- •1. Біржі : поняття, юридичні ознаки, види та правове положення
- •5. Загальний порядок створення суб`єктів господарювання
- •7. Види ліцензій і квот у зовнішньоекономічній діяльності
- •2. Порядок ліцензування експортно-імпортних операцій та види ліцензій визначені Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність».
- •9. Поняття та ознаки господарського договору. Свобода господарського договору
- •11. Біржові угоди : поняття, порядок укладення
- •13. Поняття та ознаки підприємницької діяльності
- •14. Виробничі кооперативи - суб`єкти підприємництва
- •19. Вирішення спорів щодо порушення антимонопольного законодавства
- •20. Предмет господарського права
- •39. Правовий режим дивідендів
- •46. Безготівкові розрахунки в господарському обороті Укр.. Здійснення розрахунків в іноземній валюті
- •57. Порядок створення акціонерного товариства
- •59.Правові основи роздержавлення і приватизації
- •63. Форми правового забезпечення якості продукції
- •64. Поняття, суб`єкти та підстави банкрутства
- •68. Договори про реалізацію майна суб`єктами господарювання
- •69.Порядок створення довірчого товариства
- •70.Товариство з обмеженою відповідальністю : порядок створення, правове положення
- •73. Холдингові компанії: особливості правового статусу
- •75. Правовий режим акцій і дивідендів
- •76. Правовий статус держ. Комерційних унітарних підприємств
- •79. Порядок створення комерційного банку : вказати процедуру
- •80. Цінні папери : поняття та види. Порядок реєстрації та форми випуску цінних паперів
- •81. Судовий захист прав суб’єктів господарювання
- •82. Довірче управління майном.
- •83. Господарський кодекс Укр. : загальна характеристика та історія прийняття
- •84. Основні та оборотні фонди суб”єктів господарювання
- •86. Концепції місця господарського права в юридичній науці
- •90. Адміністративно-правовий захист прав підприємців
- •91. Промислово-фінансові групи : поняття, порядок створення, правовий статус
- •92. Правовий режим майна держ. Підприємств
- •93. Професійна діяльність на ринку цінних паперів : поняття, види
- •94. Порядок відкриття поточних рахунків
- •95. Поняття підприємства. Організаційні форми підприємств
- •96. Учасники ринку цінних паперів та їх правовий статус
- •97. Правовий статус повних та командитних товариств
- •98. Судова практика та її роль у розвитку та удосконаленні господарського законодавства
- •99. Захист прав суб`єктів підприємницької діяльності
- •100. Господарські відносини та їх правове регулювання
- •102. Недобросовісна конкуренція
- •103. Санкції за порушення договору у сфері господарювання : поняття, види
- •104. Поняття і види суб`єктів господарювання
- •105. Попередній договір та протокол про наміри : поняття, зміст, порядок укладення
- •4. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
- •106. Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності
- •107. Інститути спільного інвестування
- •109. Методи правового регулювання господарських відносин: поняття, види
- •110. Поняття, зміст та порядок укладення засновницького договору
- •111. Правовий статус дочірних підприємств
- •112. Підприємництво як об`єктивна необхідність формування ринкових відносин
109. Методи правового регулювання господарських відносин: поняття, види
Методи правового регулювання господарських відносин ~ це застосовувані законодавцем способи правового оформлення господарських відносин відповідно до їхніх властивостей і цілей правового регулювання, що відображають взаємне становище сторін, порядок прийняття ними юридично значущих рішень, характер юридичної відповідальності у випадку порушення та способи юридичного захисту прав і законних інтересів сторін.Розрізняють чотири основні методи правового регулювання господарських відносин, що забезпечують комплексне та більш-менш збалансоване врахування публічних та приватних інтересів у сфері господарювання. До них належать: метод автономних рішень дозволяє суб'єктам господарювання приймати самостійно (але в межах своєї компетенції) юридично значущі рішення й передбачає обов'язок усіх інших суб'єктів не перешкоджати прийняттю та виконанню цих рішень (наприклад, ухвалення загальними зборами акціонерного товариства рішення про напрями використання прибутку товариства за минулий фінансово-господарський рік);метод координації забезпечує прийняття юридично значущих рішень за згодою сторін, кожна з яких не вправі нав'язувати свої умови іншій стороні; рішення приймається шляхом компромісу (укладення господарського договору);метод рекомендацій передбачає видання компетентними органами пропозицій (рекомендацій), адресованих суб'єктам господарювання щодо певної (бажаної для суспільства, ефективної) поведінки (порядку дій) у сфері господарювання. Це примірні господарські договори, примірні установчі та внутрішні правові документи господарських організацій, утому числі відкритих акціонерних товариств. (у комплексі забезпечують ефективне регулювання господарських відносин з врахуванням правового статусу їх суб'єктів, зв'язків між ними тощо)
110. Поняття, зміст та порядок укладення засновницького договору
Правовою базою засновницьких договорів є ЦК Укр. , ГК Укр. , а також ЗУ"Про господарські товариства" Щодо порядку укладання, зміни, розірвання засновницьких договорів застосовуються загальні норми цивільного законодавства про угоди та зобов'язання.
Зак-во окремо не визначає поняття та ознаки засновницького договору, а також порядок його укладання, зміни та припинення. В теорії засновницький договір визначається як консенсуальний цивільно-правовий договір, що регулює відносини між засновниками у процесі створення та діяльності юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності1. На сьогодні дискусійним є питання щодо обов'язковості укладання засновницького договору засновниками господарських товариств, зокрема, акціонерних товариств, товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю. Різниця між засновницьким договором і договором про заснування полягає не в їх умовах, які, фактично, є однаковими для обох видів договорів, а в тому, що засновницький договір є установчим документом товариства, а договір про заснування таким не вважається. Наслідком цього, як можна було побачити вище, є обов'язковість подання засновницького договору як установчого документа при держ. реєстрації повного та командитного товариств і, відповідно, необов'язковість подання договору про заснування акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю як внутрішнього документа, що регулює відносини між їх засновниками (учасниками).
Дія засновницького договору після держ. реєстрації (створення) відповідної юридичної особи зберігається та продовжується до моменту припинення її діяльності.
Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що договір для того, щоб вважатися засновницьким і, відповідно, установчим документом, повинен не просто регулювати відносини між засновниками (учасниками) корпоративної юридичної особи з приводу її створення і функціонування. Правовий статус цієї юридичної особи повинен обумовлювати обов'язкову особисту спільну участь її засновників в діяльності, що нею здійснюється. Саме це характерно для повних та командитних товариств, а також для фермерських господарств. Інакше договір, що укладається між засновниками (учасниками) з приводу створення юридичної особи, наділення її майном тощо, є договором про заснування і установчим документом не вважається.
Загальні реквізити засновницьких договорів містяться у ГК Укр.. В засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.
Засновницький договір повного і командитного товариства, крім зазначених вище відомостей, повинен визначати розмір частки кожного з учасників, форму їх участі у справах товариства, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів. Стосовно вкладників командитного товариства в засновницькому договорі вказуються тільки сукупний розмір їх часток у майні товариства та розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.
Засновницький договір повинен укладатися у письмовій формі, тому що чинне зак-во вимагає його подання для здійснення держ. реєстрації повного та командитного товариств. Як уже зазначалося вище, він є консенсуальним і набуває чинності з моменту досягнення його сторонами згоди з усіх істотних умов.