100. Господарські відносини та їх правове регулювання

У сфері економіки виникають і функціонують різноманітні відносини, пов' язані з господарською діяльністю. Вони регулю­ються різними видами права. Так, управлінські відносини між орга­нами і підприємствами регулюються адміністративним правом, тобто вони є адміністративними правовідносинами. В процесі підприємшщькоїдіяльностівикористовуєтьсянайманапраця.Такі відносини регулюються трудовим правом і називаються трудови­ми.

Господарські суб'єкти в процесі господарювання володіють і користуються природними ресурсами. Відносини щодо природо­користування регулюються природо ресурсними галузями права (зе­мельним, водним, гірничим, лісовим, екологічним).

Господарські суб'єкти в процесі діяльності отримують прибу­ток, отже вони є платниками податків, а значить, суб'єктами фінансових відносин.

Між підприємствами, підприємцями та громадянами в про­цесі господарської діяльності виникають майнові відносини щодо задоволення особистих потреб громадяну товарах, роботах, послу­гах. Ці відносини регулюються цивільним правом і називаються цивільно-правовими.

Вказані відносини об'єктивно необхідні для здійснення гос­подарської діяльності. Але за своєю економічною природою вони не є господарськими відносинами. Вони лише створюють органі­заційні, матеріальні, фінансові та інші передумови функціонуван­ня господарських відносин.

Господарські правовідносини - це відносини між господарюючи­ми суб'єктами і органами влади, які складаються^ процесі органі­зації і здійснення господарської діяльності.

Стаття 3 Господарського кодексу Укр. визначає такі фор­ми господарських правовідносин:

Господарсько-виробничі відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійс­ненні господарської діяльності.

Організаційно-господарські відносини, що складаються між суб'єктами організаційно-господарських повноважень в процесі управління господарською діяльністю.

Внутрішньогосподарські відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єктів господарювання, а також відносини суб'єкта господарювання з його струк­турними підрозділами.

Ознаками господарських правовідносин є:

Обмежене порівняно з цивільним правом коло суб'єктів.

Поєднання організаційних і майнових елементів в діяль­ності.

Матеріальний зміст господарської діяльності.

Стаття 5 Господарського кодексу Укр. Визначає конституційні основи правопорядку, свободу підприємницької діяль­ності. Проте відносини, що виникають в процесі підприємниць­кої діяльності, не можуть мати безмежно вільний характер. Певні правові обмеження необхідні як самим суб'єктам підприємницт­ва, так і суспільству в цілому. Томув суспільних і приватних інте­ресах, підприємницькі правовідносини поділяються на такі види:

І. Вільні. В їх основі лежить положення, визначене в ст. 6 Господарського кодексу Укр. проте, що підприємець має право без обмежень здійснювати будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

її. Дозвільні. В основі цих відносин лежить визначений в ч.З ст. 5 Господарського кодексу Укр. та ст. 8 Закону Укр. "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" перелік видів підприємницької діяльності, яка може здійснюватись лише за спеціальним дозволом, що видається Кабінетом Міністрів або іншим уповноваженим органом. Цю категорію підприємницьких правовідносин можна поділити на чотири групи:

I. Відносини, пов'язані з вигот. та реалізацією пев­них продуктів і речовин (алкогольні напої, тютюнові вироби, вете­ринарні медикаменти, медикаменти та хімічні речовини).

II. Відносини з внутрішніх та Міжнар. перевезень паса­жирів та вантажів автомобільним, залізничним, морським, повітря­ним шляхом, виконання авіаційно-хімічних робіт та аерозйомок обробки поштової кореспонденції, прийому грошових пере­казів та ін.

Відносини щодо проведення спеціальних робіт, таких як пошук та експлуатація родовищ корисних копалин, виробництва та ремонт спортивної і мисливської вогнепальної зброї, а також боєприпасів до неї, вигот. грошових знаків, видобування і використання радіоактивних речовин, добування дорогоцінних металів і каміння.

Надання населенню специфічних послуг: медичних, вете­ринарних, юридичних, утримання гральних закладів, аудиторська діяльність.

101. Склад майна суб`єктів господарювання.

Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.Майно суб'єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання. Майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено зак-вом до основних фондів.. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено зак-вом до оборотних засобів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у Нац.й та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги. Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери. Джерелами формування майна суб'єктів господарювання є:грошові та матеріальні внески засновників;доходи від реалізації продукції (робіт, послуг);доходи від цінних паперів;капітальні вкладення і дотації з бюджетів;надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів;кредити банків та інших кредиторів;безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян;інші джерела, не заборонені законом.