11. Біржові угоди : поняття, порядок укладення

Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час виконання угоди. Згідно з цим критерієм є угоди:

—з негайним виконанням. Такі угоди передбачають придбання або відчуження товару шляхом негайного виконання угоди. За та­кою угодою товар має знаходитися на одному з вказаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін виз­начається Правилами біржової торгівлі;

— термінові. Згідно з такими угодами організація-продавець передає у певний, визначений сторонами строк у власність (повне господарське відання) організації-покупця товар, а покупець зо­бов'язується прийняти і оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором. По суті, це договори по­ставки біржового товару, строки виконання яких визначаються на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, така біржо­ва угода називається угодою на строк, або форвардною угодою.

Видами біржових угод є:

Форвардний контракт — стандартний документ, який за­свідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, то­вари або кошти у визначений час та на визначених умовах у май­бутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення та кого форвардного контракту. При цьому будь-яка сторона фор­вардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у ви­падках, визначених цивільним зак-вом. Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контрак­ту можуть пред'являтися виключно емітенту форвардного кон­тракту.

Продавець форвардного контракту не може передати (прода­ти) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди по­купця форвардного контракту.

Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення стро­ку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.

Строк його виконання зазначається у біржовому контракті. Найбільша тривалість цього строку також регулюється біржею в Правилах біржової торгівлі. До угод на строк відносяться також біржові угоди з товаром, який знаходиться в дорозі, а також з това­ром з наступним надходженням. Характерною особливістю угоди на строк є те, що договори такого роду можна багаторазово пере­продавати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару.

2. Ф'ючерснш контракт—контракт, предметом якого є стан­дартний біржовий контракт на стандартизований товар з визначе­ним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на деньукладання контракту.

Ф'ючерсний контракт визначається Законом Укр. "Про оподаткування прибутку підприємств" як стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, то­вари або кошти у визначений часта на визначених умовах у майбут­ньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторона­ми контракту.

При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має пра­во відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним зак-вом.

Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Особливості ф'ючерсної угоди полягаютьутому, що:

предметом ф'ючерсної угоди є купівля-продаж біржового контракту на певний товар, а не реального товару;

предмет контракту і сам контракт мають бути стандартни­ми (в тому числі щодо кількості та якості товару, способу встановлення ціни тощо), оскільки це необхідно для підтримки біржового обігу ф'ючерсів;

біржовий контракт (предмет ф'ючерсу) укладається за умови, що він має вказане біржею стандартне місце по­ставки, але може вільно продаватись і купуватись на біржі протягом усього строку своєї дії;

особливістю прав продавця ф'ючерса є можливість зво­ротного його викупу за біржовим курсом (ціною ф'ючерс­ного ринку) у будь-який момент до закінчення ліквіда­ційного строку. Зі свого боку, покупець має право вільного продажу ф'ючерса за таким самим курсом і до того самого строку.

3. Оіщіонна угода — стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визна­чених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціона або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Перший продавець опціона (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (то­варів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту. Будь-який покупець опціона має право відмовитися у будь-який мо­мент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).

Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися виключ­но емітенту опціона. Опціон може бути проданийбез обмежень іншим особам протягом строку його дії.

Стаття 281 Господарського кодексу Укр. визначає обов'яз­ковий зміст правил, коло питань діяльності біржі, на які вони по­ширюються, основні заборони, що мають діяти на товарній біржі. Вони регулюють:

порядок здійснення біржових операцій;

порядок ведення біржової торгівлі;

— процедуру біржової третейської комісії з цих питань. Правила біржової торгівлі визначають:

12. Ліквідація суб`єктів господарювання

Стаття 60. Загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання

1. Ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утво­рюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представни­ками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворен­ня не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

2. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

3. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господа­рювання, вміщує в друкованих органах, зазначених у частині десятій статті 58 цього Ко­дексу, повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

4. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення де­біторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

5. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквіду­ється, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його влас­нику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквіда­ційного балансу повинні бути перевірені у встановленому зак-вом порядку.

Претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону.

Претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк пі­сля одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звер­нуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішен­ням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.

Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовуєть­ся за вказівкою власника.

Під час ліквідації суб'єкта господарювання ліквідаційна комісія задовольняє претензії кредиторів з дотриманням такої черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцт­вом, іншими ушкодженнями здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заста­вою та іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносина­ми, вимоги автора про плату за використання його інтелектуальної творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу — всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Якщо кредитор не скористався наданим законом правом оскаржити повну або часткову відмову ліквідаційної комісії у визнанні його претензій або якщо такий позов був залишений судом без задоволення, вимоги кредитора вважаються погашеними. Те саме стосується й претензій кредиторів, що залишилися не задоволеними внаслідок недостатності майна су­б'єкта господарювання.

Після завершення розрахунків з кредиторами складається ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками суб'єкта господарювання або органом, що призначив ліквіда­ційну комісію.

Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вка­зівкою власника або розподіляється між учасниками суб'єкта господарювання відповідно до установчих документів.