіх 65 корпо­рацій на кінець торгового дня Нью-Йоркської фондової біржі. Індекс використовується як узагальнений показник рівня ділової активності та ринкової кон'юнктури.

Основним цінним папером, яким торгують на фондових біржах, є акції корпорацій (акціонерних компаній).

Згадай!

Акція — це цінний папір, який дає змогу її покупцю:

— стати власником даної корпорації;

— брати участь в управлінні нею;

— привласнювати частину фінансового результату діяльності кор­порації.

Облігація, на відміну від ак­ції, — це борговий цінний папір. Власник облігації є кредитором тієї організації, яка їх випустила (емі­тувала). Якщо фірма придбала дер­жавну облігацію, то це означає, що саме держава стає боржником цієї фірми. Облігації є більш надійним цінним папером, бо вони є зобо­в'язанням повернути позику (вар­тість облігацій) і визначений від­соток у встановлений термін.

У наступних розділах ти до­кладніше дізнаєшся про акції та облігації як імовірні джерела тво­їх доходів.

Біржова торгівля передбачає наявність трьох сторін угоди. Ними є: продавець, покупець і посередник. Професійні біржові посеред­ники — це брокери та дилери.

Брокер виконує замовлення клієнтів на придбання і продаж то­варів або цінних паперів на їхнє замовлення, від їхнього імені та за їхній рахунок. За надання цих послуг він одержує від клієнтів ви­нагороду у вигляді комісійних.

Дилер здійснює посередницькі операції від свого імені й за свій кошт. Доходи він одержує у вигляді різниці між курсами купівлі та продажу.